Хор коломойських, мама президента і Трамп з роялем

Був запис чергової новорічної програми «Кварталу». У новорічну ніч на Плюсах українців чекає політичний і побутовий гумор, часом вдалий, часом такий, що ризиковано наближається, і навіть деколи перетинає певні, як тепер модно казати, «червоні лінії» джентльменської поведінки. Укрінформ побував на новорічному записі «95 кварталу», де серед іншого прозвучала нова пісня на «тему Гонтеревої».

Під Палацом "Україна" стояли модні авто, у кулуарах прогулювався Ігор Суркіс, у залі, де йшов запис новорічного концерту, був повний аншлаг.

Відчуття, що всередині - дистильоване представництво 73% виборців чинного президента. І, коли в залі як глядач з'явився сам Володимир Зеленський, піднялася неймовірна хвиля овацій.

Отже, якщо спробувати класифікувати, то у новорічному «Кварталі» буде п'ять головних тем, три з яких тісно пов'язані з політикою - власне президент, Коломойський і «95 квартал», парламент. Ну і дві вічні: секс і алкоголь.

Треба віддати належне сценаристам: «Квартал», як для політично неозброєного погляду, зробив найкраще, щоб пом'якшити громадські претензії, згладити скандали, які виникли у владі, нівелювати чутки. «Квартал» над усім цим посміявся. Думаю, що це може стати найновішим способом веселого виправдання впливових політиків і суспільства.

Перші теми були «виписані у родинному інтер'єрі». Новий рік нас переніс до Кривого Рогу, в квартиру президента, де за столом сидять батьки Зеленського і сам Володимир Олександрович, який приїхав у гості. І хоч Володимир Олександрович (актор Юрій Великий, що замінив його, унікально пародіює голос чинного президента) просить не говорити про політику - усі розмови крутяться навколо цієї теми. От наприклад, мама президента Римма Василівна веде милу сімейну розмову:

- Синочку, а місцеві вибори будуть?

- Так, мамо.

- Добре, а то не весь квартал працевлаштований. Синочку, ти з прем'єр-міністром Ізраїлю зустрічався?

- Нетаньягу? Так.

- А чому тітці Розі посилку не передав?

- Мама, ну ти що?

- Вона передала через нього, а ти ні. Ну, добре, а що там з ринком землі?

- Та от Тимошенко, Медведчук, Рабинович – головні фермери. Хоча раніше вони слово «земля» вживали лише у словосполученні: знести і зрівняти з землею, щоб дачі побудувати.

Можна не сумніватися, Тимошенко не забариться з відповіддю, при цьому, як уже траплялося, незрозуміло, хто виграє в цій пікіровці. Але, здається, що якщо такі пасажі примножать кількість виборців серед міських шанувальників «Кварталу», навряд чи вони ж додадуть підтримки з боку сільських жителів.

Була шпилька на адресу Ірини Геращенко («Синочку, вона так кричить, що може тебе продути»), Тані Чорновол. Але найбільше дісталося Віталію Кличку. Насміхалися над усім: велосипедом, дещо уповільненою манерою розмови, створювалося враження, що автори сценки намагалися представити київського мера якимось недотепою, який підлещується перед президентом. Можна передбачити, що війна за мерське крісло буде жорстокою.

Розмови із Зеленським-старшим теж колоритні:

- Синочку, ти пий. Не п'єш? Як не п'єш, так ти цього в РНБО на тверезу голову призначив чи як? (Мало гикнутися Сивохо?).

Або ось:

- Вова, ти чому Авакова не звільниш? Він же вже одного президента кинув. А Богдана чому не звільниш? Розумію, що він адвокат. Але ти ж чесний президент, навіщо тобі адвокат?

Ось так, з жартами-примовками, якось знімалися питання, які суспільство ставило президенту.

Ну і окремі сторінки – дзвінки в криворізьку квартиру лідерів інших держав. Тут творчою знахідкою (навіть я усміхнулася) був дзвінок по скайпу Трампа і Зеленського.

- Дональде, як справи?

- Гірше, ніж до нашої першої розмови телефоном. Володю, я маю свідчити в Конгресі. Я чув, що твої депутати пройшли детектор брехні.

- Так, і вони чисті - детектор показав.

- А ти б не міг позичити мені детектор, на якому їх перевіряли? Для Конгресу.

А далі сталося неймовірне: за допомогою легкої зв'язки («Володимире, ти мені подобаєшся») Трамп заходився грати на роялі, у такий самий спосіб і тим же органом, за які колись так критикували чинного президента.

Взагалі, під час концерту я зловила себе на думці, що велика частина гумору крутиться навколо постільної теми. Невже не можна сміятися по-іншому?

