Гра у мовчанку навколо скандалу з Окружним адмінсудом Києва триває 4 доби

В останній день травня президент України Володимир Зеленський зустрівся з директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артемом Ситником і керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назаром Холодницьким, котрим дав три місяці для підвищення показників боротьби з корупцією. 26 липня антикорупційні органи в особі детективів НАБУ та працівників управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури оприлюднили записи розмов голови Окружного адмінсуду міста Києва (ОАСК) Павла Вовка. З того часу минуло вже чотири дні... Але досі мовчать президент, генеральний прокурор, який перебуває у відпустці, в.о. голови СБУ, директор ДБР, секретар РНБО та інші посадові особи, які мали, якось реагувати на виявлені та задокументовані факти незаконного втручання в діяльність ВККС, ДБР, Державної судової адміністрації України (ДСАУ), Уповноваженої ВРУ з прав людини тощо, які напряму несуть загрозу національній безпеці України. Зрозуміло, слідство ще й не ропочалося, зрозуміло, що винною людину може проголосити тільки суд. Але. Залишити поза публічною увагою те, що є найбільшою українською проблемою, яскравим символом якої є той самий київський Окружний адмінсуд — це викликає, м`яко кажучи, подив…

На питання Укрінформу — по-перше, чому досі немає відповіді з боку осіб, які мали б відповідати, як надалі розвиватиметься ситуація навколо цього питання, а по-друге, чи може президент і як саме ініціювати перезапуск судової системи, враховуючи, що однопартійна депутатська більшість у новому парламенті належатиме його партії “Слуга Народу”? - відповідають:

Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції:

“Президент єдиний, хто має право подавати на парламент законопроект про ліквідацію суду”

— Не розумію, чим викликана мовчанка Офісу президента. Більше того, чому вони за три години змогли відреагувати на менш важливу інформацію про незаконне затримання патрульних КОРДом, а на більш важливу — ні, навіть на четверну добу? Володимиру Зеленському треба як мінімум висловити публічну позицію з цього приводу. І хай би якою вона була, але мовчання — це набагато гірше.

Що далі? Президент єдиний, хто має право подавати на парламент законопроект, який зможе такий суд ліквідувати. І зробити це потрібно в перші дні роботи нової Ради. Бо немає жодного аргументу на користь залишення ОАСКу в такому вигляді, в якому він є зараз. Але нахабство, корумпованість, бачення себе не служителями Феміди, а богами — це типовий набір якостей для, на жаль, більшості судів України, тобто не лише Окружного. Тож нам потрібна повноцінна судова реформа. Володимир Зеленський, перебуваючи ще в статусі кандидата в президенти, а також його партія “Слуга Народу”, напередодні парламентських виборів, підтримали цю ініціативу. Ну, скоро всі важелі для реформи судів вони матимуть у руках.

Далі - зі слів начальника управління спецрозслідувань ГПУ Сергія Горбатюка, підозри суддям вже четвертий день чекають на підписи керівництва ГПУ. І це не обов’язково має робити Юрій Луценко, який до четверга знаходитиметься у відпустці, це може зробити і його заступник Сергій Кізь. І ще одне. Я не розумію дивні заяви пані Лариси Сарган (прес-секретарка Ю. Луценка), яка пише, що ніяких доказів нема. Що відбувається в голові цієї людини, котра живе, наче поза межами реальності? Все оприлюднено та підтверджується судовими ухвалами та іншою публічною інформацією.

Микола Сірий, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені Корецького:

“Невже нова влада планує надалі керувати в режимі телефонного права?”

— Нинішню ситуацію, без перебільшень, можна назвати надзвичайною. Про неї відомо не тільки вузькому колу осіб, але й на весь світ: і міжнародним організаціям, і посольствам тощо. Це питання давно вийшло за межі суто юридичного, набувши загально-політичного значення. А тому потребує якнайшвидшого втручання і президента, і генпрокурора, і, власне, політиків, з точки зору загальної оцінки. Наразі маємо вибір із двох “або”, а саме: або залишаємо все без змін, як ото показано на брифінгу директора НАБУ та керівника управління спеціальних розслідувань ГПУ, або беремося змінювати ситуацію. На жаль, станом на зараз пролунала заява лише від однієї партії - “Голос”. Стосовно інших політсил, зокрема пропрезидентської, як і, власне, самого президента, то від них — ані слуху, ані духу. Тож питання: що означає це мовчання, невже вони не мають наміру проводити реформи, вести країну до визначеності, натомість, планують і надалі керувати в режимі телефонного права? Поки що вимальовується саме така картина.

