Як діяти Україні, коли «нерозкаяну» Росію таки повернуть у ПАРЄ

Як діяти Україні, коли «нерозкаяну» Росію таки повернуть у ПАРЄ

Аналітика
Укрінформ
РФ на крок наблизилася до повернення повноважень у Парламентській асамблеї. Дипломати пояснюють, що робити за найгірших для нас обставин

Сьогодні на засіданні регламентного комітету Парламентської асамблеї Ради Європи ухвалено рішення, яке ускладнює накладання санкцій на російську делегацію та робить можливим її повернення до ПАРЄ без виконання умов, сформульованих міжнародною спільнотою. Чому тільки «робить можливим»? А тому що далі – голосування на сесії Асамблеї, яка має відбутися 24 червня. І якщо відповідне рішення там затвердять, то шанси на появу російської делегація на літній сесії ПАРЄ зростають. Про це на своїй Фейсбук-сторінці повідомив голова делегації Верховної Ради України в ПАРЄ Володимир Ар’єв.

“Це поганий варіант, який ускладнює санкційну процедуру, але повністю її не ліквідує, як того вимагали росіяни. Навіть якщо резолюцію проголосують, то можливість запровадити санкцій – нехай в урізаному варіанті, але залишиться. Ми виступали проти, але багато з тих, хто голосували за резолюцію казали, що, може, росіяни приймуть запропонований компроміс, бо ж “треба їх нарешті почати критикувати в обличчя, адже вони не змінюються”. Наївна позиція, м’яко кажучи... Будемо працювати на те, щоб переконати Асамблею не стріляти собі в ногу. У нас три тижні”, – зазначив Ар’єв.

Між тим напередодні в Росії, ніби наперед знаючи результат сьогоднішнього засідання, встигли заявити про готовність їхати до Страсбурга. Голова комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Леонід Слуцький в коментарі російському “Інтерфаксу” повідомив, що не виключає участі російської делегації в червневій сесії ПАРЄ. “Ми поїдемо, якщо регламентний комітет ПАРЄ 3 червня, а також сама асамблея в перший день роботи сесії приймуть відповідне рішення про неприпустимість застосування санкцій до національних делегацій”, – сказав він і додав, що за підсумками засідання регламентного комітету може пройти зустріч парламентарів РФ з керівництвом ПАРЄ. Про що говоритимуть?..

Не секрет, що нині у Раді Європи діє потужне лобі на чолі із Німеччино та Францією, яке намагається повернути РФ в організацію. Так, у травні цього року міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас наголосив, що Німеччина сподівається на відновлення повноцінної роботи Росії в ПАРЄ і має намір докласти зусиль до цього. “Росія, найбільша держава-член, не платить свої внески в ПАРЄ протягом майже двох років, а її делегація протягом багатьох років була відсутня. Такий стан справ не відповідає нашим інтересам, Росія належить до Ради Європи – з усіма правами і обов'язками, що випливають із цього”, – заявив Маас.

Друзі Путіна” таки допоможуть РФ повернути собі членство в ПАРЄ?

На боці Москви виступає і Генсекретар Ради Європи Турбйорн Ягланд. У коментарі Укрінформу журналіст та дипломат Василь Зоря заявив, що перша особа Ради Європи, Турбйорн Ягланд (у якого, до речі, пан Зоря брав інтерв’ю), безсоромно лобіює інтереси РФ і робить все для того, аби повернути Росію до офіційної участі в роботі Асамблеї.

