На Донбасі складається нова ситуація – чи це нам так здається?

На Донбасі складається нова ситуація – чи це нам так здається?

Аналітика
Укрінформ
Протягом останніх трьох-чотирьох днів маємо кілька важливих звісток, центральне місце в яких займає Донбас. Що це означає?

І хоча ці повідомлення тісно переплетені між собою, все ж розділимо їх на два блоки – військовий і політичний.

Почнемо з першого. Як повідомив речник Міноборони Максим Праута із посиланням на інформацією ГУР МО, з початку липня на Донбасі зафіксовано збільшення кількості диверсійно-розвідувальних груп і снайперських пар, укомплектованих кадровими російськими військовими зі складу з’єднань і частин Південного військового округу ЗС РФ. Ще одне повідомлення надійшло від пресслужби штабу ООС: «10 липня ОБСЄ зафіксувала 11 танків Т-64, а також 152 міліметрову самохідну гаубицю 2С5 «Гіацинт С» на території об'єкта поблизу непідконтрольного урядові України селища Лутугине Луганської області».

Загалом, попри те, що Радбез ООН ухвалив 1 липня резолюцію, що передбачає «загальне та негайне припинення бойових дій» в усіх конфліктних ситуаціях (у тому числі на Донбасі) впродовж 90 днів» (до кінця вересня), у щоденних зведеннях штаб ООС постійно фіксує порушення окупаційними військами режиму «тиші».

Друге – політичне… «Ми стверджуємо, що «Мінськ» застарів і його треба переглядати», – заявив віцепрем’єр-міністр з питань тимчасово окупованих територій Олексій Рєзніков в інтерв’ю «Главкому». «Зеленський вперше озвучив офіційну позицію України, Він каже, що тепер «ситуація інша в тому, що ми вже інакше почали тлумачити Мінські угоди, причому відкрито і відверто». що ніякого особливого статусу в Конституції не може бути категорично, і друга річ – спочатку контроль над кордоном, а потім вибори.

Прессек президента РФ Дмітрій Пєсков натякнув на можливий зрив переговорів щодо Донбасу. У нього знову за рибу – гроші: для вироблення будь-якого альтернативного документу потрібен буде діалог з представниками самопроголошених республік. «А той же Київ геть відмовляється від цього діалогу. Отже, виходить якесь замкнене коло (...) Українське керівництво все частіше і частіше, дедалі наполегливіше говорить про те, що Мінські домовленості потрібно міняти. Означає це офіційний вихід Києва з Мінського комплексу заходів чи не означає, ми поки не знаємо», – заявив Пєсков.

Складається відчуття, що на Донбасі, навколо Донбасу, а також навколо перемовин відбуваються зміни, створюється якась «нова» ситуація. Так це чи ні? Які ймовірні ризики?

Ситуація змінилася хоча б тому, що весь світ усвідомив – на сході України відбувається російська агресія та окупація

Віталій Мартинюк
Віталій Мартинюк

Абсолютно очевидно, що Мінські домовленості перебувають у тупику, і ключовою причиною є саме небажання Росії виконувати перший пункт – припинення вогню, про що, зокрема, свідчать триваючі обстріли російськими окупаційними військами українських позицій, коментує політолог-міжнародник, виконуючий обов’язки директора Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Віталій Мартинюк. Крім цього, Комплекс заходів (не Мінські домовленості, а Комплекс заходів) був спланований до виконання до кінця 2015 року, і вже наступного дня після схвалення був порушений російською стороною. «Потім була домовленість продовжити термін його виконання, але все всі строки спливли. – стверджує політолог. – З іншого боку, європейці наголошують, що санкції прив’язані до Мінських домовленостей. До Домовленостей, а не Комплексу заходів. А в домовленостях (протоколі і меморандумі) першим пунктом теж іде припинення вогню, що не виконується російською стороною».

