Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Держава має створити умови для залучення професіоналів у наглядові ради

Держава має створити умови для залучення професіоналів у наглядові ради

Блоги
Укрінформ
Реформа втрачає сенс, якщо держава не буде залучати до наглядових рад людей з профільними знаннями та бездоганною репутацією

Два дні тому Андерс Аслунд, відомий економіст та спеціаліст по Україні, подав у відставку з позиції члена наглядової ради «Укрзалізниці». Особисто я підтримую дружні стосунки з Андерсом з 2005 року.

Він чітко і зрозуміло пояснив свою позицію, яку я повністю поділяю. Основна причина – держава не створює умов для залучення професіоналів у наглядові ради.

Корпоративне управління в державних компаніях зокрема критикується в контексті парадигми «зовнішнього управління», яка нав’язується проросійськими медіа.

Я багато років був членом Інституту директорів Великобританії, працював у наглядових радах міжнародних компаній і був активним драйвером впровадження корпоративного управління в державних компаніях в Україні.

Андерс Аслунд
Андерс Аслунд

Державні компанії – це також бізнес, і вони мають управлятися максимально ефективно. Вони конкурують як в Україні, так і на зовнішніх ринках з приватними та іноземними державними компаніями. І задля того, щоб вони були успішними, ними має керувати сильний та професійний менеджмент.

А менеджмент коштує гроші. І за цих людей йде величезна конкуренція.

Тому насамперед Україна зацікавлена, щоб державними підприємствами керували найкращі спеціалісти, яких ми тільки можемо собі дозволити. Якщо вони є в Україні – добре. Якщо ні – залучаємо із закордону. І за це потрібно платити.

Поглянемо на УЗ. Обороти компанії – 90 млрд гривень. Багато років УЗ була символом корупції. Якщо наївно припустити, що крадеться 1% від доходів (хоча масштаби – значно вищі) – то сума втрат буде біля мільярда гривень – а це в більш, ніж десять разів, вище фонду оплати праці наглядової ради компанії. Тому для наших платників податків професійна наглядова рада обходиться в рази дешевше, аніж дешева та ручна.

Ще раз поясню позицію щодо зобов’язання декларування активів та необхідності страхування для членів наглядових рад.

Часто питають «А чому це іноземці в наглядових радах не мають подавати декларації – їм є що ховати?»

Ні, просто вони до цього не звикли. Ми залучаємо успішних людей, бо інші нам не потрібні, які мають активи в різних країнах світу. Часто вони є членами наглядових рад в інших країнах. І ніде їх не зобов’язують публічно декларувати свої активи, крім України. Це в бізнесі не прийнято. А за «щастя» працювати в Україні від них вимагають вивалити в публічний доступ всі свої дані по всіх своїх активах і нести кримінальну відповідальність за помилки. І це все, щоб «не крали».

В розвинутих країнах саме репутація є запобіжником для корупції в деклараціях. А ми намагаємося і тут застосовувати своє викривлене мірило.

Щодо страховки… Державі як власнику необхідно, щоб наглядова рада приймала рішення, керуючись тим, що є найкраще для розвитку компанії та використовувати на 100% свої знання.

Якщо члени ради не будуть приймати рішення через юридичну відповідальність – то компанія не буде розвиватися. Коли я, як міністр фінансів, створював наглядову раду в Приватбанку після націоналізації, багато бажаючих приєднатися не було. Було зрозуміло, що попередні власники будуть переслідувати менеджмент та членів наглядової ради за їхні рішення. Для зниження ризиків у розвинутих країнах члени ради отримують страховку, яка покриває їхні витрати на судові процеси, ініційовані проти них. Уявіть, як це актуально для України! Я витратив багато часу, щоб знайти страхову компанію, яка б згодилася надати таку страховку Приватбанку.

Не хочу доєднуватися до звинувачень влади у свідомому руйнуванні корпоративного управління в державних компаніях. Зараз такої критики достатньо. Просто наведу наслідки згортання цієї реформи.

Якщо ми не створимо умови для роботи наглядових рад, ми втратимо професійних членів, як українських так й іноземних.

Їхнє місце займуть менш професійні та люди без відповідної високої репутації.

● Якість управління впаде – це прямі втрати для платників податків.

● Посилиться політичний вплив, це зокрема сприятиме корупції – це також прямі втрати для платників податків.

● Коломойський інтегрує «правильних» членів у наглядову раду Приватбанку, який змінить менеджмент та відкликає судові позови проти попередніх власників щодо нанесення збитків банку та державі – це мільярдні втрати для платників податків, остаточне руйнування репутації України за кордоном, зупинка міжнародної підтримки.

● Залучення нових професійних членів буде вкрай ускладнене через негативний досвід попередніх.

Не буває і без ложки дьогтю. Під виглядом іноземців до наглядових рад можуть протягуватися дуже сумнівні люди. І цим користувалися деякі представники влади для прикриття своїх нечистих дій. Якщо хтось має інший паспорт – це не означає, що він є спеціалістом. Призначення деяких українських «спеціалістів» часто є способом плати за лояльність та/або механізмом впливу. Це звичайно неприємно – але все це хвороби росту.

Реформа втрачає сенс, якщо держава не буде залучати до наглядових рад людей з профільними знаннями та бездоганною репутацією. Саме такі люди потрібні, саме за таких виправдано платити гроші платників податків, і саме за таких необхідно конкурувати, пропонуючи їм найкращі умови роботи.

Питання, підняті Андерсом Аслундом, дуже актуальні. На них потрібно негайно реагувати.

Олександр Данилюк
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-