ДБР займається не лише Порошенком. От ще й Янукович…

ДБР займається не лише Порошенком. От ще й Янукович…

Аналітика
Укрінформ
Нові підозри антиукраїнським діячам, висунуті їм на сьомому році після скоєння інкримінованого: чому із цим так довго тягнули?

Середу, 24 червня, умовно можна назвати днем під знаком «ДБР». Тоді від силового відомства прилетіло одразу два, тісно пов’язаних між собою повідомлення. У першому «засвітилися» колишній президент України Віктор Янукович (нагадаємо, що 12 травня Печерський суд Києва заочно заарештував його у справі про розстріли на Майдані в період з 18 по 20 лютого 2014 року, – ред.) та двоє колишніх міністри оборони країни Дмитро Саламатін і Павло Лебедєв. «Експосадовці підозрюються в скоєнні державної зради (ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (в редакції від 5 квітня 2001 року)», – інформує пресслужба ДБР.

Слідство заявляє, що Янукович разом з Саламатіним і Лебедєвим з 2012 по 2014 рік скоїли державну зраду – «а саме дії, спрямовані на підрив суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, підриву її обороноздатності, наданні Російській Федерації і її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України».

В ДБР вказують, що підозрювані цілеспрямовано знижували обороноздатність України за допомогою так званого «реформування Збройних сил», яке полягало у скороченні чисельності, розформування (переформування) окремих військових з'єднань, військових частин і підрозділів, зміни їх місця дислокації. Такі дії вчинялися зокрема на території Автономної Республіки Крим, що в подальшому призвело до анексії півострова.

У другому випадку – в ДБР повідомили про завершення досудового розслідування щодо двох колишніх міліціонерів полку міліції особливого призначення «Беркут» (обвинувачуються у перевищенні влади або службових повноважень, службовому підробленні і незаконному перешкоджанні організації або проведенню зборів та мітингів) і про підозру ще одному колишньому «беркутівцю» (йому ДБР інкримінує ті ж статті, досудове слідство триває).  

Звідси, напрошуються одразу ж кілька логічних запитань. Перш за все, відносно розвалу ЗСУ Януковичем, Лебедєвим та Саламатіним: чому з цією справою так довго тягнули (минуло уже більше шести років) й чому саме зараз про неї згадали? Ну, і про все укупі (експосадовці та беркутівці), а саме: чому раптом така активність, як це можна пояснити, власне, яка перспектива згаданих справ?

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко

«Чому так довго тягнули? Що ж, не тільки щодо згаданій справі Януковича і його соратниках, але й по інших, не менш резонансних маю єдине пояснення: це, на жаль, такий стиль, такий режим роботи слідства», – коментує Укрінформу політолог Володимир Фесенко.

Пан Фесенко також звертає увагу на те, що всі ці справи активізувалися не сьогодні, і навіть не вчора чи позавчора, а двома-трьома місяцями раніше. «От, приміром, маємо справу одеського активіста Сергія Стерненка – це, якщо не помиляюся, квітень. Якраз тоді біля керма Генпрокуратури стала Ірина Венедіктова. Що паралельно з цим відбувається? А відбувається активізація по беркутівцях, по керівництву МВС. Як мені здається, пані Венедіктова разом із відповідними слідчими органами – ДБР, а іноді СБУ – вирішили, з одного боку, продемонструвати відносну політичну нейтральність, свою рівновіддаленість, а з іншого – активізувати різні резонансні справи, – стверджує політолог. – І нашим, і вашим, так би мовити. Тобто, що «б’ють» не лише по майданівціях, а й по антимайданівцях також».

Щодо перспективи згаданих справ, то, на думку Володимира Фесенка, вона, звісно, є. «Інша річ, знову ж таки, що слідство триває дуже довго, а ще довше – триває судовий розгляд. Гадаю, що по деяких справах ми побачимо вироки тоді, коли в країні вже буде інший президент або, як мінімум, інший Генпрокурор», – додав Володимир Фесенко.

Гліб Канєвський
Гліб Канєвський

Своєю чергою голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський озвучив два основні фактори, які стали причиною затягування справ. Перший фактор – політичний. Тому що, каже експерт, у владі і в правоохоронних органах досі залишаються люди, яких, за їхніми життєвими принципами і цінностями, можна охарактеризувати як «регіоналів». І це не скільки про партійну приналежність, скільки про відповідний стиль життя. «Це ті люди, які вірять у «культ Януковича», очікують на дружбу з РФ, ті, хто можуть себе називати «міцними господарниками» тощо. І таких в «системі», зокрема в правоохоронних органах, залишилося чимало. Вони активно чинять спротив доведенню будь-яких справ проти Януковича та інших втікачів до логічного завершення – судових вироків», – стверджує Канєвський. Чому? А тому що, за його словами, вони самі можуть постраждати й стати фігурантами кримінальних проваджень. Адже якщо в суді почнуть оголошувати вироки, розкривати усі матеріали справи, то може «вилізти» ціла низка прізвищ сьогоднішній діячів, себто тих, хто до сих пір перебуває у владі.

