Три доби до саміту в Парижі: хмарно з проясненнями, опади — під питанням

Три доби до саміту в Парижі: хмарно з проясненнями, опади — під питанням

Аналітика
Укрінформ
Підготовка до “нормандської зустрічі” на фінішній прямі: Париж з Берліном “звіряють годинники”, Київ та Москва намагаються вплинути на порядок денний

У понеділок, 9 грудня, Україну чекає непроста, перша за три роки (остання була восени 2016-го) зустріч у нормандському форматі, яка стане справжнім випробуванням для української дипломатії та президента Зеленського.

"Робоче засідання в чотиристоронньому форматі має розпочатися о 16.00 (за Парижем - ред.). Спільна конференція запланована на 19.00", - повідомила представниця уряду ФРН Ульріке Деммер. А також зазначила, що перед засіданням "Нормандської четвірки" канцлер ФРН Ангела Меркель проведе двосторонні зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним: "О 15.00 (за паризьким часом - ред.) канцлер проведе коротку двосторонню зустріч сам на сам із президентом Путіним. О 15.30 – з Президентом Зеленським (...) У Берліні сподіваються, що результатом першого за 3 роки саміту стане "новий імпульс у мирному процесі та погодження нових кроків".

Тож ми спробуємо підбити попередні підсумки (огляд): за три доби до паризького саміту — яка ситуація складається, про що заявляють і, можливо, думають про наступний понеділок зокрема в Україні, РФ, а також на Заході (ЄС та США)?

УКРАЇНА

  • Президент та його оточення

Володимир Зеленський готується до паризького саміту активно – він та його представники, слухають різні думки та отримують поради. За останній тиждень Володимир Зеленський з багатьма спілкувався - зі священнослужителями всіх конфесій, з журналістами; провів нараду з урядовцями та силовиками, на якій затвердили п'ять сценаріїв реінтеграції тимчасово окупованих територій Донбасу; збирає в суботу закрите засідання РНБО, де нібито мають затвердити директиви на ці переговори. Мабуть, не даремно, адже вести переговори з Путіним складно. До того ж, в рамках цілком імовірної під часу саміту зустрічі Зеленського та Путіна віч-на-віч. В п’ятницю, 6 грудня з конкретними порадами щодо цього виступив і п’ятий президент Петро Порошенко. Почитайте, цікаво.

Помічник президента Андрій Єрмак, Президент України Володимир Зеленський та глава МЗС Вадим Пристайко
Помічник президента Андрій Єрмак, президент України Володимир Зеленський та глава МЗС Вадим Пристайко

То який на сьогодні настрій в української влади, власне, з яким кейсом їде вона в Париж?

Офіс президента та Міністерство закордонних справ озвучили спільні за тональністю очікування від зустрічі. Наслідки саміту мають забезпечити тривалий мир, хоча б тривале припинення вогню і щонайменше звільнення решти полонених та політичних в’язнів. Щодо місцевих виборів, то вони мають відбутися відповідно до українського законодавства у відповідності до демократичних стандартів ОБСЄ і тільки після того, як будуть виконані всі умови щодо безпеки – виведені окупаційні війська та незаконних військові формування, відновлений контроль над українсько-російським кордоном. Щодо закону «про ОРДЛО» та змін у Конституцію, то документ — пролонгують ще на рік (або внесуть туди деякі правки), а чіпати Основний закон — табу. Але... Щодо останнього помічник президента Андрій Єрмак зробив вкрай дивну заяву, що, мовляв, зміни до Конституції можуть бути внесені після “нормандської зустрічі”, пообіцявши обмежити ці зміни питаннями децентралізації, в тому числі щодо ОРДЛО. Також Андрій Єрмак зробив пропозицію щодо зміни представництва ОРДЛО в тристоронній контактній групі - на людей, які нібито не пов’язані з сепаратистськими «республіками» і війною проти України. Це – наше трактування. А як таку ініціативу оцінять у Кремлі – побачимо.

