За що насправді звільнили голову Антимонопольного комітету

За що насправді звільнили голову Антимонопольного комітету

Аналітика
Укрінформ
Довкола відставки Юрія Терентьєва й досі чимало чуток, хоча й фактів не бракує. Дехто каже: був надто принциповим, інші закидають залежність від олігархів...

Як повідомляв Укрінформ, обов’язки керівника Антимонопольного комітету від понеділка виконує перша заступниця голови, державна уповноважена Ольга Піщанська. За даними наближених до влади джерел, вона ж – один із головних претендентів на посаду “повноцінного” очільника відомства. Це місце стало вакантним після того, як 3 липня на позачерговому “кадровому” засіданні Верховна Рада звільнила з посади голови комітету Юрія Терентьєва. Він очолював АМКУ трохи більше п’яти років й залишався одним із небагатьох “старопризначенців” – високопосадовців, котрі отримали посади за попередньої влади. Але, як виявилося, й чимало нинішніх парламентаріїв були не проти, щоб Юрій Олександрович “відкерував” відомством увесь передбачений термін – до травня 2022-го. "У когось додалося сивого волосся", – прокоментував результати голосування голова ВР Дмитро Разумков. Ще б пак! Відставку підтримала мінімально необхідна кількість депутатів – 226…

Ольга Піщанська
Ольга Піщанська

Цієї відставки могло й не бути. Зате голову АМКУ могли звільнити раніше

Оглядачі кажуть: якби Терентьєв, як і належить у таких випадках, з’явився в парламенті та виступив на пленарному засіданні, мав би всі шанси “утриматися на волосині” й залишитися на посаді. Але колишній (уже) чиновник обрав іншу тактику. Не прийшов. Проігнорував навіть зібрання Комітету ВР з економічного розвитку, що готував подання до голосування в сесійній залі. Як пояснили колеги – до посадовця не могли додзвонитися (у робочі години робочого четверга, до речі)... Натомість, як зазначав пізніше сам Юрій Олександрович, він вирішив повністю покластися “на справедливе рішення” народних обранців. Передувало цьому написання заяви про відставку за власним бажанням, відкликання її на другий же день, а за кілька годин... відкликання заяви про відкликання. Але члени профільного парламентського комітету все одно розглянули “анульоване” Терентьєвим прохання про звільнення. Мабуть, вважаючи що “перше слово дорожче за друге”...

Й оскільки йдеться не про дитячі ігри, а про серйозні державні справи, цей “шкандаль” мав би всі шанси потрапити на перші шпальти та в праймовий ефір, якби не збігся у часі із заявою про відставку головного банкіра країни Якова Смолія. Цей крок так сполохав експертів та інвесторів, що за іншою “драмою” – спробою демаршу та звільненням Юрія Терентьєва – довелося спостерігати якщо й не на ар’єрсцені, то десь далеко на другому плані.

Виняток – спільнота галузевих експертів, політиків та “причетних” до антимонопольного відомства і “зацікавлених” посадовців, в якій активні дискусії щодо причин та можливих наслідків цих подій точилися із першого дня липня. Сперечатися в соцмережах, теле- та радіоефірах продовжують і зараз. Як і завжди, розділившись на “непримиренні” табори.

Коли одні називають заслугою Терентьєва те, за що інші його критикують. Хтось лає колишнього очільника АМКУ за нерішучість і “черепашу” реакцію на явні ознаки порушень антиконкурентного законодавства й за підігравання окремим фінансово-промисловим групам. Інші ж навпаки пов’язують його відставку саме з безкомпромісним тиском на монополістів-товстосумів, які тепер ось пішли ва-банк і дали здачі. Хтось каже, що більшу частину відведеного керманичеві законом семирічного терміну перебування на посаді АМКУ пропрацював, як-то кажуть, не напружуючись, про людське око “пощипуючи” дрібних порушників і не звертаючи уваги на гешефти великих. Інші ж твердять, що й багатьом олігархам Терентьєв та його підлеглі “попили крові”. А у тому, що порушені провадження не доведені до кінця, а мільйонні й мільярдні штрафи не сплачені, винні корпоративні крючкодери-юристи і судді-“засівальники”. Одні вважають, що, працюючи до 2022 року, Юрій Олександрович міг би принести країні ще багато користі. Тоді як опоненти шкодують, що його не звільнили раніше – рік, два або й три тому... 

