Відставка Смолія знервувала гривню

Відставка Смолія знервувала гривню

Аналітика
Укрінформ
Рада 286-ма голосами проголосувала за відставку глави Нацбанку Якова Смолія. Валютний курс спочатку смикнувся, але врешті трохи заспокоївся. Чи надовго?

Виступаючи в парламенті під час позачергового пленарного засідання, де приймалося рішення про звільнення голови Національного банку Якова Смолія, той повторив, що його заява про відставку є протестом проти політичного тиску на НБУ. Серед механізмів такого тиску він назвав проплачені мітинги, судові розгляди, інформаційні атаки та необгрунтовані оцінки. Звісно, плаваючий валютний курс в країні, де голова незалежного фінансового регулятора йде з посади з такими аргументами, не міг залишатися у спокої – гривня впала. Мінфін клянеться, що економічних передумов для подальшої девальвації немає, а втім, нервують усі…

Гривня впала через Смолія. Але менше, ніж рік тому – через Коломойського

2 липня – на наступний день після оголошення Смолієм про відставку через політичний тиск, попит на міжбанківському валютному ринку значно перевищував пропозицію. Нацбанку довелося продати щонайменше 200 мільйонів доларів для того, щоб погасити паніку, викликану цим рішенням глави фінансового регулятора.

За даними Finance.ua, біржу почало "трясти" з перших хвилин. Котирування гривні до долара на відкритті міжбанку становили на рівні 26,86-26,88. Але потім попит на валюту розігнався, і щоб його втамувати Нацбанку довелося два рази виходити з інтервенцією та продати по 100 млн – по 27,15 гривні та по 27,20 гривні.

В результаті, вперше за тривалий час курс гривні до долара просів одразу на 40 копійок, зупинившись до кінця четверга на рівні 27,18.

За словами валютних дилерів банків, це було результатом виключно нервової реакції учасників ринку.

Щоправда, паніка від раптової заяви голови НБУ була усе ж меншою від тієї, яка сталася рік тому, коли Ігор Коломойський після повернення в Україну публічно закликав до дефолту. Тоді національна валюта за одну торгову сесію впала одразу на гривню.

Цього разу нервовість зберігалася і впродовж наступного дня, 3 липня, коли усі чекали рішення Верховної Ради. Торги на валютному ринку проходили з явним тиском на гривню. Основними мотиваторами для учасників торгів були економічні, політичні та кадрові чинники. Курс то падав, то піднімався. Врешті, до закриття міжбанку американський долар в покупці подешевшав на 15 копійок, в продажу – на 13 копійок. Євро втратив в покупці і в продажу 17 копійок. Отже, з оголошенням про відставку учасники ринку наче як змирилися і трохи заспокоїлися.

Економічними чинниками підвищеного попиту на долар, за словами аналітиків порталу Minfin.com.ua, з одного боку було виведення дивідендів «дочками» іноземних компаній та поведінка нерезидентів, що виходили з українських ОВДП під впливом останніх новин щодо зміни керівництва Нацбанку. Саме ці дві категорії покупців активно скуповували валюту на торгах.

А з іншого боку, не поспішали розлучатися із своїми валютними запасами вітчизняні екпортери, які напередодні отримали від держави відшкодування ПДВ. Це знизило обсяги пропозиції ними валютної виручки, і підвищило їх бажання не поспішати з продажем валюти, сподіваючись продати її на піку котирувань. Психологічно усе працювало проти гривні. І тільки під кінець торгової сесії усіх учасників трохи “попустило”.

Валютне напруження і невизначеність зберігаються

Сергій Марченко
Сергій Марченко

В ефірі програми “Право на владу” глава Міністерства фінансів Сергій Марченко заявляв, що українці не повинні відчути на собі сильних наслідків відставки глави Нацбанку. На загальну економічну ситуацію в країні і курс долара вона не вплине.

«Ті коливання курсу, які відбуваються в Україні зараз, а також різке падіння гривні – це тимчасове явище”, – стверджує Марченко. Об’єктивних причин для знецінення української валюти, за його словами, немає, а відставка Смолія похитнула економічну ситуацію на короткий час.

“Все у нас в порядку. Ми маємо макроекономічну стабільність, виконуємо бюджет. Пік кризи вже позаду. План з податкових надходжень ми збільшили на 6 мільярдів гривень. Я особисто дивлюся в майбутнє з упевненістю і оптимізмом. На сьогоднішній день немає ніяких підстав вважати, що зміна керівника якоїсь державної інституції може якось розхитати ситуацію в країні”, – сказав Марченко.

Не вплине звільнення голови Нацбанку і на інші економічні процеси в країні, які стосуються, безпосередньо, українців.

“Немає жодних причин сумніватися в тому, що ми зможемо виконати дохідну частину бюджету. Виплату зарплат і пенсій буде забезпечено в повному обсязі. Це я вам гарантую”, – акцентував міністр

Що ж, поки функції керівника Нацбанку передані першому заступнику голови НБУ – Катерині Рожкової, увесь фінансовий ринок ворожить – хто ж стане новим главою відомства і які ще кадрові перестановки відбудуться в НБУ. Точиться суттєва боротьба за цю посаду і кандидатур розглядається багато.

