Бойкот ПАРЄ: за і проти

Бойкот ПАРЄ: за і проти

Аналітика
Укрінформ
Наша делегація офіційно відмовилась від участі у сесії ПАРЄ. Але частина депутатів все ж поїде. Чи виправдана подібна тактика, а також, які наслідки все це матиме?

Як відомо, делегація України в Парламентській Асамблеї Ради Європи офіційно відмовилась від участі в осінній сесії організації. Спільну заяву чотирьох фракцій - “Слуга народу”, “Голос”, “Батьківщина”, “Європейська солідарність” (ОПЗЖ заяву не підтримала) — оприлюднено на сайті Верховної Ради. “Заявляємо про відмову подавати повноваження нової української делегації на затвердження під час осінньої частини сесії ПАРЄ з 30 вересня до 4 жовтня 2019 року. Зазначене буде способом реагування України на повернення Російської Федерації до сесійної зали ПАРЄ без виконання вимог резолюцій Асамблеї, схвалених у відповідь на російську агресію проти України... протягом часу проведення цієї частини сесії делегація Верховної Ради України в ПАРЄ буде проводити консультації з партнерами по Асамблеї з метою винайдення спільних підходів і рішень, що дозволили б повернути ПАРЄ її репутацію важливого взірця демократії, верховенства права і захисту прав людини та свобод в Європі”, - йдеться у документі.

Однак частина народних депутатів, які входили до попереднього складу делегації — Олексій Гончаренко і Андрій Лопушанський ("Європейська солідарність"), Сергій Соболєв і Сергій Власенко ("Батьківщина") та... Юлія Льовочкіна (ОПЗЖ) — все ж таки збираються відвідати жовтневу сесію. Чим це можна пояснити?

  1. Дипломатичний сигнал: Ми не згодні й ображені

В коментарі Укрінформу Олексій Гончаренко заявив, що взяти участь у роботі сесії у такому форматі було вирішено для того, щоб подати чіткий дипломатичний сигнал про те, що повернення Росії в ПАРЄ було великою помилкою і ударом по авторитету РЄ.

Олексій Гончаренко
Олексій Гончаренко

“Ми маємо їхати і захищати інтереси України, а не лишати ПАРЄ під впливом одних лише росіян. Зокрема, ми зможемо поставити питання Макрону, зможемо висловитися щодо так званих виборів у Криму, нагадаємо і ще раз заявимо про права кримських татар, про мінський процес, Керченську протоку...” - розповів Гончаренко. І додав, що розмови про якусь неузгодженість, якийсь конфлікт всередині делегації — не відповідають дійсності: “Наша позиція не йде врозріз з офіційною... Ніхто не проти, що діючі члени делегації поїдуть до Страсбурга. Ми проконсультувалися з головою Комітету ВР з питань зовнішньої політики Богданом Яременком, а також главою делегації Лізою Ясько”.

  1. Українські депутати залишаться в ПАРЄ без визначеного статусу

Натомість Володимир Ар'єв, колишній голова української делегації в ПАРЄ, не поділяє, як він висловився, політику “ні туди, ні сюди”. “Хоча бойкот сесії виправданий після ганьби Асамблеї, яка з порушенням всіх принципів і цінностей повернула РФ у ПАРЄ, проте рішення про склад нової української делегації вже прийняте, тому я не зовсім розумію реальний статус тих, хто поїде на сесію”, - зазначив Ар’єв.

Схожим чином висловилися і в самій організації. Наприклад, глава однієї з політгруп ПАРЄ Тіні Кокс (голландський політик, член Соціалістичної партії) заявив, що всі держави-члени повинні брати участь у роботі статутних органів Ради Європи. “Російська Федерація повинна була направити нову делегацію в ПАРЄ, те ж саме стосується України. Рада Європи - це не кафе, де ви вибираєте все, що вам подобається”, - сказав Кокс. За його словами, наразі ведеться розробка спільного механізму реагування, який може бути використаний у разі порушення державою-членом своїх зобов'язань за статутом і Європейською конвенцією з прав людини. “Цей новий механізм обговорюватиметься з керівниками всіх національних делегацій на майбутній частині сесії. Якщо Україна відсутня, вона упускає шанс взяти участь у цьому обговоренні. Тому було б розумно не залишатися осторонь”, - резюмував голландський політик.

Ми попросили експертів прокоментувати візит старої делегації та бойкот нової: “за”, “проти”, і «чому»? А також спрогнозувати, як надалі розвиватиметься ситуація у ПАРЄ, яка ймовірність того, що невдовзі ми не станемо свідками прийняття шкідливих (загрозливих) рішень (резолюцій), що враховуватимуть думку Москви і суперечитимуть нашим інтересам?

  1. «Команді, яка не з’являється на матч, зараховують технічну поразку»

На думку заступника директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдана Петренка, блокування та ігнорування будь-яких міжнародних заходів можливе не тоді, коли за вами справедливість, а тоді – коли вас підтримує більшість. Або ж у випадку перетворення самої міжнародної організації у світового ізгоя.