1. І від Гройсмана утік, й від Авакова утік...

А неприємні дзвіночки, які свідчили про ймовірність втрати крісла, за п’ять років каденції Терентьєв чув не раз. Проте умів успішно долати шторми. І наприкінці 2016-го – на початку 2017-го, коли нардеп від “Народного фронту” Андрій Левус зареєстрував у ВР проєкт постанови про звільнення Терентьєва "за преференції для окупаційного бізнесу". Парламентарій звинуватив керівництво АМКУ у системному саботажі – у тому числі, через дозвіл росіянам купити контрольний пакет акцій енергопостачальної компанії ВАТ "Чернівціобленерго".

Андрій Левус
Андрій Левус

І в березні-квітні 2017-го, коли в АМКУ відбулися обшуки через можливу матеріальну “зацікавленість” керівництва комітету в поблажливому ставленні й заниженні штрафних санкцій для звинуваченої у порушенні конкурентного законодавства та фінансуванні тероризму компанії “Мегаполіс” (TEDIS Ukraine). Ймовірною відставкою а, може, й більш серйозними наслідками керівництву антимонопольного відомства погрожували на спеціальному брифінгу тодішній генпрокурор Юрій Луценко і глава МВС Арсен Аваков. АМКУ, мовляв, не вжив заходів проти компанії, яку підозрювали у виведенні за кордон майже 2,5 мільярдів гривень. Натомість, “для відбучі”, аби заспокоїти учасників ринку, котрі зверталися зі скаргами на підконтрольного державі-агресору монополіста, комітет час від часу накладав на нього штрафні санкції, розраховані за мінімальними (“смішними”) коефіцієнтами... Керівництво комітету, перечекавши обшуки “у відрядженнях”, тоді відбулося легким переляком.

Як і влітку та восени того ж 2017-го, коли роботу АМКУ активно критикував тодішній прем'єр Володимир Гройсман. У вересні він пообіцяв парламентаріям порушити питання про звільнення Юрія Терентьєва, якщо підтвердиться, що скасування Антимонопольним комітетом тендеру із закупівлі сканерів для митниці було наслідком "змови". А за два місяці, виступаючи перед інвесторами, Гройсман узагалі назвав питання корупції в АМКУ “загрозою для національної безпеки”. Утім, і ця історія завершилась нічим.  

2. ... І зміну влади “спокійно” пережив

Всі чекали, що голову АМКУ “попросять піти” після минулорічної зміни влади. Адже одним із перших після складання присяги урядом Гончарука кадрових рішень було призначення главою держави нових державних уповноважених – заступників керівника Антимонопольного комітету. 13 вересня на форумі YES у Києві Володимир Зеленський анонсував перезапуск відомства. Але... зі старим очільником. “Подивимося, як працює голова Антимонопольного комітету",– сказав президент, додавши, що мірилом ефективності роботи АМКУ та інших контролюючих органів має стати перетворення слів "монополія", "рейдерство" і "контрабанда" на архаїзми. Об’єктивно цього не сталося. Активний лексикон жодного українського політика, громадського діяча, експерта чи журналіста наразі не постраждав. Тому після звільнення керівництва низки інших структур – зокрема, митниці та податкової – багато хто вважає цілком логічними й кадрові зміни на верхівці АМКУ...

3. І пішов з високо піднятою головою...

Юрій Бутусов
Юрій Бутусов

Інформуючи про написання Юрієм Терентьєвим першої із трьох “відставних” заяв, головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов назвав основною причиною такого кроку тиск на керівництво АМКУ через рекордний штраф у 6,5 мільярдів гривень, накладений на компанію Tedis і на кількох виробників сигарет. Журналіст назвав це перемогою “потужного лобіста Бориса Кауфмана”, якого вважають власником "Тедіса". Мовляв, тепер і колосальних штрафів виробникам та продавцям сигарет вдасться уникнути, і на ринок роздрібних продажів інші компанії вже не потраплять.

Натомість багато галузевих експертів переконані: ні на вже накладених штрафах, ні на перебігу судових процесів щодо їх оскарження (чергове засідання призначили якраз на 7 липня) відставка пана Терентьєва не позначиться. При цьому дехто – зокрема, ексзаступниця голови АМКУ, колишня держуповноважена Агія Загребельська – навпаки вважає, що саме Терентьєв сприяв фактично чотирирічному затягуванню справи “Тедіса” й мінімізував ризики судового підтвердження великих штрафів.

