Кому оплачувати профтехосвіту офіціантів і гранувальників алмазів? Місту, області, державі?

Кому оплачувати профтехосвіту офіціантів і гранувальників алмазів? Місту, області, державі?

Укрінформ
Які "підводні камені" можуть завадити успішній реалізації пілотного проєкту Міносвіти

До 2022 року фінансування регіонального замовлення у закладах професійної освіти міст Вінниця, Одеса та Суми відбуватиметься за рахунок обласних бюджетів. Це закладено у пілотний проєкт щодо фінансування профосвіти, який реалізує Міністерство освіти і науки. Перелік областей-учасників та умови, за якими проходитиме пілот, днями був схвалений на засіданні Кабміну.

Міністерка освіти і науки Ганна Новосад, обґрунтовуючи запровадження такого «пілота», зазначила: «Коли більшість бюджетних місць у профтехах почали фінансуватись із бюджетів областей та міст-обласних центрів, ми отримали багато проблем із системою управління закладами та формуванням замовлення. Такий підхід заважає створити цілісну систему освіти, яка відповідатиме на потреби усього регіонального ринку праці».

Тобто, в обласних центрах працює багато профтехів із дуже різними профілями – й аграрні, й технічні, й будівельні тощо, вони далеко не всі готували людей для роботи у містах. Значна частина їх розташовувалась в обласному центрі через логістичну зручність, однак більшість дітей, які там навчались, були з сільської місцевості.

Ганна Новосад
Ганна Новосад

«Зараз містам невигідно фінансувати такі заклади, але для регіонального ринку праці вони відіграють важливу роль. Це призводить до штучного урізання кількості бюджетних місць, а найбільше у такій ситуації страждають роботодавці», – вважає міністерка.

Пілотний проєкт запроваджує модель, де всі заклади будуть знаходитися в управлінні та на фінансуванні області, «а та вже формуватиме замовлення відповідно до потреб усього регіонального ринку праці».

Запуск пілота планується вже з 1 вересня. Апробують нову модель фінансування у трьох містах – Одесі, Вінниці та Сумах. Передбачається, що раз у пів року області-учасники подаватимуть до МОН докладну інформацію про те, як втілюється проєкт, якими є переваги та недоліки механізму тощо.

Нагадаємо, за останню п’ятирічку це вже другий експеримент із фінансуванням закладів профтехосвіти. У 2016 році фінансування профтехучилищ, розташованих у містах обласного значення, поклали на місцеві бюджети. Коли ж місцеві ради таких міст застогнали від непомірного навантаження, новацію частково скасували. І тільки обласним центрам «залишили» ПТНЗ.

Новий пілот, схоже, покликаний вибудувати оптимальну модель, яка має вдовольнити всіх: роботодавців, громади, з чиїх бюджетів фінансуються ПТНЗ, і самі навчальні заклади.

У «пілот» потрапили по вісім закладів профтехосвіти у Сумах та Вінниці й одинадцять – в Одесі. Укрінформ поцікавився, чого очікують від нього освітяни та представники Вінницької обласної ради, якій з нового навчального року доведеться фінансувати «додаткові» навчальні заклади.

- Рішення прийняте, чекаємо на підзаконні акти, які забезпечать механізм передачі закладів професійної й професійно-технічної освіти міст в обласне підпорядкування. Хоча вже й до цього певні елементи підпорядкування і фінансування були передані на місцеві бюджети. Зараз мова – про майнові комплекси і в цілому про забезпечення закладів професійно-технічної освіти та їх повне утримання. Я сподіваюся, що це рішення буде тільки на користь профтехосвіті. Тому що на місцях значно краще орієнтуються в потребі тих чи інших робітничих кадрів, функціонуванні тих чи інших закладів та якості послуг, які вони надають. Сподіваюся, фінансування розподілятиметься більш пропорційно, виходячи з потреб і актуальності тих професій, які готуються регіональними ПТНЗ, – каже директор державного навчального закладу «Центр професійно-технічної освіти №1» м. Вінниці Валерій Дяків.

Валерій Дяків
Валерій Дяків

За його словами, «перепідпорядкування» дасть можливість облраді фінансувати ті напрямки, які не могли забезпечувати міські бюджети, з огляду на обмеження, передбачені Бюджетним кодексом.