Василь Зоря
Василь Зоря

“І це триває, на жаль, вже не перший рік. Без сумніву, Ягланд входить до переліку європейських високопосадовців, яких називають "друзями Путіна". Байдуже, чим керується генсек РЄ. Чи він щиро стурбований долею ПАРЄ і намагається уникнути банкрутства Парламентської асамблеї через борг Росії перед ПАРЄ (60 млн євро) та можливого ефекту доміно? А чи він зацікавлений у збереженні впливу росіян у надважливий особисто для нього час – переобранні на посаді генсека цього червня? Висновок – на долоні. Ягланд піддався на шантаж Кремля в розрахунку на його підтримку та виступає за повернення РФ. Як на мене, попри протести України та її союзників, росіяни повернуть собі офіційне членство в недалекому майбутньому, – каже експерт. – Це не означає, що Європа заплющить очі на ганебну анексію Криму. Але, поза сумнівом, повернення сприймуть у Москві з радістю і подаватимуть як доказ у виправданні її вини за злочини в Україні. Кремль надалі використовуватиме трибуну ПАРЄ для своєї нахабної брехні. І, безумовно, це стане принциповим козирем Путіна у тривалій процедурі скасування антиросійських санкцій. Ситуація ускладнюється ще тим, що Україна має дуже вузьке поле для маневру (І це так, адже міністр закордонних справ подав у відставку, Верховна Рада після розпуску, президент жодного слова про продовження санкцій... – Ред.). Одними демаршами тут не обійдешся. Їй треба залучати підтримку важковаговиків Євросоюзу, які теж через підтримку "Північного потоку-2" самі опинилися в двозначному становищі. Україна повинна посилювати свою роль в євроінституціях, аби з нею реально рахувалися”.

Із Василем Зорею важко не погодитися, і, як говориться у відомій приказці: “Сподівайся на краще, але готуйся до гіршого”. Тож питання: як діяти Україні, коли це “гірше” реалізується, тобто РФ таки повернуть у парламентську Асамблею?

Якщо злочинця повернуть у ПАРЄ – нам там нічого робити

Директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Дипломатичної академії при МЗС України Григорій Перепелиця вважає, що після повернення російської делегації в ПАРЄ, Україна має звідти вийти.

Григорій Перепелиця
Григорій Перепелиця

“Восени делегація Росії швидше за все повернеться в ПАРЄ. А Україні там більше робити нічого. Клімкін учинив демарш, оскільки не хотів бути присутнім при прийнятті рішення, що суперечить статуту цієї організації. У Раді Європи ми залишилися самі. Створений механізм в обхід звичних процедур Ради Європи. Росію заводять з чорного ходу. Українська делегація боротиметься і далі, щоб цього не допустити. Але коли двері відкриті, злочинець може ввійти. Найбільш впливові представники з Франції та Німеччини підтримують повернення Росії. Так сподіваються мати вплив на неї, переконати у важливості дотримання принципів демократії. Основний підхід Євросоюзу у відносинах з Росією – це пошук діалогу з Путіним. Це говорить про капітуляцію Ради Європи перед його політичним наступом. Російська делегація ввійде туди з однією метою: остаточно дискредитувати інститут демократії в Європі”, – каже Григорій Перепелиця.

Демарш означатиме втрату підтримки міжнародного тиску на агресора

Натомість виконуючий обов'язки виконавчого директора Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Віталій Мартинюк не погоджується з паном Перепелицею, і перелічує декілька причин, чому, замість того, щоб влаштовувати демарш, Україні потрібно продовжувати роботу в організації.

Віталій Мартинюк
Віталій Мартинюк

“По-перше, об'єктивна реальність така, що за участь України в роботі ПАРЄ не будуть так боротись як за Росію. По-друге, участь у роботі надає можливість боротись за відстоювання нашої позиції щодо російської агресії. ПАРЄ є важливим міжнародним майданчиком для міжнародної протидії агресії РФ, включаючи такі важливі питання як звільнення бранців Кремля, захист прав людини на окупованих територіях, викриття брехні Кремля тощо. По-третє, такий демарш означатиме втрату можливості підтримки міжнародного тиску на країну-агресора. Тобто Україні не варто виходити з боротьби, а продовжувати її”, – каже Мартинюк. І додає, що необхідно продовжити роботу у напрямку неприпустимості участі офіційних представників країни, яка порушила принципи РЄ, у її роботі: “Без сумніву, Росія продовжує порушувати і міжнародне право, і права людини, а Україні потрібно постійно акцентувати на цьому увагу усіх учасниць Ради Європи. Ми не можемо втрачати цю можливість в умовах політико-дипломатичного врегулювання конфлікту, на чому наполягає не тільки керівництво України, але й ключові країни Європи”.

