Данішевська нагадала, що створення ВАКС передбачене Конституцією

Данішевська нагадала, що створення ВАКС передбачене Конституцією

Укрінформ
Вищий антикорупційний суд є вищим спеціалізованим судом, створення якого передбачено статтею 125 Конституції України, а роль міжнародних експертів в процесі призначення суддів ВАКС є допоміжною.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявила голова Верховного Суду Валентина Данішевська під час розгляду Конституційним Судом України подання 49 народних депутатів щодо відповідності Конституції закону «Про Вищий антикорупційний суд».

За словами Данішевської, створення Вищого антикорупційного суду підкреслило відданість України задекларованій меті з протидії корупції, а створення спеціалізованого суду відповідає міжнародним практикам. Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини, створення спеціалізованих судів не суперечить положенням ст.6 Конвенції з прав людини щодо права на справедливий розгляд справи незалежним та неупередженим судом. Крім того, Європейський суд визнав, що «боротьба з корупцією та організованою злочинністю цілком може вимагати заходів, процедур та інституцій спеціалізованого характеру».

«Вищий антикорупційний суд, на наш погляд, не є судом Ad hoc, створеним для розгляду конкретних справ щодо конкретних осіб, а є постійно діючим судом, створеним для розгляду визначених абстрактних категорій справ щодо визначених абстрактних категорій осіб. Тому ми впевнені, що ВАКС не є надзвичайним або особливим судом, створення якого заборонено Конституцією України. Цей суд є вищим спеціалізованим судом, створення якого передбачено ст. 125 Конституції України», - наголосила Данішевська.

Голова Верховного Суду також надала роз’яснення щодо спеціальних вимог до кандидатів на посаду суддів ВАКС та щодо наявності Апеляційної палати у складі антикорупційного суду.

Зокрема, вона відзначила, що спеціальні вимоги до кандидатів до посаду суддів дійсно встановлені законом про ВАКС, однак вони ґрунтуються на ст.127 Конституції, згідно з якою для суддів спеціалізованих судів, відповідно до закону, можуть бути встановлені інші вимоги щодо освіти і стажу професійної діяльності. Зокрема, такою спеціальною вимогою є знання та практичні навички, необхідні для здійснення судочинства у справах, пов’язаних з корупцією. Крім того, до спеціальних вимог відноситься і заборона щодо фахівців, які обіймали посади у певних органах, наприклад, в органах прокуратури.

«Немає підстав вважати, що наявність спеціальних вимог до кандидатів на посаду судді ВАКС суперечить Конституції України», - зазначила Данішевська.

Читайте також: Представник Президента у КСУ не погоджується з аргументом, що ВАКС - «особливий» суд

Щодо наявності Апеляційної палати вона відзначила, що в Конституції не зазначено про те, яким саме судом має здійснюватися перегляд справи – окремим судом чи. можливо, палати в складі конкретного суду. «Ми можемо в цьому контексті визначити, що дійсно поєднання першої і апеляційної інстанції в межах одного суду не є усталеним для національної правової системи. Водночас це не означає, що у всіх випадках повноваження щодо вирішення справи за першою, апеляційною, касаційною інстанціями мають належати різним судовим установам. Такі повноваження у визначених законом випадках можуть належати різним підрозділам у межах однієї судової організації. Головним є те, щоб кожен із таких підрозділів був наділеним надійним ступенем організаційної і процесуальної автономності для того, щоб забезпечувати основоположне право особи на перегляд обвинувального вироку у суді вищого рівня», - зазначила Данішевська, додавши, що за оцінкою Венеційської комісії, можливість апеляційного оскарження рішення, винесеного одним підрозділом до іншого відокремленого підрозділу цього суду, не є проблемою.

«Апеляційна палата ВАКС наділена необхідним обсягом автономності для того, щоб її функціонування узгоджувалося із Основним законом», - вважає Данішевська.

Щодо участі міжнародних експертів у відборі суддів, то Верховний Суд визнав, що їх роль в процесі призначення суддів Антикорупційного суду є допоміжною.

«Ми визначилися, що участь міжнародних експертів значною мірою була пов’язана із тим, що стан корупції в державі вимагав вжиття екстраординарних заходів, і участь іноземних громадян при проведенні добору суддів ВАКС була одним із таких заходів. Це підкреслює існування певної легітимної мети у відході від усталених в Україні правил відбору суддів. І саме така мета свідчить про те, що зміна процедури добору суддів ВАКС не була самоціллю, а така зміна переслідувала іншу ціль - забезпечити максимальну відкритість конкурсних процедур та залучити іноземний досвід у вирішенні питань кадрового забезпечення відповідного спеціалізованого суду. Ми вважаємо, що та ступінь недовіри суспільства до влади і гілок влади один до одної, яка існувала на той час, виправдовувала такий підхід», - пояснила Данішевська.

Водночас вона заявила, що такий підхід не обов’язково повинен існувати постійно. Якщо зникнуть причини для таких екстраординарних заходів, як участь міжнародних радників, Верховна Рада може змінити порядок призначення суддів до ВАКС.

Читайте також: Міжнародні експерти при відборі суддів ВАКС не загрожують суверенітету – представник Ради в КСУ

Як повідомляв Укрінформ, 22 липня до Конституційного суду України надійшло подання 49 народних депутатів щодо конституційності закону "Про Вищий антикорупційний суд".

Зокрема, автори клопотання вважають, що оскаржуваний закон не відповідає українській Конституції, а його правозастосування призводить до порушення гарантованих Конституцією засад функціонування судоустрою в країні та звуження прав суддів щодо їх незалежності та недоторканності.

Закон про ВАКС визначає засади організації та діяльності цього суду, спецвимоги до суддів та гарантії їх діяльності.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-