Друга об’єктивна причина «затягування» пов’язана із, знов таки, затягуванням реформи правоохоронних органів. «Те, що відбувалося останні кілька років… Фактично ці реформи не були логічними, не були продуманими. Постійно відбувалося якесь тасування. Спочатку справи Майдану вела Генпрокуратура, згодом Військова прокуратура, СБУ… А коли створили ДБР, то вже почалася передача справ у цей орган», – згадує експерт. Відповідно тасувалися органи, тасувалися люди, які там працюють і які безпосередньо були відповідальними за розслідування, за процесуальне керівництво справами, додає він.

«І все це, звісно, негативно впливало на перебіг цих справ. Відверто вам скажу те, як особисто я відчуваю ситуацію відносно справ проти Януковича та його оточення, проти беркутівців: ми маємо розуміти, що чим довше такі справи затягуються, тим менше залишається свідків, доказів і, відповідно, тим менше шансів на те, що ми побачимо справедливі вироки. У першу чергу проти всіх учасників так званої «сім’ї Януковича», – наголосив Канєвський.

Власне, чому тепер? На сьогодні, каже експерт, правоохоронна система залишається абсолютно залежною від політиків. «А це означає, що перебіг справ, їх пріоритетність, результативність – усе це визначається в «ручному режимі». Грубо кажучи, якимсь справам дають хід і публічно висвітлюють їх перебіг, а якимсь… Їх навпаки, намагаються затягувати, втрачають докази, постійно змінюють керівників слідчих груп тощо. А все для того, аби ці справи ніколи не закінчилися реальними вироками», – переконує Канєвський.

І додає, що на сьогодні ми спостерігаємо великий підйом негативу, зокрема по справі проти Стерненка, справі Шеремета тощо – докази висунуті, але ці докази сумнівної якості. «І суспільство все це бачить, відчуває несправедливість. І томув «ручному режимі» на поверхню витягуються справи, пов’язані чи то з гучними прізвищами (Янукович, Лебедєв, Саламатін), чи то з гучними подіями (Майдан, розстріли, беркутівці). Ці справи, однак, нікому зашкодити уже не можуть. Янукович давно втік, а відносно беркутівців… Там втрачається зв’язок зі свідками, втрачаються докази», – стверджує експерт.

Подібні справи, каже Канєвський, привертають увагу ЗМІ, показують «активну» та «позитивну» діяльність прокуратури і, водночас, приглушують хвилю суспільного невдоволення, яку викликали вже згадані справи Стерненка, Шеремета тощо. Експерт вважає, що найближчим часом кількість подібних підозр збільшуватиметься. «Із шухляд діставатимуть справи по, наприклад, колишнім міністрам, які перебували на посадах ще 5-10 років тому. Але, гадаю, все це не дасть ефекту. Суспільство вимагає вже тут і зараз відповідей на питання по справам сьогоднішнього дня» – резюмував пан Канєвський.

Борис Бабін
Борис Бабін

Натомість, юрист-міжнародник Борис Бабін нагадав, що державна зрада – це особливо тяжкий злочин. Термін давності – 15 років після вчинення. «Станом на зараз ще є шанси довести справу до суду. Ще встигаємо. Питаєте, чому так пізно? Зазвичай правоохоронці в таких випадках кажуть: «Ми збирали докази». І по своєму вони праві, адже враховуючи, що ці люди переховуються за кордоном… Так, політично це може негативно сприйматися. Але юридично особливо нічого не порушено. Головне, щоб справа була якісна», – стверджує Бабін. А от чи буде вона якісною, то це вже інше питання, каже юрист. Тому що державна зрада – це не тільки особливо тяжкий злочин, але й тяжкий для доведення. «Бо необхідно довести, що вони справді діяли на користь іноземних держав, а не просто через власну дурість. Утім багато залежатиме від кваліфікації державного звинувачення. А от стосовно фактичної частини справи, себто, які саме військові частини вони скорочували – це довести просто. Можна й експертизи провести, що це знижує обороноздатність і так далі», – наголошує експерт.  

Відповідаючи на питання, чому раптом така сконцентрована активність, Борис Бабін попросив на кілька секунд уявити, що ДБР не правоохоронний, а політичний орган. «Якщо це так, тоді ДБР змушене враховувати відповідний електоральний запит, бо основне завдання політика – подобатися виборцям. Прикладом, хоче певна частина виборців, аби якісь топ-посадовці понесли покарання. Що ж, порушується відповідне провадження, а людям про це звітують. Ті ж самі справи ДБР, приміром, щодо колишнього президента Порошенка, вони також спрямовані на суспільний запит. Як і провадження відносно Януковича, і Саламатіна. Часто це один і той самий виборець», – запевняє юрист. І додає: «Може скажу не дуже приємну річ, але… Влада у нас демократична. Вона обрана народом. Влада – це віддзеркалення народу. От саме таким народом, як він є. І за таких умов електоральні вимоги виборця, вони співпадають із бажаннями влади. Повторюся, такий у нас народ. Це демократія. Дзеркало просто показує Вам Ваше обличчя»

Мирослав Ліскович. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-