А ситуація – дійсно змінилась. Одна лише паспортизація жителів ОРДЛО внесла ці суттєві зміни. Уже весь світ усвідомив, що на сході України відбувається російська агресія та окупація, а Кремль все продовжує говорити про якісь «народні республіки», які чомусь у Мінську представляють громадяни Росії. «Воно й не дивно, адже у Тристоронній контактній групі учасниками є ОБСЄ, Росія і Україна, а отже «представники Донецька і Луганська» беруть участь у складі російської делегації. Крім того, нові учасники мінських перемовин з числа переміщених осіб ще раз підтверджують, що стороною конфлікту є РФ», – наголосив Мартинюк.

Бажання надати суб’єктності НЗФ буде спостерігатись у кожній російській ініціативі та заяві

Богдан Петренко / Фото: Апостроф
Богдан Петренко / Фото: Апостроф

Які б події не відбувались навколо Донбасу, вони не змінять російської стратегії, вважає політичний експерт, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Йдеться про намагання перевести перемовини на рівень Україна-«республіки» та позиціонування Кремля як посередника, а не учасника конфлікту. «Для цього використовуються усі можливі важелі. З останніх – звинувачення України у відмові від російської стратегії припинення вогню. А «Ініціатива» полягала у тому, щоб Україна напряму домовлялась з т.зв. «республіками» щодо режиму тиші», – каже експерт.

Втім, щодо змін, то, на його думку, вони будуть можливі лише після якихось кардинальних змін всередині РФ. А до того часу нас чекає продовження гри в довгу, окопно-інформаційна війна.

«У найближчій перспективі місцеві вибори в Україні обмежують військову активність росіян. Бо активізація бойових дій суттєво відніме голоси у проросійських партій, – стверджує експерт. – У той же час, Кремль розуміє, що, зустріч у нормандському форматі або хоча б домовленості щодо звільнення частини полонених – це підняття рейтингу «Слуги народу» перед виборами. І тут вони сподіваються більше шантажувати Україну, ніж військовими діями».

Росія перейшла на мову ультиматумів, тому що остання зустріч в Берліні закінчилася для неї нічим…

Максим Ялі
Максим Ялі

Єдина зміна, яка викликає серйозні побоювання – те, що у Кремля, судячи з результатів (вірніше їх відсутності) останньої зустрічі політичних радників лідерів «Нормандської четвірки» в Берліні, а також коментарів, що прозвучали потім, закінчується терпіння. «І тому вони перейшли на мову ультиматумів», – стверджує політолог Максим Ялі.

 «Переговори в Берліні тривали 11 годин і закінчилися нічим. Потім був ультиматум Кремля (витік у німецькій пресі. - Ред.): показуйте зміни до Конституції і приймайте законопроекти щодо виборів на Донбасі, починайте прямі переговори з представниками «республік» або ж – буде гірше, – каже політолог. Констатуємо: сказати, що так вони роблять не вперше, – це нічого не сказати. І – так, українська сторона – вимотала Кремль. І вони вимагають результат уже там, де йому нема з чого взятися. «Якщо його не буде, то Кремль почне розгойдувати ситуацію як в соціально-політичному полі України, так і на лінії розмежування, з наближення осені, «брязкаючи» зброєю біля кордонів».

На початок осені заплановано масштабні військові навчання «Кавказ 2020». І саме після схожих навчань почалася військова агресія в Грузії, нагадує Ялі. «Зовнішні обставини також цьому сприяють: ЄС займається подоланням наслідків коронакризи, в США в листопаді вибори, і там соціальні протести ніяк не вщухають... Але варіант повномасштабної агресії, який неминуче спричинить санкції, я розглядаю як менш ймовірний, незважаючи на всі перераховані вище фактори», – каже політолог.

Натомість, найбільш реалістичний – це внутрішня дестабілізація через використання проросійських сили в Україні. Ну, і ще один фактор дестабілізації – це поглиблення економічної кризи в 3 кварталі, і вкрай ймовірна хвиля коронакризи, яка ще сильніше погіршить соціально-економічну ситуацію в країні. «Сподіваюся ці ризики розуміють в Офісі Президента, Кабміні, Генштабі», – резюмував Ялі.

