Кабмін призначить уповноваженого з мовної політики

Кабмін призначить уповноваженого з мовної політики

Укрінформ
Невдовзі уряд призначить уповноваженого з мовної політики і створить Нацкомісію стандартів державної мови.

Про це повідомив у Twitter віцепрем’єр-міністр В'ячеслав Кириленко.

"Сьогодні набуває чинності новий Закон про мову... Ближчим часом ще чинний Кабінет міністрів внесе на свій розгляд питання про призначення уповноваженого з питань мовної політики та створення Національної комісії стандартів державної мови", - сказав Кириленко.

Водночас він зауважив: уряд турбує те, що "п’ята колона" Кремля відверто хоче скасувати новий мовний закон.

Він підкреслив, що "в цій ситуації вирішальною буде позиція нової влади, новообраного президента". Та додав, що на жаль від представників нової влади "чути і скепсис, і бажання змінити норми закону", а також висловлювання, що, мовляв, "мова роз’єднує" і мовне питання взагалі не можна віднести до актуальних.

Кириленко застеріг, що "будь-яка українська влада, починаючи від відновлення незалежності України, якщо вона починала боротися з українською мовою, то неодмінно зазнавала фіаско".

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 16 липня, набув чинності Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Цим законом, зокрема, передбачено створення Національної комісії зі стандартів державної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови.

Нацкомісія затверджуватиме вимоги до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України, проводитиме відповідні іспити та за їх результатами видавати сертифікати.

Уповноважений розглядатиме скарги та зможе штрафувати суб’єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Також законом передбачено організацію безкоштовних курсів української мови для дорослих.

Водночас передбачається, що володіння українською стане обов'язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Водночас закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має здійснюватися державною мовою. При цьому достатньо бажання одного учасника заходу, щоб зобов'язати організаторів забезпечити його переклад.

Законом визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях. Так, за п'ять років стане чинною норма закону, за якою квота на українських контент в ефірі телеканалів має становити 90%.

Читайте також: Пристайко: Якою мовою говорити - це внутрішнє питання України, а не Росії в ООН

Відповідно до закону, за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п'ять років і місцева преса повинна мати українську версію. При цьому закон дозволяє випускати версії й іншими мовами. Однак видання, що виходять мовами ЄС і кримськотатарською, можуть не мати української версії. Також видавництва та книгарні повинні за два роки мати не менш як половину асортименту книг українською мовою.

Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Проте порушень прав громадян на отримання послуг українською мовою в держустановах і визначених законом публічних сферах каратимуться штрафами. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тис. 900 грн. Ці норми почнуть діяти через три роки.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-