Скасування “реформи Зеленського”: допоможе тільки новий Закон
Конституційний Cуд України ухвалив рішення за поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції окремих положень Законів України “Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року, “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування” від 16 жовтня 2019-го і “Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року. Йдеться про зміни, внесені до законодавства у рамках так званої “судової реформи президента Володимира Зеленського”. Тлумачі закону погодилися з більшістю доводів авторів подання і визнали майже всі оспорювані положення згаданих законодавчих актів неконституційними. Йдеться, зокрема, про ухвалені парламентаріями торік у жовтні рішення щодо скорочення складу Верховного Суду із 200 до 100 членів, зменшення заробітної плати суддів ВС (із 75 до 55 прожиткових мінімумів), запровадження нового підходу до формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (без обов’язкової “суддівської квоти”). Також неконституційними кроками судді КСУ вважають створення Комісії з питань доброчесності та етики, уповноваженої ініціювати звільнення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), Вищої ради правосуддя (ВРП) та Верховного Суду, і надання членам ВРП та дисциплінарним органам права самостійного ініціювання дисциплінарні справи щодо суддів. Підтримав Конституційний Суд лише запропоноване парламентаріями положення про припинення повноважень попереднього складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів і про конкурсну комісію для формування її нового складу. У підсумку – це і все, що залишиться від “реформи”. Адже КСУ рекомендував Верховній Раді невідкладно привести положення вітчизняного законодавства у відповідність до своєї ухвали. Що це означає для нашої судової системи і суспільства загалом?
Перші оцінки рішення КСУ: від схвалення до вангування “купи проблем”
Думки галузевих експертів і “зацікавлених” осіб, які вже прокоментували ухвалу Конституційного Суду, розділилися. Одні вважають рішення правильним. Адже “питання” до законодавчих змін щодо суддівського врядування – в тому числі і від міжнародних партнерів України – були ще на етапі їх підготовки та розгляду. Минулого жовтня Укрінформ писав про це.
Низка ж вітчизняних фахівців назвали результат роботи законодавців “напівреформою”, скасування якої тепер, мовляв, лише “розчистить поле” для більш збалансованих і комплексних рішень. Інші ж експерти говорять про скасування згаданих законодавчих положень як про програш країни і величезний крок назад. Оскільки йдеться про консервацію на невизначений термін численних проблем нашої, м’яко кажучи, “не найкращої у світі” судової системи. Що збереже корпоративну “кругову поруку” й залишить на посадах сотні недоброчесних служителів Феміди. Нової спроби змінити такий статус-кво доведеться чекати довго. Бо нині на перший план виходять інші серйозні проблеми та виклики.
Як зазначає заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда, ретельно проаналізувати ухвалу Конституційного Суду можна буде лише за кілька днів - після оприлюднення повного тексту рішення. Однак уже тепер зрозуміло: “суддівська корпорація законсервувала найгірші тенденції та явища у суддівському корпусі – привілейованість, яка насправді не має нічого спільного із незалежністю, корупцію, кругову поруку та соціальну несправедливість”.
Ще до оприлюднення резолютивної частини ухвали КСУ Куйбіда виокремив такі ключові проблеми, з якими стикнеться суспільство після її імплементації.
1. Функціонування й без того неефективної судової системи для українців подорожчає.
Йдеться про підвищення зарплат суддів Верховного і Конституційного Судів, а також виплат суддям цих інстанцій, які пішли у відставку. Адже у лютому КСУ постановив значно підвищити розмір довічного грошового забезпечення майже 3,5 тисяч “відставних” суддів. “Якщо зараз суддівська винагорода члена Верховного Суду може становити від 180 до 318 тисяч гривень, то після рішення КСУ – від 245 до 386 тисяч на місяць. Не меншими стануть і зарплати суддів Конституційного Суду”, – наголошує Куйбіда. І нагадує, що в Україні члени Верховного Суду отримують суддівську винагороду на рівні найбільш заможних держав Європи (навіть вищу, ніж у Німеччині), тоді як рівень середньої заробітної плати у нас найнижчий. Суддівська винагорода служителів Феміди у КСУ та ВС у 22-35 разів перевищує середню зарплату в Україні. Тоді як у країнах-членах Ради Європи цей розрив не перевищує 8 разів (Вірменія, Румунія), а у розвинених державах він іще менший.
2. Рішення КСУ позбавило шансів на очищення чинного складу ВРП через механізм Комісії з питань доброчесності та етики.
Йдеться про “Вищу раду правосуддя, яка звикла відправляти суддів у почесну відставку з величезними виплатами – зокрема й тих, щодо кого є нерозглянуті дисциплінарні справи, або які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, або тих, хто залишився на тимчасово окупованих територіях і тепер працює “суддями” так званих “ДНР” і “ЛНР”. За таких умов складно сподіватися на очищення суддівського корпусу”, – констатує Роман Куйбіда. Як наслідок, за його словами, “виграють” не лише судді, а й олігархи та інші товстосуми, котрі звикли використовувати нечистих на руку і “кишенькових” суддів як обслугу.
