«Золота доба» у відносинах України та Туреччини

«Золота доба» у відносинах України та Туреччини

Укрінформ
Військова угода, новий формат перемовин та фінішна пряма щодо угоди про вільну торгівлю

В останній робочий день цього тижня Президент України відвідав Туреччину. У порядку денному – президентська зустрічі віч-на-віч та переговори в широкому форматі. За результатами – спільна заява лідерів, задекларовані ключові аспекти двосторонніх відносин та низка документів, ключовий серед яких – рамкова військова угода, що на практиці має вивести нашу співпрацю в оборонній сфері на якісно новий рівень.

ПУНКТУАЛЬНІСТЬ У ДІЇ – ЗУСТРІЧІ ЩОПІВРОКУ

Нинішній візит Володимира Зеленського до Туреччини – уже третій. Туреччина була першою країною, куди український Президент приїхав одразу після обрання, ще до інавгурації. Відтоді президенти зустрічаються щопівроку. Перша зустріч – візит в Анкару в серпні 2019-го, далі президент Туреччини відвідав Київ перед самим локдауном у лютому 2020-го. Нинішня зустріч. Окреслено вже й наступну – на початку 2021-го.

Минулого разу український Президент відвідував Анкару й Стамбул, нині лише Стамбул, обмежившись одним офіційним днем.

Розпочали візит з молитви в церкві святого Георгія у Вселенському патріархаті на Фанарі. Потім відбулася зустріч зі Вселенським Патріархом Варфоломієм. Контакти 80-річного Варфоломія І нині дуже обмежені – літні люди в зоні пандемічного ризику. Для українського Президента зробили виняток. Зеленський запросив Варфоломія відвідати Україну, той погодився – щойно мине ковід-небезпека. І дату вже попередньо окреслили – кінець серпня 2021 року, коли українці святкуватимуть 30-річчя незалежності держави.

Варфоломій провів Зеленських до авто, далі президентський кортеж з Фанару попрямував до палацу Vahdettin Köşkü, робочої резиденції президента Туреччини в Стамбулі.

ЗОЛОТА ДОБА ТА ЇЇ НОВА ЗІРКА

Перед візитом український Президент дав інтерв’ю турецькому інформагентству Demirören, де позитивний тон та великі сподівання на візит задають не лише відповіді Зеленського, а й питання журналіста. Стан українсько-турецьких відносин той окреслює як «золоту добу», оборонну промисловість називає «новою зіркою» співпраці. Президент з такими формулюваннями згоден. Текст з’являється синхронно в українському та турецькому інформпросторах.

За кілька днів до візиту стало відомо, що ключовим його результатом стане підписання рамкової військової угоди. Як пояснили причетні до її створення, документ окреслює широке коло питань і фактично виводить співпрацю наших країн у військовій сфері на новий рівень. Загалом ідеться про розширення двостороннього співробітництва за 21 напрямком. «Своєрідний прорив, і там дуже багато сторінок», - усміхається мій співрозмовник, відмовляючись розкривати деталі до підписання.

У документі йдеться про перспективи співпраці в галузі двигунобудування, розвитку систем ППО, спільне виробництво корабля класу «корвет», створення спільних оборонних підприємств, підготовку наших військовослужбовців на базі турецьких військових вишів, інструкторську підтримку з боку Туреччини в Україні. І звичайно, безпілотники. Співпраця в цьому напрямку триватиме та розвиватиметься.

Україна раніше вже декларувала намір придбати ще до пів сотні турецьких БПЛА Bayraktar TB2. Свого часу Туреччина стала єдиною країною, яка погодилася постачати Україні безпілотники. У цій співпраці країни вже пішли далі – ДП «Івченко-Прогрес» поставило двигуни для турецьких ударних дронів Akinci, цього року вони вже успішно пройшли випробування. У планах нарощувати співпрацю й виробляти безпілотники на спільному підприємстві в Україні, встановлюючи на турецькі БПЛА українські двигуни.

З компетентних джерел відомо, що перемовини стосовно БПЛА успішно тривають.

КРИМ: ПОЗИЦІЇ ТА ПІДТРИМКА НЕЗМІННІ

Цього разу, як і раніше, Туреччина заявила про незаконність окупації Росією Криму та незмінність позицій Анкари в підтримці суверенітету та територіальної цілісності України. Слова ці – часто повторювані, але для нас дуже важливі та цінні. У Москві на них реагують з роздратуванням, в Анкарі на то не зважають.

З нового. У спільній заяві президентів після зустрічі йдеться про зусилля, які країни докладатимуть для деокупації Криму, відновлення контролю над окремими районами Донецької і Луганської областей. «Ми готові надавати будь-яку підтримку й допомогу задля збереження стабільності нашого регіону. І таким самим чином триватиме наша підтримка в тимчасовій спостережній місії ОБСЄ, яку вже дві каденції поспіль очолюють турецькі дипломати», – запевнив турецький лідер.