Агія Загребельська
Агія Загребельська

Загалом же, за висновками Загребельської, немає жодного аргументу на користь такої версії причин відставки очільника АМКУ. Акцентування ж саме на цьому питанні вигідне Юрієві Терентьєву для того, щоб залишити посаду так би мовити “на коні”. Адже “це – єдиний кейс, який АМКУ більш-менш довів до кінця. Та й то після обшуків, кримінального переслідування, службових записок, електронних листів, допитів тощо. Тому, схоже, справу обрали для виправдання та створення іміджу борця з монополіями лишень тому, що вона була єдиною за 5 років, що хоч приблизно “дотягується” до президентського рівня”, – вважає пані Загребельська.

При цьому вона нагадала про доволі лояльне ставлення Терентьєва до виробників та продавців сигарет. Бо розмір накладених штрафів – хоча за українськими мірками і вражає – насправді набагато менший, ніж це могло б бути за чинними формулами обрахунку. За деякими даними, мало б ітися щонайменше про 10 мільярдів “штрафних” гривень! І головне: за висновками ексзаступниці Терентьєва, при розслідуванні “картельної” справи допустили порушення, що можуть призвести до скасування ухвали АМКУ через суди. “Про це було відомо і очільникові комітету, й іншим державним уповноваженим. Тому ще на етапі розслідування під рішення свідомо закладено “вибухівку”, що може спрацювати у процесі судового оскарження”, – припускає Агія Загребельська.

Дещо про інші справи Терентьєва: і “мертві”, і “живі”, і “ненароджені”...

1. Про “вась-вась” з олігархами. За п’ять років каденції Юрієві Терентьєву, певно, найчастіше дорікали за нібито підігравання структурам найбільшого українського олігарха Ріната Ахметова та іншим товстосумам. Приміром, 25 квітня 2019-го Антимонопольний комітет дозволив групі ДТЕК Ахметова придбати ВАТ "Київобленерго" і "Одесаобленерго". Пояснювали: компанії є операторами системи розподілу на Київщині та Одещині й не займаються постачанням електроенергії. А отже, про монопольне становище покупця цих активів, мовляв, не йдеться, бо на продаж і виробництво електроенергії поглинання не впливає. Воно то, може, і так, якби йшлося про структуру, що має інтереси лише у сфері експлуатації мереж. Але ж усім добре відомо, що ДТЕК – інтегрована компанія, яка, з-поміж іншого, видобуває майже 80% українського вугілля та володіє п'ятьма із семи найбільших в країні обленерго... У будь-якій “цивілізованій” країні подібну структуру, безперечно, визнали б монополістом. Не кажучи вже про те, що там узагалі не допустили б створення такого “монстра”. “В АМКУ ж на це роками (ще й до головування Терентьєва) заплющували очі. Блокуючи вихід на ринок інших енергокомпаній, розвиток конкуренції та ймовірне зменшення цифр у платіжках українців”, – констатують експерти. Натомість Юрій Терентьєв фактично у кожному інтерв’ю, мов мантру, з року в рік повторював: “ДТЕК – не монополіст, а його “питання” занадто “політизоване”...

Ірина Мілютіна
Ірина Мілютіна

Аж ось у жовтні минулого року крига, як-то кажуть, скресла: Антимонопольний комітет почав розслідування щодо дій "ДТЕК Західенерго" і "Д. Трейдинг" у зоні "Бурштинського енергоострову". Місяць тому в АМКУ відзвітували про завершення збору й аналізу доказів у справі. Попередньо комітет оцінив дії структур Ахметова як “монопольне зловживання”. “Вкидаючи такі звинувачення у публічну площину, Антимонопольний комітет допомагає приховати шахрайські схеми на енергоринку, що виникли унаслідок ручного втручання в його роботу”, – наголосила у відповідь директорка з комунікацій "ДТЕК Енерго" Ірина Мілютіна. При цьому вона звинуватила у плачевній ситуації, що склалася на вітчизняному ринку електроенергії, особисто Юрія Терентьєва.

На горіхи керівникові АМКУ дісталося й від представників Регіональної газової компанії, яку пов'язують з Дмитром Фірташем. Зараз РГК оскаржує рішення комітету, що оштрафував – загалом на 278 мільйонів гривень – 16 груп, до яких входять підконтрольні їй облгази і облгаззбути.

