Як міняти відкликаний із парламенту проєкт Програми діяльності Уряду

Як міняти відкликаний із парламенту проєкт Програми діяльності Уряду

Аналітика
Укрінформ
Прем’єр сам попросив повернути документ на доопрацювання. Критики від депутатів було вдосталь. Порад – мало. Зате вони є в експертів

Верховна Рада (245 голосів “за”) без розгляду по суті відправила на доопрацювання проєкт програми дій уряду. Новий документ мають підготувати за 15 днів. Такий крок, виступаючи перед народними обранцями, ініціював прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Пояснив: з часу написання проєкту ситуація в країні суттєво змінилася. Ледь не щодня ми стикаємося з новими викликами. І аби знайти на них адекватні відповіді, важливо не гнатися за термінами ухвалення урядової програми, а покращити її зміст, максимально наповнивши конкретними кроками. Розуміючи це, уряд уже частково доопрацював документ, врахувавши пропозиції профільних комітетів парламенту.

Очікувано і програма, і прохання дати час на її доопрацювання наразилися на критику з боку представників майже всіх парламентських сил. Причому, більшість виступів концентрувалися не на порадах про внесення змін до проєкту “дороговказу для уряду”, а на закликах до відставки як окремих міністрів, так і усього чинного Кабміну. Що ж до конкретних зауважень до проєкту програми, то парламентарії звертали увагу на відсутність чітких відповідей на виклики енергетичній безпеці, шляхів подолання деструктивних тенденцій у процесі децентралізації, пропозицій про реструктуризацію державного боргу та змін у політиці запозичень, недостатність підтримки мікро-, малого й середнього бізнесу.

Акцент – на посткризовому відновленні економіки

Після того, як комітети ВР один за одним почали ухвалювати рішення із негативними оцінками та рекомендаціями доопрацювати урядовий документ, у Кабміні вирішили не відкладати оновлення проєкту аж до дня голосування в сесійній залі. Про це повідомив напередодні на урядовому засіданні прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він запевнив: “Разом із комітетами Верховної Ради документ підсилили. Додали до нього чіткі розрахунки, нормативно-правову базу, перелік відповідальних”. Водночас, на його думку, головне – не тільки підготовка й затвердження документа, який би “усім подобався” і при цьому залишався реалістичним, а втілення його положень на практиці. Щоб підготувати необхідне для цього законодавче підґрунтя, уряд – вочевидь, ще до оновленого проєкту програми – подасть на розгляд Верховної Ради низку документів, покликаних стимулювати розвиток економіки та підтримати мікро-, малий і середній бізнес. Пакет проєктів таких законодавчих актів і програм також затвердили на засіданні Кабміну у середу.

Раніше ж уряд презентував окрему програму стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19.

“До Державної програми стимулювання економіки увійшло багато позитивних пропозицій аналітичних центрів та бізнес-об'єднань щодо адміністрування і податкової політики, – прокоментував координатор економічних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман. Поміж таких положень він назвав:

  1. Створення єдиної аналітичної служби фінансових розслідувань на зміну Податковій міліції та іншим “економічним” підрозділам різних міністерств та відомств.
  2. Підвищення відповідальності посадових осіб за зловживання повноваженнями.
  3. Амністію капіталу, заміну податку на прибуток податком на виведений капітал.
  4. Зменшення адміністративного тиску на бізнес, перехід до ризикоорієнтованої фіскалізації виключно ризикових категорій платників.
  5. Подальший розвиток ринку землі, розблокування приватизації, реформу корпоративного управління.
  6. Встановлення тимчасової заборони планових податкових перевірок суб’єктів господарювання.
  7. Законодавче закріплення можливості заміни контролю добровільним страхуванням у певних секторах.
  8. Створення державно-приватних партнерств та партнерств університетів та бізнесу у сфері інновацій.

Водночас Гетьман критикує документ за низку ініціатив, які, на його думку, несуть суттєві ризики для країни та бізнесу. Мова, приміром, про обмеження розміру плати за еквайринг (здійснення операцій з використанням платіжних карт. – Ред.) для малого й середнього бізнесу. Експерт оцінює це як ризик втручання держави у діяльність приватних компаній та банків. Інше “сумнівне” положення – облаштування індустріальних парків з метою залучення нових інвесторів. Олег Гетьман вбачає у цьому суттєві ризики зловживань податковими пільгами.

Ігор Гарбарук
Ігор Гарбарук

Доволі високо оцінив якість документа, який, вочевидь, ляже в основу економічної частини майбутньої урядової програми, відомий економіст, міжнародний експерт Ігор Гарбарук. “Уперше за останні 6 років програма викликає професійну повагу – починаючи від структури формування і закінчуючи інформаційним наповненням”, – наголошує фахівець у своєму блозі.

Поміж переваг документа – чітке визначення пріоритетів і реалістичність поставлених цілей. У програмі йдеться про підтримку підприємництва та створення умов для залучення інвестицій, захисту вітчизняного виробника і зменшення податкового тиску, доступу вітчизняного бізнесу до кредитних ресурсів, продовження мораторію на позапланові перевірки. Але це, за словами Гарбарука, лише 30% успіху. Решта 70% залежать від конкретних завдань і механізмів їх виконання. А ця частина програми, за висновками експерта, потребує доопрацювання, аби уникнути розмитості низки положень, різночитань. І головне: перетворити, як видається – задекларований у ній рекомендаційний характер – на обов’язковість виконання.