- Йдеться про капітальні видатки та кошти на деякі поточні потреби, які не стосуються захищених статей. Власне, й фінансування за захищеними статтями – теж часткове. Тому що частину коштів на підготовку професій загальнодержавного значення ми отримували з держбюджету у вигляді виплати коштів за надану освітню послугу. Наприклад, за підготовку верстатників широкого профілю, слюсарів із ремонту промислового обладнання. Субвенцію на загальноосвітню підготовку ми отримували з державного бюджету. Решту фінансувало місто.

А в нас ще ж є інфраструктура, яку треба утримувати та обслуговувати. Зокрема, дев’ятиповерховий гуртожиток, понад 300 одиниць обладнання, що потребує догляду, не кажучи вже про оновлення. Ці видатки ми покривали з коштів спеціального фонду, що здебільшого наповнювався за рахунок доходів від проходження учнями виробничої практики (50% зарплати учнів, яку вони отримували на підприємствах, перераховується ПТНЗ) та за рахунок інших послуг.

Тепер є сподівання, що заклади будуть фінансуватися в повному обсязі й це вплине на покращення матеріально-технічного забезпечення та оновлення матеріально-технічної бази. Ну і поглибить співпрацю з регіональними роботодавцями. Надії, мрії й сподівання – тільки на краще, а як буде насправді – покаже час.

Водночас, вважає Дяків, є певні ризики стосовно відсутності в обласному бюджеті видатків для повномасштабного фінансування закладів ПТНЗ, і профільні підрозділи Кабміну та обласної влади повинні врахувати це.

- Сподіваюся, що керівництво області намагатиметься максимально зберегти наявну мережу профтехосвіти, тому що ті професії, які готуються в нашому регіоні, всі надзвичайно актуальні. Якщо говорити про наш навчальний заклад, то ми готуємо фахівців із професій, що актуальні для всіх галузей економіки. Скажімо, верстатник широкого профілю, – ми єдині, хто в регіоні випускає спеціалістів за цим напрямком. Так само, ювелір-монтувальник, – таких усього 4 заклади на всю Україну, в області – ми одні. А гранувальників алмазів і діамантів у країні – взагалі готуємо тільки ми. А ще слюсарі з ремонту промислового обладнання, будівельні професії. Тобто, багатовекторні заклади, які готують кадри за різними напрямками, мають підстави для того, щоб залишитися в системі профтехосвіти і розвиватися.

Значно менше оптимізму викликає запропонований Кабміном «пілот» у голови постійної комісії Вінницької обласної ради з питань бюджету, фінансів та обласних програм, доктора економічних наук Геннадія Мазура. Позаяк коштів на фінансування закладів профтехосвіти, які до вересня ще утримуватимуться за рахунок бюджету міського, в обласному на вересень-грудень поточного року може і не знайтись.

Геннадій Мазур
Геннадій Мазур

- Що стосується передачі на фінансування з обласного бюджету закладів професійно-технічної освіти, то це питання дуже складне. Поясню чому. Сьогодні ми маємо в області 29 закладів ПТНЗ. Починаючи з 2018 року і до даного часу їхнє фінансування здійснюється з трьох джерел. Так, викладання загальноосвітніх предметів фінансується за рахунок освітньої субвенції, що витрачається на зарплати працівників, які беруть участь у навчальному процесі, та нарахування на неї. А коли йдеться про навчання професійних дисциплін, маємо справу з додатковою дотацією. Фінансування решти витрат лягає на обласні бюджети та бюджети міст обласного значення, де є «власні» ПТНЗ. Скажімо, восьми профтехосвітніх закладів, які є у Вінниці.

Якщо розглядати 2018 рік, на потреби медичних закладів третинного рівня і закладів освіти, які перебувають «на балансі» обласної ради, всього надійшло 718 мільйонів гривень додаткової дотації. З них 145 млн грн – на ПТНЗ. У 2019 році її обсяг зменшився, і на всі згадані заклади надійшло вже тільки 642 млн гривень. Тому нам довелося визначатися, що і як фінансувати, бо цієї дотації вже тоді не вистачало на всі потреби. Адже, нагадаю, коштом медичної і освітньої субвенції можна фінансувати тільки дуже вузький перелік потреб і заходів.

