Добре, що він був – основний підсумок з Саміту Україна-ЄС

Добре, що він був – основний підсумок з Саміту Україна-ЄС

Аналітика
Укрінформ
Які ще висновки можна зробити про перебіг та майбутнє європейської інтеграції України після Саміту в українських та європейських верхах 2019 року

Четвертий щорічний саміт Україна-ЄС залишив по собі дещо двоякі враження. З одного боку, все пройшло по плану, підписані угоди, справжній вал новин про сотні мільйонів євро, які ЄС готовий виділити для України. З іншого, не могла не поставити цілий ряд питань зустріч керівництва ЄС, яке ось-ось здасть повноваження з новим українським президентом, що тільки но обживається на посту в компанії з прем’єром, шанси якого зберегти посаду в найближчому майбутньому примарні. Особливо, якщо ця участь супроводжується недопуском до участі в заході віце-прем’єра саме з питань Європейської інтеграції. А тому Укрінформ шукає відповідь на питання наскільки корисним і наскільки важливим для України став цей саміт Україна-ЄС 2019 року.

Саміт відбувся попри тривоги та проблеми — і це вже маленька “перемога”

Новий президент України Володимир Зеленський ще не сформував зовнішньополітичну команду, тож, не дивлячись на конфлікт з міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, фактично головні візити та заходи міжнародної політики України досі готують люди, призначені ще Петром Порошенком. Цьогорічний саміт Україна-ЄС не міг тут стати винятком. Угоди та головні меседжі саміту 2019 року фактично не стільки відкривають нову сторінку у наших відносинах з ЄС, як підводять підсумки 5-річної каденції Петра Порошенка. Зазвичай такі підведення підсумків виглядають доволі “нудними”, адже не несуть проривів чи різких поворотів. Але сам факт того, що саміт відбувся саме зараз, в переддень парламентських виборів, як вважають експерти, є дуже важливим.

Президент України Володимир Зеленський
Президент України Володимир Зеленський

Головний консультант відділу зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус зазначає: “Ще наприкінці травня під час наради у першого віце прем’єр-міністра багато присутніх висловлювались про те, що цього саміту не буде, або що він відбудеться із затримкою: "Всі були впевнені на 90%, що дата буде змінена і саміт перенесеться на осінь. Але, на щастя, під час візиту Володимира Зеленського до Брюсселя було домовлено, що саміт відбудеться без змін. Важливість цього саміту в тому, що зараз і Україна, і Європейський Союз перебувають у перехідній стадії. У нас відбулися вибори президента і скоро відбудуться вибори до парламенту, тобто можна говорити про повне перезавантаження влади. В ЄС теж були вибори до європарламенту і Туск з Юнкером, які будуть на саміті в Україні, останні тижні залишаються на своїх посадах. Тож для мене той факт, що саміт таки відбувається, — це сигнал від ЄС, що все одно вони зберігають віру в нас”

Радник міністра закордонних справ України Тарас Качка також наголошує на важливості часу і обставин проведення саміту Україна-ЄС : “Певні високі політичні цілі декларуються під час саміту і потім реалізуються або деталізуються під час Ради асоціації. Цього року це буде ще більш важливо, тому що ми маємо саміт до наших парламентських виборів і ще до формування європейських інституцій нових, а Рада асоціації в грудні — це вже буде власне такий місток між політичними циклами і в Україні і в ЄС”.

Які наслідки матиме скандал з Климпуш-Цинцадзе “на порозі” саміту Україна-ЄС

Проведення саміту, хоч сам його факт вже став позитивом для України, не обійшлося без труднощів та дещо дивних подій. На один з ключових заходів у євроінтеграційній політиці України не була допущена профільний віце-прем’єр з питань європейської інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. Одразу ж посипались взаємні звинувачення. Іванна Климпуш-Цинцадзе поклала відповідальність за інцидент на прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, він же ж в свою чергу спершу розповідав про “технічні моменти”, а потім і взагалі звинуватив у хитрих політичних інтриг проти себе колишнього президента Петра Порошенка ( саме в списку його партії ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе балотується до Верховної Ради).

Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр з питань європейської інтеграції України
Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр з питань європейської інтеграції України

Звісно ж, така “сварка” між головними відповідальними за підготовку домовленостей саміту — адже всі угоди, підписані там є міжурядовими, і саме Гройсману із Климпуш-Цинцадзе належало б їх презентувати — не могли не обернутися збитками, хоча б репутаційними, для України

Ігор Рейтерович, політолог, кедрівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку, зазначає: “ У цього інциденту є дві причини. З одного боку, дійсно, там є технічні моменти, пов’язані з трансфером влади, і певний брак координації помітний. І я цілком припускаю, що якісь технічні неузгодженості могли проявитися. З іншого боку, я впевнений, що й факт виборів, що наближаються, теж зіграв свою роль: а відтак, коли приймалося рішення по участі Климпуш-Цинцадзе, то політичні міркування виступили на перший план. В результаті вийшло не надто добре для України. Все це яскраво продемонструвало європейцям все те, що у нас відбувається після інавгурації нового президента, і головне — відсутність єдиного центру прийняття рішень. Втім, я б не назвав це провалом, надто великих репутаційних втрат це Україна не понесла, але безумовно, на це звернули увагу”.

Курс на євроінтеграцію зберігається, далі — справа за новим українським парламентом та урядом

Головне завдання щорічних самітів Україна-ЄС — фіксувати прогрес у виконанні Угоди про асоціацію України та Європейського Союзу, а також відкривати нові етапи. В цілому це процес запланований на 10 років — до 2025. Втім, через блокування ряду критично важливих ініціатив в українському парламенті, Україна багато в чому буксувала, зриваючи терміни реалізації Угоди. А тому він нової українського президента, партія якого має всі шанси на щонайменше лідерство у процедурі формування більшості в новому парламенті, залежить подальша доля інтеграції України та ЄС. І це добре, що слова Володимира Зеленського на конференції по завершенню саміту та досягнуті домовленості свідчать, що причини для занепокоєння перспективою цього процесу наразі не проглядаються.

Любов Акуленко, виконавчий директор ГО "Український центр європейської політики" так оцінює ситуацію: “Я сформулювала для себе один важливий індикатор, виконання якого мало б дати відповідь, чи ми рухаємось далі, чи зупинилися. Цей індикатор — чи збережеться формат "Agenda setting", який започаткувала попередня команда, визначивши 4 пріоритетні сфери для поглибленої інтеграції до ринків ЄС: юстиція; свобода та безпека; митниця; енергетика та цифровий ринок Україна сама активно пропонує ЄС поглиблення євроінтеграції, і це дуже важливо, особливо якщо в Угоді про асоціацію не зафіксована перспектива членства. В підсумковій декларації Саміту всі ці сфери зазначені. Також є окрема згадка про продовження діалогу в рамках Угоди АСАА, так званий "промисловий безвіз", який має інтегрувати нашу промисловість до ринку ЄС і надати більше можливостей як українським експортерам, так і європейським компаніям-імпортерам. Для мене це є позитивним сигналом.”

Не тільки експерти відзначили в цілому позитивні результати саміту. Володимир Зеленський “аж світився” оптимізмом під час заключної прес-конференції і навіть «напіпожартував» про можливий доленосний прорив у євроінтеграційному процесі всього за рік. І тоді, мовляв, Україна вжде буде настільки близькою до ЄС, що і в майбутньому саміті потреби не буде…

Втім, Ігор Рейтерович відзначає, що на шляху до успішної реалізації досягнутих домовленостей вистачає роботи: “ Попри оптимістичні заяви українського президента та учасників саміту, в нас є дуже багато невирішених питань, які потрібно в найближчий час закривати. І в цій ситуації “м’яч знаходиться на українській половині поля”. Адже нас потрібно приймати багато законопроектів приймати, є дуже багато питань щодо траншу Міжнародного валютного фонду, а вони так чи інакше прив’язані до євроінтеграційних процесів України”.

Таким чином, своє головне завдання Саміт виконав — підвів підсумки «п’ятирічки» та розставив пріоритети на подальшу роботу. Але, як продемонструвала історія з Іванною Климпуш-Цинцадзе, внутрішньополітична боротьба з її проблемами та протистояннями часто кидає тінь на зовнішню політику України. А тому реальну цінність результатів високих зустрічей України та ЄС а також подальшу долю євроінтеграції покажуть не зустрічі та прес-конференції, а реальна робота нових Верховної Ради так Кабміну.

Вячеслав Масний, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-