Вихід з ПАРЄ матиме негативні наслідки для нас самих

Компромісну думку висловив директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. За його словами, Україна може відмовитися брати участь у певній сесії Асамблеї, голосуваннях чи процедурах, але виходити звідти не можна.

Олександр Сушко
Олександр Сушко

“Бо тоді ми самоусунемося від обрання керівних органів ПАРЄ, а також складу Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), формування якого планується влітку, а це негативно позначиться на нашому представництві в цьому органі. Тож у даному разі я не стану прогнозувати той варіант і його наслідки, ймовірність якого вважаю низьким – про демарш. Використовувати тиск, заявляти про неприйнятність повернення РФ в організацію, а також натякати про готовність до різких рухів Україна може, але, повторюся, що пов’язуватися із питанням членства та подальшою участю нашої країни в ПАРЄ такий крок не повинен”, – наголосив експерт-міжнародник, і додав, що не варто завчасно налаштовувати себе на поразку, тому що питання щодо повернення РФ у ПАРЄ ще далеко не вирішене.

Україна має поставити червоний прапорець ПАРЕ – уже з іншого боку

Своєю чергою дипломат, екс-міністр закордонних справ України (2007-2009 рр.) Володимир Огризко, наче арбітр, з одного боку намагається понизити градус “все пропальщини”, а з іншого – закликає не розслаблятися.

Олександр Огризко
Володимир Огризко

“Давайте по порядку. Своїм рішенням Комітет міністрів не може повернути російську делегацію в ПАРЄ. Це може тільки сама Асамблея. Тому вже зараз кричати про “зраду” – не варто. Але. Враховуючи те, що переважна більшість міністрів закордонних справ Ради Європи висловилися саме в такому напрямку, то можна передбачити, що й велика кількість депутатів парламентської Асамблеї цих країн можуть так само стати на позицію свого уряду. Тому загроза безумовно існує. Якою вона буде в кінцевому підсумку, поки що сказати важко. З тих документів, які розглядаються можна стверджувати, що прямого зняття санкцій не буде, а будуть доповнення до положень, яким чином вони мають застосовуватися. Отже, поки що, я б не ризикував заявляти, що Росія перемагає чи вже перемогла. Нам треба проаналізувати те, що відбудеться. І в разі, якщо цей аналіз засвідчить, що Рада Європи, власне, пішла на поступки під тиском і шантажем Російської Федерації, то для України тут виникає абсолютно інша ситуація. Фактично це означатиме – не лише для України, але й для кількох інших країн, котрі займають правильну позицію, яка відповідає статутним вимогам організації, – що Рада Європи викине “білий прапор” і капітулює перед РФ”, – каже пан Огризко.

І за цих, найгірших для нас обставин, наголошує дипломат, є два шляхи.

“По-перше, продовжувати залишатися і пояснювати усім, що це неправильно, а по-друге, зробити те ж саме, що й РФ, але в іншому напрямку, заявивши про те, що українська делегація або призупиняє участь в роботі парламентської Асамблеї, або зупиняє своє членство в цій організації, – стверджує Огризко. – Це, звичайно, різкі речі, але вони так само повинні поставити червоний прапорець вже з іншого боку: ну, якщо ви, Рада Європи, допускаєте назад, до своїх функцій країну, яка не тільки не виправляє те, що від неї вимагають, а й продовжує вас нахабно шантажувати, то, натомість, ви не матимете серед свої членів України та, можливо, ще кількох країн. А це означатиме справді кризу і в Раді Європи, і в ПАРЄ. І тоді, думаю, це буде холодним душем для всіх тих, хто сьогодні хоче будь-яким чином відновити участь Росії в цій організації. От тоді ви побачите, чия, так би мовити, логіка отримає верх – чи логіка агресора, який постійно порушує права людини, чи логіка статуту Ради Європи і всього того, що називається повагою до міжнародного права. От і все”.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-