Наступне — чи може президент ініціювати перезапуск реформи? Звісно, такі перспективи є. Але надзвичайність цієї ситуації пов’язана з відповідальністю конкретних осіб: або одних, або інших. Але якщо так станеться, що і вовки ситі, і вівці цілі, то це означатиме, що країна залишається жити у вчорашньому дні, і змінюватися не збирається.

Нарешті, останнє. Слід нагадати, що під час брифінгу антикорупційних органів було заявлено, про невідкладність слідчих дій. А такі дії характеризуються якраз тим, що їх проведення визначається в лічені години. Але нічого не проводять, не погоджують, бо, бачте, генпрокурор наразі знаходиться у відпустці? В подібних обставинах потрібна вчасна реакція. Якщо такої реакції нема — це вже на межі злочину. Відтак знову напрошуються два “або”: або відповідальність несуть ті, хто не погодив, або ті, хто безпідставно все це ініціював.

Олександр Лємєнов, юрист та експерт у сфері антикорупційної політики:

“Думаю, мовчання пов’язане із тим, що президент із командою стикаються з таким вперше, і наразі формують свою політичну позицію”

— Наскільки розумію ситуацію, представники влади ще не зорієнтувалися, як реагувати на подібний грандіозний скандал. Команда Зеленського вперше стикається з ситуацією, коли фактично все керівництво суду, тим більше настільки впливового, може бути дотичне до зловживань. Вочевидь, президент разом з командою наразі формують свою політичну позицію. В той же час, Зеленський повинен ініціювати перезапуск судової системи, включаючи ВККС та ВРП, взявши на себе політичну відповідальність за результат. За місяць в нього буде для цього своя більшість у парламенті, що дійсно може конвертуватись у відповідні процеси перезавантаження. Внесення змін потрібно до Закону, певними обмеженими втручаннями тут не допоможеш. Стосовно ОАСК – мова має йти про повноцінну оцінку діянь зазначених у розслідування НАБУ-УСР ГПУ-СБУ служителів Феміди, в першу чергу Павла Вовка, Євгена Аблова, Богдана Саніна. Загалом, ситуація непроста, але з неї точно можна знайти правовий вихід.

Михайло Жернаков, експерт Реанімаційного Пакету реформ із судової реформи:

“У Луценка навіть без Луценка ще минулої п’ятниці могли дати рух справі, але дотепер цього не зробили”

— Все просто. Є така людина, котра називається Сергій Кізь — це заступник генпрокурора України Юрія Луценка. Так от, пан Кізь ще в п’ятницю міг підписати підозру суддям, але дотепер цього не зробив. Чому? З цього приводу маю тільки здогадки: Юрій Луценко, вустами своєї речниці Лариси Сарган намагається закинути в інформпростір «вудочку» про відсутність доказів. Вибачте, але це... Думаю, що все впирається в реакцію президента, якої четверту добу немає. А це означає, що реагувати на це вони не збираються. Принаймні, поки що. А тому є величезний ризик того, що цю тему почнуть заминати, вдавати, що нічого не відбувається, що вони тут ні до чого, якось “само рассосется”, а також, що цей суд ніхто ліквідовувати не збирається, а намагається прибрати до рук, щоб використовувати у власних політичних цілях. Дуже сподіваюся, що новий президент на такі кроки йти не піде, враховуючи згубний досвід свого попередника.

Але генпрокурор дивиться на президента. І коли бачить, що той не реагує, вважає, що сам може зливати справу. Питання: на яких умовах, а також з ким і про що домовляється?

Що маємо у підсумку. По-перше, керівництво ГПУ має підписати суддям підозри, а президент — відреагувати на ситуацію, заявивши, наприклад, що правда буде віднайдена, а винні особи понесуть покарання, по-друге, президент має внести до Верховної Ради законопроект про ліквідацію суду, про створення нового або про реорганізацію, по-третє, скоро запрацює парламент, а враховуючи, що його партія матиме там більшість — нехай голосують.

Поговорив Мирослав Ліскович. Київ

Перше фото: УНІАН