Голова Верховного суду виступила проти зменшення кількості суддів
Про це сказала голова Верховного суду Валентина Данішевська під час свого виступу у Конституційному суді, який у четвер почав розгляд подання ВС щодо конституційності закону про судову реформу, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За словами Данішевської, під час ухвалення закону про судову реформу було порушено принципи взаємодії різних гілок влади, що призвело до дисонансу.
"Риторика влади свідчила про бажання змінити суддів, яких було призначено попередньою владою. Заяви влади свідчать про відсутність легітимної мети при бажанні скоротити склад Верховного суду", - сказала вона.
Данішевська зазначила, що великий обсяг касаційних скарг, що надходять на розгляд ВС, не дають змогу подолати залишок у декілька десятків тисяч справ, які дісталися у спадок від Верховного суду України.
У цьому зв'язку зменшення кількості суддів ВС із 200 до 100 "зробить ілюзорним" право громадян на оскарження рішень, заявила Данішевська.
Також Данішевська вважає, що скорочення суддів ВС є прихованим звільненням, яке не відповідає жодним підставам, що прописані у Конституції.
На думку голови ВС, немає підстав і зменшувати винагороду суддів із 75 до 55 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
"Відповідно до європейських стандартів, зменшення суддівської винагороди можливе разом з іншими органами влади і за виключних обставин. А прогноз прем'єра нещодавній - ріст економіки на 40% на найближчі п'ять років. Тобто, про погіршення економіки не йдеться. Крім того, останнім часом спостерігається збільшення заробітної плати у державному апараті",- сказала вона.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 16 жовтня 2019 року ухвалила внесений Президентом України закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" (№1008). Ухвалений закон передбачає внесення змін до законів "Про судоустрій і статус суддів", "Про очищення влади" та "Про Вищу раду правосуддя".
Закон, зокрема, визначає необхідність скоротити склад Верховного суду з 200 до 100 суддів, при цьому їхні посадові оклади зменшаться із 75 до 55 прожиткових мінімумів, тобто зі 145 тис. 200 грн до 106 тис. 480 грн.
Документ також передбачає створення Вищою радою правосуддя комісії з питань доброчесності та етики, яка забезпечить дотримання членами ВРП та ВККС високих критеріїв доброчесності та професійної етики.
Окрім того, закон розширює категорії посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації). Так, вона поширюватиметься на керівників ВККС і Державної судової адміністрації, які обіймали свої посади не менше ніж рік у період від 21 листопада 2013 року до 19 травня 2019 року.
У листопаді Верховний суд прийняв рішення звернутися до Конституційного суду з поданням щодо конституційності закону про судову реформу.