Простому ж люду, як і раніше, доведеться терпіти порушення своїх прав на справедливе судочинство, сподіваючись на краще. А “краще”, схоже, відкладається: змінити ситуацію тепер можна лише через зміни до Конституції (що дуже і дуже проблематично). Або “перечекавши” десятки років, доки зміниться покоління правників. Та й то немає гарантії, що за збереження “системи” вони не стануть такими ж, як попередники.
У Центрі політико-правових реформ нагадують: у висновках, які аналітики свого часу надіслали до Конституційного Суду, містилася рекомендація визнати неконституційним лише положення закону щодо скорочення кількості суддів Верховного Суду з 220 – до 100. Адже у цій інстанції накопичилося стільки справ, що розглянути їх у стислі терміни вже й зараз нереально...
Суддівська “система” й без того бойкотувала реформу. Рішення КСУ – їй у поміч
Водночас експерти звертають увагу, що затверджена в жовтні реформа так і не почалася. Зацікавлені у збереженні статус-кво структури й особи активно її гальмували. І, виходить, свого таки дочекалися. З одного боку, це добре. Оскільки “відкат” не потребуватиме ні особливих зусиль, ні рішень, ні намагання “перекроїти” і “склеїти” все назад. Фактично з усіх оскаржених у КСУ законодавчих положень набрали чинності лише два – щодо зменшення суддівської винагороди і щодо розформування “старої” ВККС. Але з іншого боку – ситуація не дуже приємна. Адже має всі шанси стати для інших наочним прикладом того, як можна успішно протистояти змінам у свої сферах. За висновками громадських організацій Центр протидії корупції, Фундація DEJURE, Центр політико-правових реформ, Transparency International і Автомайдан, реформа загальмувала через те, що на практиці за втілення закону відповідає Вища рада правосуддя. Саме це, схоже, і спричинило проблеми, адже нереформований орган, мовляв, фактично заблокував реформу. Йдеться, зокрема, про “трабли” із формуванням Вищої кваліфікаційної комісії суддів, відповідальної за добір нових та оцінювання чинних служителів Феміди. Нову ВККС мали набрати за результатами конкурсу за участю міжнародних експертів з-поміж тих, хто добирав суддів до Вищого антикорупційного суду. Проте, ВРП затвердила положення про конкурс, яке нівелювало роль міжнародних експертів.
“Міжнародні організації ще в грудні офіційним листом поінформували Вищу раду правосуддя, що відмовляються брати участь у конкурсі через незаконне положення про нього. ВРП за три місяці так і не внесла змін, які б розблокували участь міжнародних експертів у відборі нової ВККС. Натомість члени ради почали звинувачувати самих міжнародників у саботажі реформи”, – наголосив Михайло Жернаков. Відповідно, фактично заблоковано добір нових суддів. А судовій системі країни нині не вистачає майже двох тисяч служителів Феміди! Більше того, ВРП відмовилася сформувати Етичну комісію, яка, за задумом авторів реформи, мала б очистити від недоброчесних представників саму Вищу раду правосуддя.
“ВРП – орган, який не зацікавлений у тому, щоб “реформа Зеленського” запрацювала, бо її успішна реалізація почнеться зі звільнення самих членів Вищої ради правосуддя. Вони це прекрасно усвідомлюють, а тому робили й далі продовжуватимуть робити все що завгодно, аби тільки не виконувати закону”, – вважає експерт Центру протидії корупції Галина Чижик.
Водночас у ВРП “злий умисел” при затвердженні положення про конкурс із формування ВККС відкидають. Глава відомства Андрій Овсієнко запевнив: “Ми затвердили положення відповідно до вимог законодавства і звернулися до визначених законом міжнародних організацій з проханням делегувати членів конкурсної комісії. Таким чином, зробили усе залежне від нас, як від органу суддівського самоврядування”. Причиною ж ігнорування міжнародними експертами участі у роботі комісії пан Овсієнко назвав критичний висновок щодо реформи, зроблений Венеційською комісією.
Тож ситуація, схоже, залишається “патовою”. Навіть, після оприлюднення рішення КСУ. Адже до розформування “старої” ВККС у тлумачів закону запитань, схоже, немає. Як немає наразі відповіді, яким чином сформувати нову комісію і розблокувати процес добору суддів по всій країні.
Єдиний вихід, на думку громадських активістів, – ухвалення нового закону. Пропозиції щодо його змісту наприкінці лютого експерти скерували президентові Зеленському. Законодавчі зміни, на їхню думку, мають розв’язати такі проблеми:
- Забезпечити проведення прозорого конкурсу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів за правилами, встановленими конкурсною комісією за участю міжнародних експертів, а не корумпованими суддівськими елітами;
- Розблокувати створення Етичної комісії, яка очистить ВРП від негідних представників;
- Врахувати застереження Венеційської комісії щодо необґрунтованого скорочення Верховного Суду (хоча після рішення КСУ ця проблема вже неактуальна).
Владислав Обух, Київ
