Раді пропонують визнати незадовільною роботу Нацради за 2019 рік

Раді пропонують визнати незадовільною роботу Нацради за 2019 рік

Укрінформ
Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко зареєстрував у Верховній Раді проєкт постанови №3394 щодо визнання незадовільною роботи Нацради з питань телебачення і радіомовлення за 2019 рік.

Текст відповідного документу оприлюднено на сайті парламенту.

«Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», статті 240 Регламенту Верховної Ради України розглянути на пленарному засіданні звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2019 рік та за результатами розгляду діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за звітний період визнати незадовільною», – йдеться у проєкті постанови.

Так, автор документу зауважує, що у звітному періоді мали місце факти самоусунення Нацради від виконання наглядових повноважень і контрольних функцій.

«Нацрада після відключення аналогового мовлення не реагувала належним чином на офіційні звернення органів місцевого самоврядування, масові скарги пересічних громадян на відсутність цифрового сигналу ефірного телебачення. Регулятор не призначив передбачену у таких випадках перевірку діяльності провайдера і оператора національної мережі цифрового ефірного наземного телевізійного мовлення ТОВ «Зеонбуд» щодо виконання ліцензійних умов із забезпечення 95 відсоткам жителів України гарантованого державою доступу до безоплатного перегляду 32 телеканалів», – пояснює Ткаченко.

Водночас у проєкті постанови зазначається, що Нацрада майже три роки зволікала з виконанням заходів, спрямованих на демонополізацію ринку цифрового телебачення. Зокрема Нацрадою досі не проведено конкурс на мовлення у загальнонаціональній мережі МХ-7 для визначення телекомпаній, які мовитимуть у державному мультиплексі.

Також у гуманітарному комітеті звертають увагу на те, що регулятор знехтував вимогами закону при розгляді заявки на продовження ліцензії провайдера ТОВ ТРК «Етер», який останні 10 років мав працювати у цифровій технології стандарту DVB-H, але фактично не провадив діяльності з трансляції телепрограм.

Читайте також: Гуманітарний комітет ВР визнав роботу Нацради незадовільною

«Нацрада здебільшого реагує на певні проблеми, але так і не спромоглася стати центром ініціювання і вироблення системних, стратегічних для галузі і для безпеки держави рішень. Як наслідок, маємо парадоксальну ситуацію. З одного боку, вітчизняний індустріальний ринок є перенасиченим суб’єктами інформаційної діяльності: в Україні наразі працюють 425 телевізійних, 233 радіокомпанії, ще 52 компанії здійснюють теле- і радіомовлення. Кількість провайдерів програмної послуги, що надають доступ до супутникового, кабельного, багатоканального ефірного цифрового мовлення сягнула 668. А з іншого – третина населення України з числа малозабезпечених громадян не має доступу до гарантованого державою безплатного прийому українських ефірних телеканалів у цифровому стандарті. Ще більше людей після вимкнення середньохвильового мовлення не мають можливості чути програми Суспільного радіо. Середньохвильові передавачі по всій Україні у липні 2019 року були вимкнені рішенням Правління ПАТ «НСТУ» за погодженням з Національною радою», – наголошується в проєкті постанови.

При цьому Ткаченко зауважує, що це було зроблено всупереч директивам Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, де технологія радіомовлення на середніх хвилях визначена як базова, така, що забезпечує 60% покриття території України і є основним каналом комунікації для оповіщення населення у разі надзвичайних ситуацій.

Так, у своєму проєкті постанови голова профільного комітету підкреслює, що внаслідок бездіяльності зокрема Нацради на Донбасі, у прикордонних районах і навіть у центрі України створені «білі плями», не покриті сигналом українських мовників, які «безперешкодно обживає російська пропаганда».

Окрім того, акцентується на тому, що у звіті Нацради відсутні відомості про освоєння у 2019 році понад 100 млн грн бюджетних інвестицій на створення сучасного потужного моніторингового центру регулятора, запуск якого анонсувався у березні минулого року.

Читайте також: Нацрада скасувала конкурс FM-частот через карантин

«Комітет під час обговорення звіту з’ясував, що Нацрада, отримавши з держбюджету близько 100 мільйонів гривень, уклала сумнівні контракти з ТОВ «Новітнє обладнання» на постачання техніки, наладку та програмне забезпечення моніторингового центру. Однак за цими контрактами було отримане обладнання та програмне забезпечення, яке не відповідає заявленим технічним параметрам і не може використовуватися для щоденного цілодобового комплексного онлайн моніторингу всіх електронних медіа, які працюють на ринку України. Наразі історію розслідує Національна поліція – розпочато два кримінальних провадження за статтями "шахрайство" та "зловживання службовими повноваженнями"», – уточнюється в проєкті постанови.

Як повідомляв Укрінформ, 18 березня члени комітету заслухали звіт Нацради за 2019 рік. Голова комітету Олександр Ткаченко тоді зауважив, що «виникло багато питань до ряду напрямків діяльності, в тому числі щодо розтрати 100 млн грн державних коштів на створення моніторингового центру».. Зважаючи на отриману інформацію, комітет почав готувати мотиваційну частину щодо неприйняття звіту регулятора.

Пізніше, 8 квітня, комітет визнав незадовільною роботу Нацради за результатами розгляду звіту регулятора за 2019 рік.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-