  • Опозиція

Напередодні саміту три парламентські фракції (“Євросолідарність”, “Батьківщина” та “Голос”) зробили спільну заяву (це сенсація – побачити підписи Порошенко та Тимошенко на одному папері!), в якій окреслили п'ять "червоних ліній". А саме: жодних компромісів щодо унітарності України; жодних компромісів щодо європейського та євроатлантичного курсу; жодних політичний дій, зокрема виборів до виконання умов безпеки і деокупації; жодних компромісів щодо деокупації та повернення Криму в Україну; жодного припинення міжнародних судових процесів проти Росії.

В кінці звернення міститься заклик до всіх українців і всіх державних політичних сил, громадських організацій 8 грудня о 13:00 вийти на Майдан Незалежності для демонстрації єдності і рішучості в боротьбі за Україну.

Політичний експерт, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко вважає, що для української влади важливий сам факт зустрічі, який уже будуть подавати як досягнення (технологія “Зеленський - це не Порошенко”, який блокував зустрічі). “Очевидним плюсом буде, якщо на ній будуть вирішені якісь гуманітарні питання (обмін полоненими) – це взагалі подаватиметься як суттєвий прорив. Решта питань для влади – факультативні, тобто необов’язкові, - стверджує експерт.

Схожу думку висловив політолог-міжнародник Павло Бульдович. За його словами, попри довгоочікуваність нормандської зустрічі, більшість політиків, дипломатів та експертів не мають великих сподівань щодо її результативності, тим більше, прориву щодо зщакінчення війни на Донбасі. “Стратегічні позиції та інтереси всіх учасників формату залишаються незмінними, тому будь-який оптимізм напередодні паризьких перемовин ґрунтується хіба що на хибних уявленнях на кшталт "лідери поговорять і вирішать проблему". Втім, це далека від реальності фантазія, передусім для українського президента. Як свідчать соцопитування, більшість громадян України виступають проти надання Донбасу особливого статусу, і це звужує Зеленському простір для маневру, зокрема, для реалізації одного з ключових пунктів Мінську-2. Крім того, йти на суттєві поступки Росіїї українській владі не дозволить опозиція та значна частина активних громадян - наголошує політолог. - Водночас, з огляду на останні заяви Андрія Єрмака (зокрема, про готовність вносити зміни до Конституції щодо статусу ОРДЛО, продовжувати дію закону про особливий статус з інкорпорацією до нього формули Штайнмаєра тощо), президентська команда налаштована на втілення мирних ініціатив. На даному етапі така риторика є виправданою, адже Україна утверджує себе в ролі договороспроможної сторони, готової навіть на імплементацію політичної частини мінських угод”.

РОСІЯ

  • Кремль

На тлі всіх “хотєлок” (закріпити особливий статус ОРДЛО в Конституції, прямі переговори з бойовиками так званих “ДНР” і “ЛНР”, вибори на Донбасі «спочатку» тощо), котрі озвучували з Москви протягом кількох останніх місяців, основна мета РФ залишається незмінною — повна капітуляція України. В Кремлі прекрасно розуміють, що все й одразу — це “вологі” недосяжні мрії, за які можна поплатитися міжнародною ізоляцією на довгі-довгі роки. А от «відгризати» територію за територією, добиватися поступки за поступкою — це зовсім інше. Саме тому росіяни намагаються впхнути в довжелезний список вимог ще й “газове” питання. Спроби якнайшвидше підсадити на “газову” голку Німеччину та Францію, тобто реалізувати Північний потік-2 хоч і просуваються, утім кволо — недавній дозвіл Данії на прокладання газопроводу в своїх територіальних водах оскаржили в Датській Апеляційній раді з питань енергетики.

31 грудня 2019 року діючі контракти Росії і України на транзит і поставку газу завершуються. І козирі у газових суперечках між “нафтогазівцями” та “газпромівцями” явно не в руках останніх.

Президент РФ Владімір Путін та його речник Дмітрій Пєсков
Президент РФ Владімір Путін та його речник Дмітрій Пєсков

Крім того, болючим і дражливим для Росії залишається питання нестачі води в Криму. І деякі експерти, зокрема юрист-міжнародник Борис Бабін, припускають, що на Нормандській зустрічі Путін може спробувати зайти з гуманітарного боку і вимагати відновити водопостачання по Північно-Кримському каналу. Ну, в даному разі українська сторона може прямо заявити: деокупація півострова і повернення його під контроль України вирішить проблему з водопостачанням за “лічені хвилини”.

