Телешун: Реформи – це не зміна назв, це якісні зміни у розв'язанні системних проблем
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив директор Інституту державної служби та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при президентові України, доктор політичних наук Сергій Телешун.
Зокрема, на прохання оцінити ефективність реформ, які проводяться в Україні, Телешун відповів: “Однозначної відповіді – немає. Реформи Україні потрібні, але виникає низка запитань: Для чого? Для кого? За рахунок кого? Як робиться і який результат цих реформ? Йдеться про ідеологію змін і адекватний аналіз українським суспільством галузевих реформ”.
Проте, наголосив науковець , “реформи – не самоціль. Самоціль – підвищення якості управління державними ресурсами, інститутами та інституціями у всіх сферах суспільного життя. Результат реформ – це не тільки зміна назв, структур, функцій інституційного механізму держави, це, насамперед, якісні соціальні зміни у розв'язанні системних проблем, що визначені суспільством як нагальні”.
За його словами, “насамперед, йдеться про державу, яку турбує якість життя громадян, яка припиняє міграцію, створює інвестиційно-бізнесовий клімат, а значить – підвищує державну конкурентність у глобальному світі; це прозора політико-правова процедура, що характеризується стабільністю, простотою і обов’язковістю до виконання. Це держава, що унеможливлює перманентні громадянські конфлікти, контролює усі види наявних ресурсів, запобігає паралічу державних інституцій і схильна до самовдосконалення”.
Телешун зазначив, що є “прихильником прозорого політико-правового аудиту влади після завершення її каденції. Він спроможний дати відповідь суспільству – у якому стані ми знаходимося, які реформи повинні бути продовжені, які – модернізовані, а які – зупинені. На помилках, які визнають, розумні вчаться, недалекі займаються політиканством, а уже хитрі на так званих «реформах» збагачуються”.
“Щодо конкретних реформ то я б рекомендував президенту, уряду започаткувати відкриті «публічні майданчики обговорення реформ», на які б запрошувалися усі зацікавлені сторони: ініціатори, спонсори, приватний і громадський сектор, політичні актори, групи-мішені, кінцеві користувачі, державні посадовці, експерти тощо, щоб у режимі онлайн обговорити проміжні результати реформ з аналізом і висновками”, - сказав доктор політичних наук.