Наближаємося до точки дефуркації в мінському процесі

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко

Ситуація поступово дійсно змінюється. І зараз ми впритул наблизилися до певних змін в переговорах. «Йдеться про зміну тактичних варіантів, про зміну підходів», – наголошує політолог, директор Центру політичних дослідження «Пента» Володимир Фесенко. Однак все це не пов’язано із останніми заявами з боку представників Києва та Москви. «Те, що Рєзніков сказав відносно перегляду «Мінська» – це не про відмову від угод, а про необхідність їх оновлення по окремих пунктах. І тут нічого нового немає. Подібні заяви лунали від президента Зеленського ще минулого року, зокрема, на саміті «четвірки» у Парижі (і, до слова, те саме говорила й канцлер Німеччини Ангели Меркель. – Авт.)».

То чому Москва раптом натякає на нібито вихід України з «мінських угод», навіщо їм це? На думку Фесенка, збільшення військової активності, обстрілів, диверсійних дій з боку росіян, зрештою, їх різкі заяви про вихід України з «Мінська» – це все шантаж. «А хіба таке вперше? Ні! Зрештою, ми ж також можемо сказати, що масова паспортизація мешканців ОРДЛО – це грубе порушення, яке фактично повністю нівелює політичну частину мінських угод, а отже, що РФ таким чином виходить з цього процесу», – додав політолог.

Російський шантаж – це спосіб тиску на Німеччину і Францію. Йде тактична гра, стверджує він. «Десь ця гра більш жорстка, десь – наступальна. І Україна в тут задніх точно не пасе. За останні два місяці ми побачили цілу низку українських ініціатив по переговорах. А особливо у форматі «Мінська» – це і посилення статусу українських учасників переговорного процесу, і включення туди мешканців ОРДЛО тощо», – наголосив Фесенко.

Зрештою, і президент Зеленський, і керівник його офісу Єрмак неодноразово говорили, що Україна дійсно хоче домовитися, щоб вибори в ОРДЛО відбулися одночасно із місцевими виборами по всій Україні. Але для цього, в першу чергу, треба забезпечити реальне припинення вогню, відповідні умови для проведення виборів... «А що з цього переліку було виконано? А нічого. І не з вини Україні, а з вини саме РФ і підконтрольних їй угруповань, – каже політолог. – Отже, вже зараз можна констатувати, що про жодні вибори на окупованому Донбасі восени не має сенсу говорити. Вони суто технічно не зможуть там відбутися. І от саме з цієї точки зору ситуація зміниться».

Ми не просто на порозі різкої зміни переговорної тактики, ми наближаємося до зміни самого змісту переговорів. Адже якщо до осені не відбудуться суттєвих змін, якщо позиції РФ не виглядатимуть більш конструктивними, то… «Росіяни, попри абсолютну нереалістичність, жорстко наполягають, щоб Україна вже зараз подавала законопроект про зміни в Конституцію відносно статусу ОРДЛО. (…) Україна до останнього демонструвала готовність шукати компроміси і домовлятися, але РФ вперто на компроміси не йде, ультимативно стоячи на своєму. Саме тому, думаю, наша позиція стане більш жорсткою».

Але йтиметься лише про зміну тактики, утім аж ніяк про вихід України з переговорного процесу.

«Про свою позицію Україна може заявити на майбутньому саміті лідерів «Нормандської четвірки». Якщо ж саміт не відбудеться, то слід очкувати значного «зависання», – вважає Фесенко. – Україна інформуватиме партнерів, що не можливо виконати не лише те, що записано у «Мінську», але й те, про що сторони домовилися в Парижі. А тому складається тупикова ситуація, яка вимагає термінового реагування, обговорення і пошуку виходу на рівні Норманді».

Отже, відбувається неминуче загострення переговорної ситуації. А тому слід очікувати виходу на точку кульмінації. «Німцям і французам доведеться різко збільшити власні переговорні зусилля для пошуку компромісів. На мій погляд, єдине, що можна зробити в такій ситуації – це переключитися на пошук домовленостей щодо повного припинення вогню. Все інше виконати попросту нереалістично. Зокрема, це стосується політичної частини «Мінська» – резюмував Фесенко.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-