Привітали в Туреччині й заснування Кримської платформи, покликаної винести тему окупації півострова РФ на найвищий міжнародний політичний рівень. Туреччина до цієї ініціативи долучитися готова, як уже було задекларовано раніше на рівні ЄС та в Польщі.

Президент Туреччини назвав нашу державу ключовою в питанні безпеки та стабільності Чорноморського регіону.

«Хіба можна щось вирішити без Туреччини в нашому регіоні? Звичайно, ні», – сказав, у свою чергу, в інтерв’ю DHA Зеленський. Така синергія заяв отримала відображення і в рамковій військовій угоді – ідеться про роль та зусилля обох країн у питаннях безпеки й миру в Чорноморському регіоні.

Туреччина в Чорному морі, попри сподівання РФ, позиції лиш посилює та свою присутність нарощує. Для нас така співпраця з потужним членом НАТО вельми важлива в довгостроковій перспективі: від будівництва корветів та спільних патрулювань – до підтримки ініціатив одна одної на міжнародних майданчиках, зокрема в ОЧЕС.

Окреме чутливе питання – підтримка Туреччиною кримськотатарського народу. Пообіцяв турецький лідер як докласти особистих зусиль у питанні звільнення політичних в’язнів, так і продовжувати інфраструктурні проєкти, зокрема будівництво житла для переселенців з Криму.

УГОДА ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ І ТУРИЗМ

Ще один підписаний за результатами зустрічі документ – протокол 12-го засідання міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва. У ньому вкотре задекларовано рішучість сторін щодо підписання угоди про вільну торгівлю. Перемовини щодо цієї угоди були перезавантаженні у вересні, і зараз, як кажуть в Мінекономіки, вона набуває «форми і змісту», переговорники перебувають у пошуку формул співпраці, прийнятних для обох сторін. Президент назвав цей процес «фінішною прямою».

На пресконференції нагадали і про спільну, окреслену ще кілька років тому, мету щодо взаємного товарообігу, – 10 млрд доларів США. І в Києві, і в Анкарі свідомі того, що без угоди про вільну торгівлю такої цифри, попри постійне позитивне зростання показників товарообігу між країнами, досягти не вдасться.

Переговорний процес між країнами обіцяє активізуватися ще й на рівні міністерств закордонних справ та оборони. Україна ініціювала, а Туреччина підтримала, новий формат діалогу – квадригу – щорічні зустрічі міністрів закордонних справ і міністрів оборони за формулою «два плюс два». Після практичного втілення, Туреччина стане єдиною країною регіону, з якою ми матимемо такий формат військово-політичної взаємодії.

Ще одна сфера активної співпраці, про яку йшлося на зустрічі, – туристична. Через пандемію цього року Туреччина доклала колосальних зусиль, аби іноземні туристи все ж мали змогу відвідати турецькі курорти, а країна не втратила провідне місце у цій галузі. Українці стали другими за кількістю туристів, які відвідали турецькі курорти в пандемічні часи. Загалом пів мільйона українців довірилися вжитим заходам безпеки, і в Туреччині це цінують.

Аби перебування українців в Туреччині було ще комфортнішим, а бажання знайомитися з Туреччиною та її туристичними об’єктами зростало, паралельно із зустріччю президентів перші леді - Олена Зеленська та Еміне Ердоган відкрили аудіогіди українською мовою у трьох найвідоміших музеях країни: палаці Долмабахче в Стамбулі, археологічному музеї в Ефесі та національному парку Гьореме в Каппадокії.

ЖОДНА ПАНДЕМІЯ НЕ ЗУПИНИТЬ СПІВПРАЦЮ, ЧАС ЯКОЇ НАСТАВ

Туреччина залишається одним із найактивніших напрямків української дипломатії та двосторонніх контактів. Щороку відбуваються сотні візитів, зустрічей, перемови на різних рівнях. Контакти та розвиток співпраці не припиняються навіть у часи пандемії, дещо перемістившись із реального у віртуальний простір. Високо цінують таку активність і в Туреччині. За результатами минулого року посла України в Туреччині Андрія Сибігу було визнано найактивнішим послом року з усього дипкорпусу, представленого в країні. Завдяки поромній переправі між чорноморським турецьким портом Карасу та Одесою сполучення між нашими країнами не припинялося навіть у періоди повного локдауну. До закриття кордонів завдяки перетворенню Стамбула на авіахаб тисячі українців повернулися додому евакуаційними рейсами, що є черговим підтвердженням однієї з тез і нинішнього візиту: жодні віруси не завадять партнерству та дружбі наших країн.

Ольга Будник, Стамбул - Анкара.

Фото: Офіс Президента, Ольга Будник

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-