Був номер, присвячений Богдану Яременку. Тут він сам напросився. Але, думаю, що його родині дивитися «Плюси» на Новий рік категорично не можна. Це історія про те, що до Богдана Яременка у кабінет комітету прийшла дружина і по черзі витягала з шафи, з-під стола, з-за фіранки то медсестру, то пожежницю, то черницю. Відмазки слуги народу викликали сміх залу. Зрештою, коли він сказав дружині, що просто так перевербовує засланих у фракцію шпигунок, і коли останнім витягли з-під столу сантехніка, дружина багатозначно усміхнулася і, попри протести чоловіка, втекла.

Напевно, комусь здається, що гріх було не посміятися над любителем смартфон-полунички. Але іноді ці «ліжка» були перебором. Саме таким мені видався кварталовський сюжет, коли чоловік застав дружину у ліжку з Усиком і так захопився, що навіть не зміг вдарити, а навпаки - навіть хотів зробити селфі, «щоб пацанам показати», а вона, виявляється, просто хотіла викликати ревнощі і тому запросила Усика, щоб він зіграв коханця.

Таким же натягнутим був сюжет, коли у героя-коханця Кошового «не виходить» з Лєною, тому що із залу дивиться «колишній» (президент України Володимир Зеленський). Поштовхавшись там-сям, Лєна каже: розберися з колишнім. І тоді, звертаючись до залу, Кошовий каже: «Слухай, ну чого ти жінку мучиш, бачиш, їй без тебе погано? Мені і самому без тебе погано...».

Однак "подхалимажик" колишньому акціонеру і главі держави зал сприйняв дуже добре. Подумалося, що ми зовсім не знаємо нашого народу. І, на жаль, знову і знову задаєшся питанням: чи має гумор підтягувати глядача інтелектуально, чи просто підлаштовуватися під його плебейські смаки?

Окремою тематикою вечора стали взаємини «Кварталу» і Коломойського. Тобто, «Квартал» давав зрозуміти, як сильно він незалежний від Ігоря Валерійовича - прямо на очах відмовився від візка грошей і від усіх запитів. Але чим уїдливіше вони жартували, тим більше сумнівів закрадалося. І, мабуть, апофеозом стала пісня, та сама пісня з «вибаченнями» перед Гонтаревою. «Вибачався» хор коломойських - чоловіки, у чомусь схожі на ІВК, тільки молоді і симпатичні. А супроводжували ці «вибачення» фрази типу: «Вибачте, що ми пожартували щодо дачі, але, судячи з вашої декларації, ви її не помітили!», «Та чого ви плачете: у вас що - банк відібрали?», «Ну нехай пробачить, та гори воно все!».

Ну, потім вони заспівали пісню «Горіла совість, палала». Судячи з усього, совість не гризла. Але ж частину суспільства образило не те, що пісня була про Гонтареву, а те, що над такими речами гріх сміятися.

Втім, буду справедливою: справді смішні епізоди були. Частина з них пов'язана із здобутими в Інтернеті відео смішних тварин, а не політиками. По-справжньому смішною і глибокою була також гумореска, яку прочитав Жидков, - вона стосувалася життя людей у соцмережах. Коротко: соцмережі можуть бути геніальним винаходом світової закуліси, у заточення якої ведуть самі себе не зовсім адекватні люди. Ці в'язниці не треба будувати, не треба утримувати, соціально небезпечні люди ув'язнюють там самі себе. Люди, які не можуть заснути, не довівши всьому світу, що вони мають рацію, схильні до насильства, будуть прикуті до клавіатури. Соцмережі позбавляють реального життя. Ти можеш зайти у соцмережі просто подивитися погоду, а через два дні зрозуміти, що ти вкотре проходиш тест: хто ти з черепашок-ніндзя.

Але усі чоловіки, які пишуть, що вони «в активному пошуку», могли б просто помити голову і вийти на вулицю. І тоді їх знайдуть ті, хто треба.

Загалом, це був глибокий, смішний, з присмутком соціальний номер, який не забувається наступного дня. Але він не викликав такої бурхливої реакції, як жарти нижче пояса. Публіка, на жаль, звикла до іншого.

Віддамо належне і тому факту, що «Квартал» був і залишається у своїх проєктах пропагандистом сімейних цінностей. Одним з останніх побажань їхнього різнобарвного колективу було прохання до глядачів зателефонувати батькам і сказати, що вони приїдуть на Різдво. І якщо хтось відгукнеться на цю думку, вже непогано. Зрештою, навіть у нашому недосконалому світі сім'я залишається островом стабільності та стимулом для розвитку.

Олена Мігачова, Київ
Фото: kvartal95.com