Офіс Ради Європи закликає ВР удосконалити процедуру призначення членів Нацради

На цьому акцентувала заступник голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко 29 січня під час громадського обговорення проєкту закону "Про медіа", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ми вважаємо, що необхідно в законопроєкті про медіа чітко визначити роль Національної ради як незалежного регуляторного органу. Також необхідно вдосконалити процедуру призначення членів Національної ради, щоб уникнути можливих політичних впливів у майбутньому і дійсно забезпечити те, що кожен член Національної ради є незалежним представником і він не підлягає будь-якому політичному впливу. Також варто мати чіткі об'єктивні критерії відбору членів Національної ради", - зазначила Литвиненко.

При цьому вона наголосила на необхідності того, щоб в Україні запрацювали механізми співрегулювання та саморегулювання.

"Важливо, щоб медіаспільнота мала чіткий мотиваційний компонент і стимули, що забезпечували б її активну участь у цьому процесі", - пояснила представниця Офісу Ради Європи в Україні.

Водночас Литвиненко підкреслила, що для міжнародної спільноти важливо, щоб між першим і другим читаннями законопроєкту було достатньо часу для того, щоб "медіаорганізації мали можливість висловити свою позицію, а профільний комітет Верховної Ради, - відповідально взяти до уваги всі рекомендації та пропозиції, які надходять від медіаспільноти".

Також вона звернула увагу присутніх на результати аналізу щодо розподілу повноважень державних установ у сфері інформаційної політики та медіа в Україні, проведеного міжнародними та національними експертами. За словами Литвиненко, згідно з цим дослідженням, було виявлено складну інституційну екосистему разом із законодавством у сфері телерадіомовлення, що розділено на значну кількість законів і є дуже фрагментарно, перенавантажено і водночас директивно. Однією з рекомендацій цього аналізу є заклик до розробки єдиного рамкового закону про аудіовізуальні послуги в Україні, який базувався би на кращих європейських практиках, відображав би заразом і українські реалії та запроваджував чіткі регуляторні механізми.

"Внаслідок цього маємо непослідовну та неповну нормативно-правову та регуляторну базу, що складається з багатьох невідповідних частин і повноважень, вказує на надмірне регулювання та бюрократизацію. Крім того, такий механізм не приводить до ефективно регульованого середовища. Цей звіт говорить про те, що юридичні прогалини знижують прозорість і збільшують ризики корупції", - уточнила заступник голови Офісу Ради Європи в Україні.

Законопроєкт "Про медіа" (№2693), який був зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.

17 січня 2020 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити законопроєкт №2693 "Про медіа" в першому читанні.

У законопроєкті визначено терміни у сфері медіа, такі як "аудіовізуальне медіа", "друковане медіа", "онлайн-медіа" тощо.

Окремим розділом пропонується визначити обмеження, пов’язані зі збройною агресією, які діють із моменту визнання Верховною Радою певної держави державою-агресором (державою-окупантом) і до моменту прийняття рішення про скасування цього статусу.

Зокрема, пропонується забороняти поширювати в медіа матеріали, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором, та їх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною збройну агресію, анексію території України, порушення територіальної цілісності, суверенітету України, зокрема і публічне заперечення зазначених дій.

Згідно із законопроєктом, Національна рада відмовлятиме в реєстрації іноземного лінійного медіа, що зареєстроване в державі-агресорі або якщо виявлено ознаки того, що редакційний контроль здійснюється фізичними або юридичними особами – резидентами держави-агресора.

Також передбачається запровадження спільного регулювання у сфері медіа - як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання. Предметом спільного регулювання є визначення вимог до поширення інформації, для якої законодавством передбачено регулювання змісту, шляхом прийняття кодексів (правил) створення та поширення такої інформації. При цьому суб’єкти у сфері медіа добровільно беруть на себе обов’язок дотримуватись цих вимог, а Національна рада визнає, що ці вимоги є достатніми для забезпечення суспільних інтересів.

Водночас передбачається створення органу спільного регулювання у формі громадської спілки, що є юридичною особою, засновниками якої є ліцензіати та реєстранти, а також їх галузеві об’єднання.

Законопроєктом також встановлюються заходи реагування та санкції за порушення законодавства у сфері медіа. Зокрема, пропонується визначити "припис" новим видом санкцій.

27 січня представники медіаспільноти та громадських організацій заявили, що стурбовані неоднозначно прописаними вимогами до реєстрації онлайн-медіа, регулювання іноземних медіа, відсутністю дієвого механізму протидії монополіям на медіаринку та нечіткою процедурою формування органу співрегуляції. Вони закликали депутатів і, зокрема, Комітет з гуманітарної і інформаційної політики, відкоригувати ці питання до другого читання.