Богдан Петренкко
Богдан Петренкко

“На жаль, виходячи з повернення РФ до цієї організації, не можна сказати, що Україну підтримує більшість у ПАРЄ. Більше того, я не чув, щоб делегації інших країн, для висловлення солідарності з нами, вирішили б не брати участі у сесії, - стверджує політолог. - Україна поки що не може тягатись з Кремлем у інформаційному протистоянні за підтримку громадської думки в Європі. Тому будь-який інформаційний майданчик для донесення інформації для європейського споживача – важливий. Якщо говорити спортивними термінами, - команді, яка не з’являється на матч, зараховують технічну поразку. Є й реальні приклади з міжнародного історичного досвіду до чого призводить таке ігнорування”.

  1. Від подібного «пролітав» навіть СРСР

Богдан Петренко нагадав, як у 50-х рр. Радянський Союз на знак протесту проти того, що у Радбезі ООН Китай був представлений урядом Тайваню, вирішив бойкотувати засідання. То чим це в результаті закінчилося? “США провели через Радбез рішення про підтримку ООН Південної Кореї (СРСР мав право вето). Чим фактично врятували її від повної окупації радянським сателітом – Північною Кореєю. Фактично, СРСР через бойкот засідання не зміг (на щастя! - Ред.) захистити свої інтереси... Ситуація ще більше загостриться, коли на засідання поїдуть представники ОПЗЖ, які будуть виголошувати від імені України проросійські меседжі. Тим самим, картинка сприйняття України спотворюється зовсім. І антиукраїнські посили ніхто не перекриватиме”, - каже він.

  1. Це може бути викликано небажанням погіршувати стосунки з Кремлем на тлі очікування зустрічі лідерів в Нормандському форматі

Політолог вважає, що ПАРЄ, особливо після повернення російської делегації, автоматично мала б стати місцем вербального протистояння Росії та Україні. “Можна припустити, що ігнорування новими парламентарями викликано бажанням не погіршувати стосунки з Кремлем. Імовірно, в Офісі Президента все ще сподіваються, що ближчим часом відбудеться зустріч глав держав у нормандському форматі. Для них ця зустріч – ледь не головна ціль у міжнародній політиці”, - стверджує Петренко. І додає: “Зрозуміло, що українські представники у ПАРЄ від старого парламенту сприйматимуться як відсторонені від нової влади. Тому їх заяви не матимуть впливу на ставлення у Росії до українського Президента. Але, з іншого боку, - вони ж будуть сприйматись як люди, які відсторонені від влади взагалі, такі що не мають підтримки в Україні. Як легальна, але нелегітимна делегація. І про це їм будуть постійно нагадувати у дискусіях”.

  1. Позиція України буде представлена без порушення бойкоту

Своєю чергою політолог Дмитро Сінченко про візит старої делегації каже, що загалом це позитив. Адже вони “в темі”, мають достатньо досвіду та компетенції, щоб представити позицію України.

Дмитро Сінченко
Дмитро Сінченко

“В той же час, це не є порушенням оголошення бойкоту, адже нова делегація не поїде. Вважаю, що обрана тактика дій цілком виправдана. Щодо поїздки на сесію представника “ОПЗЖ”, то це очікувано і зрозуміло. Вони відстоюють інтереси своїх кураторів у Кремлі, а отже не можуть діяти спільно зі своїми колегами з інших фракцій. Якщо вони вирішили відправити свого представника, значить таку задачу їм дали у Москві. Проте не думаю, що їх представник зможе суттєво нашкодити інтересам держави. Позиція цієї партії загально відома не лише в Україні, а й далеко за її межами”.

  1. На позиції ПАРЄ щодо «українського питання» це принципово не позначиться

Власне, на питання, як розвиватиметься подальша ситуація, то, переконує експерт, позиція ПАРЄ суттєвих змін не зазнає. “Анексію Криму ніхто не визнає, про Донбас ніхто не забуде, але і суттєвих атак на Кремль теж ніхто не робитиме. Резолюції, можливо, дійсно пом'якшаться щодо Росії, однак вони все одно не стануть схвальними. Я вважаю, що статус-кво у даному питанні зберігатиметься. Його може змінити лише поведінка самої Російської федерації (тобто суттєві кроки в напрямку деескалації і деокупації українських територій), однак до цього наразі немає жодних передумов”, - резюмував Сінченко.

До цього можна лише додати, що Секретаріат ПАРЄ дав своє роз’яснення. Про нього на своїй сторінці у Facebook написав Олексій Гончаренко: "Якщо Україна цього тижня не відправить в ПАРЄ склад нової делегації, то через те, що нова делегація створена, що відображено на сайті ВР, стара делегація об 11.30 ранку 30 вересня втратить свої повноваження, а нова - не набуде. Тобто в України не буде ніякої делегації в ПАРЄ".

То що тепер?

Поговорив Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-