З поміж іншого, значно більшу увагу варто приділити питанням підтримки ключових галузей-драйверів економіки, здатних забезпечити її швидке зростання. Приміром, "дієва, а не декларативна підтримка державою наших агровиробників дозволить не тільки забезпечити якісними продуктами харчування потреби внутрішнього ринку, а й активно просувати національні бренди на зовнішніх ринках", – вважає експерт. Також ідеться про протекціоністську підтримку вітчизняних виробників і поступовий перехід від переважно сировинного експорту до виробництва і продажу української продукції з високою доданою вартістю.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

Конкретні кроки у цьому напрямку в коментарі Укрінформу запропонував інший економіст – голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. Йдеться про скасування імпортних мит при постачанні сировини для стимулювання глибокої переробки в Україні. Також потрібні пільги зі сплати ПДВ для сировини і комплектуючих. Це – передумови формування високої доданої вартості. “Звісно ж, такі кроки на певний час – приміром, на квартал – можуть навпаки зменшити надходження до бюджету. Зате потім ці втрати повернуться сторицею – бо стимулюватимуть ділову активність по всій країні”, – наголошує Кушнірук.

І такого ж наповнення конкретним змістом потребує кожне з положень не лише “економічно-відновлювальної” програми, а й усієї стратегії діяльності Кабінету міністрів. Саме за відсутність конкретних розрахунків і обґрунтувань парламентарії, включно з представники фракції “Слуга народу”, активно критикували попередній варіант урядової програми.

Більше цифр, менше “води”. Очікування парламентаріїв та експертів

На конкретні цифри, розрахунки, перелік практичних кроків, а не лише констатацію цілей чекають і від нових урядових пропозицій щодо інших розділів програми. Зокрема, у фракції “Слуга народу” наголошують на необхідності доопрацювання положень, що стосуються національної безпеки та оборони. Представники місцевої влади хочуть конкретизації пріоритетних напрямків регіональної політики. Мова про механізми досягнення визначених цілей: формування ефективного місцевого самоврядування та органів державної влади на новій територіальній основі, оптимізацію системи територіальної організації влади на місцях, удосконалення адміністративно-територіального устрою. В експертному середовищі звертають увагу на відсутність у попередньому варіанті програми конкретних кроків із втілення соціальної політики, інфраструктурних проєктів (адже життя країни не обмежуються лише “Великим будівництвом”), регулювання системи державних фінансів.

Леся Василенко
Леся Василенко

Окреме завдання – узгодження урядових планів із чинним законодавством. Показові приклади такої невідповідності наводить народний депутат від “Голосу” Леся Василенко. Вона помітила невідповідність задекларованих у проєкті урядової програми дій поданим Кабміном два місяці тому пропозиціям щодо секвестрування бюджету (в редакції, ухваленій ВР 30 березня). Йдеться, скажімо, про відсутність коштів для втілення низки положень програми, що стосуються гуманітарної політики, природоохоронної діяльності та освіти. Парламентарій нагадує, що фінансування природоохоронних заходів скоротили із 450 мільйонів до 16,5 мільйонів гривень! Майже 2 мільярди “забрали” у Міністерства освіти й науки, скоротивши програми підготовки кадрів освітніх закладів і – що найнебезпечніше – з медичної освіти. Те ж стосується й української культури, фінансування якої за деякими програмами зменшили в рази. Без реального фінансування будь-які задекларовані у майбутній програмі цілі у цих та інших галузях залишаться тільки гаслами на папері, – попереджають парламентарії та експерти.

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко

“Потреба в конкретизації програми справді є. Тож зауваження на адресу документа цілком справедливі, – наголошує в коментарі Укрінформу політолог Володимир Фесенко, – занадто багато у попередньому варіанті тез, які треба розшифровувати. І це можна зробити. Навіть за два тижні. Але попрацювати для цього треба серйозно”. Експерт, зокрема, погоджується, що частина затверджених урядом антикризових заходів може лягти в основу економічного блоку стратегічної програми діяльності Кабміну на найближчі три роки.

Стосовно ж інших напрямків, то, на думку Фесенка, урядовцям треба активніше працювати з Офісом президента для визначення й конкретизації цілей, а також показників, за якими можна оцінити ефективність дій у зовнішній політиці, політиці реінтеграції, сфері національної безпеки та оборони. Адже це – відповідальність глави держави, якому уряд має “підставляти плече”. Також і урядові загалом, і кожному міністерству варто тісніше співпрацювати з профільними парламентськими комітетами. “Якщо Кабмін хоче, щоб його програму затвердили (а це буде непросто, “автоматичного” схвалення не буде), він має виявляти повагу до керівництва ВР, керівників профільних комітетів і у співпраці з ними узгодити кожен напрямок урядової політики. Якщо це зробити, шанси на затвердження програми зростуть”, – підсумовує Володимир Фесенко.

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-