Речник Путіна Пєскова каже, що в Парижі можуть ухвалити якийсь "не зобов'язувальний" документ. “Можна очікувати, що там будуть зафіксовані якісь точки, за якими є спільне розуміння”, - повідомив Пєсков. І додав, що угоди за підсумками зустрічі не підпишуть: “Ніхто не чекає жодної угоди - це було б завищеними очікуваннями, від чого ми, до речі, дуже енергійно застерігаємо. Утім щодо прориву в російсько-українських відносинах, то є дуже обережний, стриманий оптимізм”.

  • «ЛДНР»

Зустрічаючи з Ростова черговий, набитий зброєю та крупами, гумконвой, жителі сепаратистських квазіутворень продовжують демонструвати “самостійність”. Минулого тижня окупаційна адміністрація так званої “ДНР” проголосувала за так званий "закон про державний кордон", "ввівши" до складу свого утворення понад 60% Донецької області, які підконтрольні українській владі. Це явна провокація. Дипломат Костянтин Єлісєєв побачив у цьому підступність ворога. “Гучний ляпас РФ та її маріонеток напередодні нормандського саміту. Своїм замовним рішенням про так званий "державний кордон ДНР" Москва дає зрозуміти, що у неї є свій сценарій автономізації Донбасу”, – зазначив Єлісєєв.

На переконання Богдана Петренка, Москві важливим є не вирішення конфлікту, а перенесення перемовин (а відповідно і сприйняття самого конфлікту) з «РФ-Україна» на «Україна – ОРДЛО». “Хоча б у якомусь вимірі – чи то прямі домовленості з сепаратистами про обмін полонених або ж створення якихось спільних контактних груп «Україна-ОРДЛО» хоча б недержавного значення”, - зауважує політолог.

Але є ще позиція інших башт Кремля. Зокрема, підкреслює Петренко, це – Сурков та спікер Думи Володін. “Мета таких заяв – спровокувати негативну відповідь з боку України. У результаті або знижується вірогідність хоч якихось домовленостей між Путіним та Зеленським. І демонструється, що без цих «башт» нічого не вийде”, - наголошує він.

На думку Павла Бульдовича, РФ всіляко провокує Україну напередодні переговорів, як напряму (непоступливість щодо газового питання), так і через підконтрольних бойовиків ("ДНР" "зі своїм" кордоном з Україною). “У такий спосіб Кремль демонструє свою класичну модель поведінки в таких ситуаціях - переговори з позиції сили і шантажу. Загалом зустріч у нормандському форматі на даному етапі можна розглядати як прогрес у мирному врегулюванні хіба виходячи з того, що лідери держав повертаються до діалогу після його фактичного замороження. Тобто відновлення цього формату є радше символом і самоціллю, аніж інструментом досягнення прогресу у припиненні конфлікту на Донбасі”, - говорить експерт.

ЄС

Для Євросоюзу, зокрема для Німеччини та Франції, майбутня зустріч вимірюється дещо іншими поняттями, як ото — вирішення безпекових загроз та бажання повернути bisuness as usual.

Президент Франції Еманнуель Макрон та канцлерка Німеччини Ангела Меркель
Президент Франції Еманнуель Макрон та канцлерка Німеччини Ангела Меркель

Німеччина. Офіційних заяв, в яких звучало би слово “Україна” від фрау Меркель давно не прилітало. Наприкінці листопада в Офісі президента України повідомили про телефонну розмову із канцлерін. Тема — підготовка до саміту. Жодних інших деталей. Однак цього тижня можемо спостерігати не менш цікаві події, які “підсолили” відносини Берліна з Москвою — висилка двох російських дипломатів. Приводом для такого рішення стало вбивство громадянина Грузії та Росії Зелімхана Хангошвілі – 40-річного етнічного чеченця. Вбивство, як стверджують у Берліні, було виконано на замовлення чеченської або російської влади. “Я побачуся з російським президентом на наступному тижні, я повідомлю йому. Ми вжили цих заходів тому, що ми не спостерігали готовності Росії підтримати нас в розслідуванні цього вбивства”, – заявила Ангела Меркель.