2. Про “дорогу ложку до обіду”. При цьому експерти звертають увагу, що АМКУ активізувався лише на 4-5-му році роботи Терентьєва, коли виникла необхідність добре зарекомендувати себе при новій владі. А до того за чотири роки (2016-2019) за рішеннями комітету до бюджету перерахували лише 710 мільйонів гривень накладених штрафів. У самому АМКУ цим пишаються.

Водночас, ми розуміємо, що йдеться про мізер (менше 200 мільйонів гривень за рік). Це – 1/32 штрафу, який поки що так і не вдалося стягнути із виробників і продавців сигарет.

З-поміж іншого, колишнє керівництво АМКУ критикують і за безпроблемне (до карантину) існування “з благословення” антимонопольного відомства компанії “Міжнародні авіалінії України”, що забезпечує майже 70% усіх пасажирських авіаперевезень. “Визнання МАУ монополістом могло б сприяти появі конкуренції в галузі та, як наслідок, покращенню якості авіаперевезень і зменшенню вартості квитків. Приблизно така ж історія з монополією на ринку азотних добрив, яку має група компаній Group DF Фірташа. Її існування Антимонопольний комітет вперто не помічав ціле десятиліття. І лише в середині минулого року вперше почав реагувати на зловживання”, – зазначає аналітик Центру спільних дій Олег Савичук.

Олег Савичук
Олег Савичук

3. Про "непомічені колоди" на паливному й телекомунікаційному ринках. Те ж стосується й зазвичай запізнілої реакції АМКУ на й неозброєним оком помітні випадки змов монополістів на ринку пально-мастильних матеріалів. Найбільш нахабних іноді таки штрафують. Але розміри стягнень мізерні. Вони не йдуть у жодне порівняння із офіційними оборотами порушників. Не кажучи вже про "тіньові" прибутки. Відповідно, ефективно запобігати подальшим домовленостям, що шкодять державі і споживачам, не вдається.

Іще, для прикладу: за каденції Юрія Терентьєва українці так і не дочекалися ухвали АМКУ щодо “хитрощів” мобільних операторів, які замість місячної запровадили чотирьохтижневу тарифікацію. Що дозволяє додатково стягувати із клієнтів 13-у абонплату за рік. Про необхідність навести лад у цій сфері у комітеті говорили не раз. Приміром, ще майже два роки тому. Але “чесний місяць” – окрім хіба маркетингових трюків, до яких іноді вдаються оператори, – так і не повернувся...

Також жодної реакції на “поголовну” практику переведення клієнтів із “розмовних” на комбіновані тарифні пакети. Коли вартість послуг ледь не щомісяця зростає через надання додаткових Гігабайтів і доступу до соцмереж та відеоконтенту. При цьому сотні тисяч, якщо не мільйони, абонентів такими можливостями узагалі не користуються – через застарілі телефони, погане покриття, проблеми із зором, невміння чи просто небажання користуватися мобільним інтернетом. Де діваються гроші, стягнуті наперед за сотні мільйонів невикористаних Гігабайтів? Зрозуміло: осідають у кишенях власників та менеджменту компаній-операторів. Хоча останніми роками, звісно ж, були випадки покарання комітетом монополістів за зловживання домінуючим становищем на телекомунікаційних ринках. Але історія така ж: штрафи доволі “скромні” – 10-20 мільйонів гривень. Щонайбільше, у розрахунку по гривні за кожного абонента. При тому, що споживачів іноді “нагрівають” на сотні гривень (а за рік – і на тисячі).

Словом, зауважень до роботи колишнього керівництва АМКУ чимало. Й перераховувати їх усі сенсу немає. Куди важливіше, щоб це стало уроком і завданням для майбутнього очільника(ниці) комітету. А також для тих, хто опікуватиметься його анонсованим реформування. Мета – перетворення АМКУ на потужну та по-справжньому незалежну інституцію з ефективним інструментарієм запобігання змовам і порушенням. Тим паче, що перед відомством ось-ось з’являться нові виклики. Пов’язані, приміром, із лібералізацією газового ринку, наведенням ладу в електроенергетиці, реформуванням Укрзалізниці, відновленням “великої” приватизації.

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-