У шпагаті між неконституційністю та народним волевиявленням

У шпагаті між неконституційністю та народним волевиявленням

Аналітика
Укрінформ
Конституційність указу про достроковий розпуск парламенту і так під сумнівом, а дехто ще й намагається розкрутити маховик правових колізій

На цьому тижні голова "Батьківщини" Юлія Тимошенко шокувала публіку, закликавши Президента Володимира Зеленського не скасовувати указ про достроковий розпуск Верховної Ради навіть у разі, якщо КСУ визнає цей документ неконституційним. Ніхто не зрозумів, що це було – чи то авантюризм з боку Тимошенко, чи то її свідоме бажання підставити главу держави. Усі спостерігачі задавалися питанням – невже бажання бути прем'єром настільки сильне, що досвідчений політик готова кинути Україну у ще більший хаос і правове свавілля?

Адже одразу постає купа питань. А які правові сценарії вимальовуються, у разі, якщо КСУ таки визнає указ президента неконституційним, але президент свого указу не скасує? Що в такому разі йому загрожує? Чи вважатиметься майбутній склад Верховної Ради легітимним? Укрінформу допоміг розібратися в них експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ (ЦППР), юрист Богдан Бондаренко.

П'ять імовірних сценаріїв розвитку подій

Перш за все, пан Бондаренко нагадав, що рішення Конституційного Суду обов’язкове до виконання, остаточне й не підлягає оскарженню. Для всіх. Абсолютно. Утім, коли органи не виконують рішення Суду, то, каже експерт, країну накриває не просто сильний політичний шторм, а й добряча конституційна криза, як, наприклад, у сусідній Молдові, де наразі сформувалося фактично двовладдя. Чого допустити в Україні, де одного разу в такому політичному протистоянні вже пролилася кров, не можна.

Богдан Бондаренко
Богдан Бондаренко

За словами експерта є п’ять ймовірних сценаріїв.

Сценарій №1. Якщо Конституційний Суд визнає указ президента неконституційним, то підстава, на основі якої відбуваються позачергові вибори, по суті, зникає. Відповідно, вибори не мають відбуватися.

Але. У ЦВК, яка повинна діяти виключно в межах закону, ніде не врегульовано питання зупинки виборчого процесу. Тобто вона не знає, яким чином себе поводити у цій ситуації. Відповідно Конституційний Суд має одночасно прописати в рішенні зобов’язання ЦВК вчинити певні дії по зупинці процесу. По суті, дати команду “Відбій!”. Зрозуміло, що після цього почнеться гармидер, адже хтось уже вніс заставу, хтось зареєструвався, хтось потратив державні кошти на закупівлі. Якщо ж суд просто прийме рішення про неконституційність, але не опише порядку його виконання рішення, Центральна виборча комісія точно не розумітиме, як має діяти, а політичні гравці будуть трактувати таке рішення на власний розсуд, і самостійно тлумачити чи має зупинятися виборчий процес чи ні. Це вакханалія.

Сценарій №2. Конституційний Суд визнає указ неконституційним, але зазначає, що цей указ президента не створює загальних правил поведінки, бо має індивідуальний характер (себто, в момент свого застосування вичерпує свою дію). Це означає, що в принципі, якщо Суд визнає указ неконституційним, то це ніяк не впливає на перебіг вже розпочатого виборчого процесу. Але якщо піти за цим сценарієм, то чекай біди, адже в наступні рази президент (президенти) можуть за власним бажанням достроково припиняти повноваження Верховної Ради саме за такою схемою – індивідуальний акт не більше того.

Сценарій №3. Конституційний суд визнає указ неконституційним, визначає порядок дій ЦВК, та ні ЦВК, ні президент, ні парламент рішення Суду не виконують (до чого власне і закликає Тимошенко. – Авт.). Такий шлях є абсолютно незаконним, не правовим, неконституційним, але представники нової влади можуть послатися на політичну доцільність і повністю зламати весь державний механізм. Звісно, це колапс системи. В такому разі, все конституційне регулювання нехтується, легальність і легітимність парламенту і президента не зрозуміла. Починається тотальне свавілля і хаос.

Сценарій №4. Ніхто не заважає представникам президента упередити дії КСУ. Наприклад, якщо вони зрозуміють, що “вітер дме” не в їхній бік, то указ про дострокове припинення повноважень парламенту і призначення позачергових виборів на 21 липня просто скасовується. А тим часом 17 червня спливає 30-денний термін формування нової парламентської коаліції, якою, звісно, ніхто не займався до цього часу. Тож у президента з’являється привід видати новий указ про дострокові вибори, тепер вже на цілком реальній підставі – коаліцію не сформовано. Це буде знову неконституційно, оскільки Раду за шість місяців до кінця її каденції розпускати не можна. Але ніхто цього не слухатиме, і президент призначать вибори на вересень.

Сценарій №5. Тут все просто. Якщо ухвалено рішення про конституційність Указу – виборчий процес продовжується, і голосування відбудеться 21 липня.

А тепер кілька зауважень, до ситуації загалом.

“Якщо Конституційний суд визнає указ неконституційним, після проведення дострокових виборів Верховна Рада вважається легітимною з точки зору волевиявлення громадян. Але водночас вона є нелегальною та нелегітимною з точки зору Конституції. У такій ситуації парламент існуватиме, працюватиме, але над ним постійно висітиме “дамоклів меч” неконституційності”, - каже експерт.

Якщо ж президент все ж ризикне не підкоритися рішенню КСУ та піде супротив Основного закону, йому, за логікою, мають оголосити імпічмент, пояснює експерт. Але наша процедура імпічменту досі нереалістична. Тому по факту сьогодні за невиконання рішення КСУ президента притягнути до відповідальності майже неможливо. Адже з усього комплексу, необхідного для оголошення імпічменту, унормовано лише питання про роботу тимчасової слідчої комісії (ТСК), яка має розслідувати підстави для імпічменту. “Тому у президента поки що розв’язані руки. І якщо ви запитаєте у мене, а як перебігатимуть події далі, то я скажу дуже коротко: на жаль, не знаю. Зараз усі надії на те, що КСУ зможе ухвалити рішення, яке відповідатиме Конституції, та чітко роз’яснить його суспільству. А далі – очікувати від всіх неухильного виконання рішення Конституційного Суду. Інакше ми потрапляємо в суцільний правовий колапс”, – резюмував Бондаренко.

Поговорив Мирослав Ліскович. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-