Водночас маємо абсолютно протилежну новину — російське конструкторське бюро “Камов” (входить в структуру “Ростех”), яке займається розробкою ударних гвинтокрилів Ка-52, отримає німецькі системи автоматизованого проектування (САПР) NS від Siemens PLM Software.

Щодо Франції... 5 грудня президент Зеленський також поговорив по телефону з президентом Макроном: скоординувано позиції напередодні зустрічі 9 грудня. Жодних інших деталей також не повідомляється. Але... Пам’ятаєте (якщо ні — нагадаємо), як декілька днів тому більшість вітчизняних ЗМІ замайоріли заголовками типу “Макрон вважає, що без діалогу з РФ ситуація в Україні може погіршитися”. І — полилася «зрадонька» Мережею. Мовляв, Париж знову підігрує Москві. Однак точний переклад заяви президента Франції зовсім не близький до “усе пропальщини”. Цитуємо: “Я розумію, що являє собою Росія, зважаючи на її історію. І держави-партнери знають, що це є суттю наших зобов'язань щодо стримування Росії та спільної оборони НАТО в країнах Балтії та у Чорному морі. Ми є і завжди будемо дуже суворі, коли йдеться про суверенітет наш та партнерів. Але чи відсутність діалогу з Росією зробила європейський континент більш безпечним? Чи в наших інтересах і чи в інтересах нашої стабільності обходити заморожені конфлікти і дозволяти росіянам погіршувати ситуацію в Україні? Я так не думаю ”.

Мсьє Макрону, звісно, можна дорікнути за раніше сказане про “дуже глибоко європейську” Росію та за ідею повернути її до G7, за те, що саме зусиллями Франції та Німеччини “непокарана” РФ спокійнісінько повернулася до ПАРЄ. Але, навряд чи, наші “глибокі занепокоєння” здатні на щось кардинально вплинути.

“Навряд варто очікувати додаткового тиску на Путіна з боку європейських лідерів під час зустрічі у Парижі - каже Павло Бульдович - особливо враховуючи останні заяви Макрона про необхідність нового діалогу з Москвою”.

Натомість політолог Богдан Петренко вважає, що для Франції та Німеччини найбільші очікування у тому, щоб узагалі процес пішов. “Їх цілком влаштує розблокування та інтенсифікація прямих перемовин між Україною та Росією. Ми повинні усвідомлювати, що Заходу не цікава наша територіальна цілісність. Для нього лише цікава відсутність безпекових загроз для ЄС. А тому після зупинення військових дій на Донбасі, у них різко спаде мотивація тиснути на Росію”, - запевняє експерт.

США

Не імпічментом єдиним... Спершу палата представників Конгресу ухвалює резолюцію проти повернення Росії до G7 — до тих пір, поки вона не припинить окупацію Криму і Донбасу (339 конгресменів “за”, “проти” — 71).

Трохи згодом тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор робить заяву-натяк: “У понеділок вперше за три роки лідери "нормандської четвірки" проведуть зустріч, і це нагода для РФ вивести свої війська і повернути Україні Донбас”.

Схоже, від суто декларативного американці налаштовані перейти до практичного. Сенатський комітет з міжнародних відносин Конгресу США 11 грудня має розглянути законопроект, названий «Акт про захист американської безпеки від російської агресії» (DASKA), який передбачає введення санкцій проти Росії за втручання Кремля в американські вибори і агресію проти України. Відзначимо, що цей документ представили у Сенаті ще в лютому, але далі розмов справа так і не просунулась. Утім зараз, згідно з документом, діапазон нових санкцій може бути широким. Приміром, найбільш відчутною для Росії може стати пропозиція запровадити жорсткі санкції відносно російської нафтової і газової галузі, об’єктом яких можуть стати іноземні постачальники обладнання, технологій, послуг і кредитори російського енергетичного сектору (нагадуємо, що виручка "Газпрому" падає вже другий квартал поспіль).

Ну, і ще одне повідомлення з-за океану прилетіло в переддень Дня Збройних сил України від заступника очільника Пентагону Джона Руда. А саме: президент США Дональд Трамп буде пропонувати внести у проект бюджету на 2021 фінансовий рік виділення щонайменше 250 млн доларів на допомогу Україні у сфері безпеки й оборони, зокрема, на придбання протитанкових ракет “Джавелін”.

Мирослав Ліскович. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-