Демарш Гончарука і крок Зеленського: два тижні на пошуки підбурювачів
15 січня на одному з анонімних YouTube-каналів був опублікований аудіозапис нібито розмови Гончарука із заступником голови Національного банку України Катериною Рожковою та міністром фінансів Оксаною Маркаровою, які обговорювали курс долара та економічні питання перед зустріччю з президентом. На аудіозаписі людина з голосом, схожим на голос Гончарука, говорить про те, що у президента дуже примітивне розуміння економічних процесів. Пізніше Гончарук y Facebook заявив, що злиті у мережу файли змонтовані з фрагментів записів нарад в уряді: "Їх зміст штучно створює уявлення, ніби я і моя команда не поважаємо Президента, який є нашим політичним лідером. Багатьом групам впливу, які прагнуть отримати доступ до фінансових потоків, вигідно, щоб так виглядало. Але це неправда".
Ображений такою підступністю анонімів прем'єр не став чекати реакції з Банкової і негайно написав заяву про свою відставку на ім'я Голови Верховної Ради, але передав її президенту. "Останнім часом щодо уряду точиться велика кількість інформаційних атак і маніпуляцій. Мета цих атак і маніпуляцій - посіяти розбрат усередині команди, створити уявлення, що нібито хтось не поважає Президента. Це неправда. Наша сильна позиція полягає в тому, що ми - одна команда, і нею і хочемо залишатися. Тому уряд України продовжує працювати в штатному режимі до того моменту, поки Президент не прийме рішення, хто на якій позиції у великій команді може працювати. Це - політичне рішення, якого ми очікуємо від лідера нашої політичної сили", - заявив Олексій Гончарук, виступаючи у Верховній Раді.
Президент Володимир Зеленський безпосередньо на демарш прем'єра поки нічого не відповів. Однак категорично зажадав від правоохоронних органів за два тижні встановити причетних до запису розмов урядовців. І СБУ не забарилася: справу було порушено майже миттєво.
Комусь це здалося схожим на заздалегідь погоджений крок: президент відставку прем'єра не прийме, і це буде такою собі незаперечною демонстрацією єдності команди. Як кажуть, вони обнялися і разом поїхали у Давос. Але не все так просто. Чим далі, тим стає очевиднішим: у відставці Гончарука та переформатуванні уряду зацікавлені впливові і не слабкі групи, одразу вони не відступлять. І що покаже те саме розслідування СБУ через відведені на нього два тижні – це та ще інтрига.
Втім, коментуючи скандал по гарячих слідах, багато аналітиків зійшлися на думці, що подібні недолугі інтриги лише зміцнюють позиції прем’єра Гончарука. Мовляв, розкрутка "акції" і вимоги через депутатів, близьких до олігарха Коломойського, про вотум недовіри молодому прем'єру, зробили неминучим підтримку української влади всіма міжнародними структурами.
Так і сталося. У відповідь на скандал в МВФ назвали політику уряду і Нацбанку розсудливою, заявивши, що вона сприяла зміцненню економіки України. "У нас - і особисто у мене - дуже хороші робочі відносини з урядом, з окремими міністрами. І в якому б напрямку не розвивалися політичні події, співпрацю з урядом України буде тривати і надалі", - сказав також посол ЄС в Україні Матті Маасікас.
"Якщо Володимир Зеленський і звільнить Гончарука, то лише у разі різкого падіння рейтингу Зеленського і "СН". Вплинути на таке рішення можуть в найближчій перспективі тільки вибори до місцевих рад. Вибори стануть показником легітимності влади та її авторитету", - стверджує шеф-редактор видання Цензор.Нет Юрій Бутусов.
Нагадаємо, що подібні колізії з прем'єрським демаршем в нашій недавній історії вже траплялися. 24 липня 2014 р. також несподіваною стала заява про відставку прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. Щоправда, на той час причиною такого рішення головного урядового «камікадзе» після п'яти місяців його перебування на посаді, став розпад парламентської коаліції і блокування законодавчих ініціатив Кабміну депутатами. Верховна Рада провалила голосування за секвестр бюджету і зміни до Податкового кодексу, і внаслідок розпаду парламентської коаліції після виходу з неї партій «Удар» та «Свобода» ображений на парламентаріїв прем'єр Яценюк оголосив з трибуни ВР про самоусунення з посади.
Подія викликала широкий резонанс як серед його прихильників, так і серед скептиків, причому, об'єднувала всіх спільна думка, що зміна влади в 2013-2014 роках далась Україні занадто дорогою ціною, щоб приймати відставку нещодавно призначеного прем'єра. І тому відпускати скривдженого Яценюка ніхто не збирався.
Невдовзі після його демаршу президент Петро Порошенко звернувся листом до Верховної Ради і закликав депутатів визначитися з вотумом довіри до Кабінету міністрів. 31 липня 2014 року на засіданні Верховної Ради заява про відставку не була прийнята, отримавши 16 голосів «за» та 103 «проти». Врешті, Арсеній Яценюк продовжив працювати і перебував на посаді загалом 777 днів.
Тоді відомий політтехнолог Тарас Березовець назвав заяву Яценюка "гідним вчинком", через те, що загрозою відставки тому довелося, по суті, шантажувати і тим - примушувати депутатів до об'єднання та прийняття критично важливих для країни рішень.
Цього разу, як бачимо, ситуація виглядає дещо інакше. Хоча природа скандалу, що призвів до прем'єрської заяви, та ж сама - закулісні інтриги. Тільки тепер, схоже, вони плетуться довкола неугодного уряду, який своїми рішеннями заважає конкретним бізнес-інтересам.
Марина Нечипоренко, Київ