На тлі цієї невизначеності – багато учасників ринку все ж вважають за краще не ризикувати і оперативно закривають свої валютні зобов'язання, побоюючись можливої ​​девальвації нацвалюти. У цій ситуації спекулятивні атаки на гривню швидше за все продовжаться. Як мінімум до тих пір, поки президент Володимир Зеленський не визначиться з кандидатурою на посаду глави НБУ, яку до того ж позитивно оцінять і наші західні партнери.

А вже потім все залежатиме від політики, яку проводитиме новий глава НБУ. Наприклад, чи прийме він до уваги побажання Мінфіну, який вже сьогодні виступає за більш високий курс долара, бо це дозволить збільшити доходи державного бюджету.

"Те, що стабільність курсу є позитивною ситуацією, тут важко сперечатися. Єдине питання, нам, як бюджету, бажано, щоб цей курс був трошки вищий. Очікування у нас у бюджеті були закладені відпвідні", – в коментарі журналістам Depo.ua сказав міністр фінансів Сергій Марченко.

Водночас він зазначив, що наявний курс "це не проблема, і не критична ситуація". За словами очільника Мінфіну, недобори на митниці Мінфін перекриває економією з обслуговування державного боргу.

За попереднім прогнозом Міністерства фінансів, платежі за державним боргом у наступному році орієнтовно становитимуть 600 млрд грн.

Про це сказав міністр фінансів під час години запитань до уряду у ВР. "Можу сказати, що прогнозні платежі за державним боргом будуть складати орієнтовно 600 млрд гривень. Відповідним чином будуть сформовані державні внутрішні та зовнішні запозичення", – сказав Марченко.

Він також додав, що дефіцит бюджету-2020 дорівнює 7,5% ВВП, однак у наступному році Мінфін планує цей дефіцит дещо скоротити.

Перспективи гривні наче в тумані

Отже, з усього виходить, що нинішній курс гривні опинився під навантаженням сподівань, які на нього вже покладають урядовці. А ще з резонасною відставкою глави НБУ та відмовою Мінфіну від розміщення майже проданих євробондів, перед Україною тепер можуть на деякий час зачинитися «вікна можливостей» для міжнародного фінансування (докладніше про ризики – див. ТУТ).

Святослав Павлюк
Святослав Павлюк

Виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк у своєму дописі в Facebook озвучив ще одну проблему, яка може виникнути через це. За його словами, багато років саме довгі дешеві валютні кредити від європейських та міжнародних банків розвитку залишаються джерелом фінансування більшості проектів модернізації муніципальної інфраструктури – води, тепла, освітлення, термомодернізації громадських будівель. Обслуговуваня кредитів, взятих під низькі відсотки в валюті – закладено у кінцевому тарифі для споживачів. І кожна зміна валютного курсу буде означати також і потребу перегляду тарифів на ріст частки обслуговування інвестиційної складової або потреби виділяти додаткові кошти з місцевих бюджетів на обслуговування кредитів. «У ситуації, коли спостерігається істотне скорочення надходжень до місцевих бюджетів і скорочення бюджетів розвитку, спроможність міст допомагати своїм комунальним підприємствам теж зменшиться. Якщо НБУ не втримає валютний курс в розумних межах – це означатиме, по-перше, істотне гальмування залучення довгих кредитів в інфраструктурні проекти, а, по-друге, перегляд тарифів у бік збільшення теж буде невідворотним», – прогнозує Святослав Павлюк.

Зі свого боку звільнений з посади голови Національного банку Яків Смолій усіляко намагався заспокоїти суспільство, кажучи про те, що не вбачає загроз на валютному ринку після своєї відставки. “В НБУ є достатньо інструментів, як він може впливати на курс", – сказав Смолій у кулуарах парламенту.

Але загальні оцінки ситуації, зокрема з боку бізнесу, не вельми оптимістичні. Наприклад, результати дослідження, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією разом з юридичною фірмою Василь Кicіль і Партнери зафіксували: індекс інвестиційної привабливості у першій половині 2020 року становив 2,51 бала з 5-ти можливих та продовжує перебувати у негативній площині. У попередньому періоді показник індексу становив 2,95 бала.

"Настрої генеральних директорів суттєво погіршилися. Так, тільки 4% опитаних вважають інвестиційний клімат сприятливим, тоді як у попередній хвилі таких було 17%. Більшість, а саме 62% вважають поточний інвестиційний клімат несприятливим, а ще 34% – нейтральним", – йдеться в результатах, опублікованих Економічною правдою.

Оцінка динаміки бізнес-клімату теж вказує на негативну тенденцію. Так, 55% директорів вітчизняних компаній помітили погіршення інвестиційного клімату порівняно з попередніми 6 місяцями, ще 35% переконані, що умови ведення бізнесу не зазнали змін, і тільки 10% вважають, що вони дещо поліпшились. І тільки 15% керівників компаній сподіваються на поліпшення інвестиційного клімату впродовж наступних 6 місяців.

Серед позитивних моментів, які відзначили бізнес-лідери за останні півроку, – запуск ринку землі, валютна лібералізація, продовження співпраці з МВФ, зниження облікової ставки НБУ, стабільна національна валюта.

Тож, чи візьме це до уваги нове керівництво НБУ – побачимо вже незабаром.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-