А 2020-го, щоб ви розуміли, нам із торішніх 642 мільйонів додаткової дотації затвердили на освіту й медицину усього 335 мільйонів, в тому числі й на ПТНЗ. Тобто, мінус 307 мільйонів! Цього року на заклади освіти обласного підпорядкування, які фінансуються за рахунок обласного бюджету, в нас передбачено 332 мільйони. З них освітньої субвенції – 39 мільйонів.

Тобто, з 1,675 мільярда власних доходів загального фонду нам тільки на 21 ПТНЗ, які вже були в обласному підпорядкуванні, треба цьогоріч віддати 293 мільйони. А де взяти кошти ще на вісім, які з вересня нам «перейдуть» від Вінниці? Адже там іде майже 20 мільйонів за рахунок освітньої субвенції, ще 20 мільйонів – додаткової дотації і за рахунок коштів міста Вінниці – 124 мільйони.

Якщо з першого вересня у нас цей «пілот» запрацює, то на новий навчальний рік для цих восьми ПТНЗ нам потрібен додатковий ресурс, аби на рік мати хоча б ті 164 млн грн, які зараз є в оперативному управлінні міста. В обласному бюджеті таких коштів немає. Тому, якщо держава хоче зробити експеримент і буде реалізовувати цей проєкт, потрібен додатковий ресурс: окремий міжбюджетний трансферт з державного бюджету на місцевий, збільшення дотації, або це має бути окрема субвенція.

За словами Геннадія Мазура, згідно з помісячним розписом видатків, на вересень-грудень, на «міські» ПТНЗ наприкінці року в обласному бюджеті треба буде десь узяти орієнтовно 40 позапланових мільйонів гривень.

- Як голова бюджетної комісії облради я бачу, що цих коштів на сьогодні немає. Скажімо, цьогорічний січень порівняно з січнем 2019 року демонструє не зовсім радісні показники наповнення дохідної частини як обласного бюджету, так і бюджету області. Тут є проблема, бо фактично Кабмін і Міносвіти просто «накидають» додаткові видатки на обласний бюджет, – вважає Мазур.

Рядові ж працівники профтехосвітніх закладів Вінниці новацій відверто бояться і «під запис» розмовляти відмовляються. Анонімно, щоправда, таки готові говорити про свої страхи. Загалом, зводяться вони до того, кожний наступний експеримент зі зміною джерел фінансування призводить до погіршення їхнього становища.

- Ну, були ми вже у «місті». Нам постійно давали зрозуміти, що наше училище – тільки тягар для бюджету, бо мовляв, тут вчиться більше дітей з села і райцентрів області, ніж вінничан. Цікаво, а куди ж цим дітям подітися? Хіба потім не вони йдуть працювати кухарями та офіціантами у заклади громадського харчування, або перукарями? У нас їх насправді «розбирають» ще в період навчання. Тому це ще дуже велике питання, чи навчання сільських дітей місту невигідне.

До того ж, дуже часто «походження» учнівського контингенту ПТНЗ визначається зовсім не переліком спеціальностей, а тим, чи є в ньому гуртожиток. Де можливість забезпечити дітей із села житлом є, туди і йде більше. Будемо чесні, у багатьох ПТНЗ міста, якщо туди не прийдуть діти з села, набору не буде, – каже викладач профільної дисципліни з Вінницького вищого професійного училища сфери послуг.

До того ж, заклади профтехосвіти мають певну особливість: саме сюди через безкоштовність навчання йдуть здобувати освіту діти з незаможних родин, вважає директор ДНЗ «Центр професійно-технічної освіти №1» м. Вінниці Валерій Дяків.

- Треба також пам’ятати, що ми ще й виконуємо надзвичайно важливу соціальну функцію. З огляду на те, яка кількість дітей-сиріт, з неповних сімей, дітей педагогічно занедбаних у нас навчається. До нас приходять випускники після 9 класу, які інколи навіть не вміють нормально читати і писати, або читають по складах, а через кілька місяців вони вже читають технічні креслення.

За словами Ганни Новосад, Міносвіти внесло необхідні зміни до Бюджетного кодексу, що на період пілота дозволять міським радам фінансувати підготовку учнів поки що «міських» ПТНЗ, які зареєстровані в їхніх містах. Утім, чи дозволить це запрацювати «пілоту» без збоїв і фінансових провалів – велике питання.

Антоніна Мніх, Вінниця

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-