Міжнародне право РФ не указ. Може, “гамбурзькі” санкції переконають?

Міжнародне право РФ не указ. Може, “гамбурзькі” санкції переконають?

Аналітика
Укрінформ
Ціна невиконання вимог міжнародного Трибуналу значно вища, ніж просто відпустити українських моряків. І рано чи пізно Росія це усвідомить

Наприкінці минулого тижня Україна отримала в німецькому Гамбурзі важливу проміжну перемогу на міжнародному фронті: Трибунал з морського права задовольнив позов України та зобов'язав Росію негайно звільнити три українські військово-морські кораблі та 24 членів їхніх екіпажів. І наголосив: звіт про виконання тимчасових заходів подати трибуналу до 25 червня.

Утім Росія не поспішає це робити. Виходячи із заяв, які долинають з Москви, – МЗС РФ і прес-служби президента РФ – міжнародне право для них не указ, рішення трибуналу вони не визнають. Але українські дипломати були готові до такої реакції. Посол України в ФРН Андрій Мельник закликав Федеральний уряд Німеччини, особисто главу МЗС Гайко Мааса, вимагати від Кремля негайного виконання вердикту Міжнародного морського трибуналу. “Якщо ж Москва вирішить ігнорувати це рішення, то ми будемо просувати ідею запровадження нових – гамбурзьких – санкцій щодо Росії”, – пообіцяв Мельник.

У даному разі слід іще нагадати про те, що Росія вже має досвід подібного програшу – так звана "справа Arctic Sunrise". Корабель Greenpeace під прапором Нідерландів, акція протесту у Баренцовому морі проти початку нафтовидобування в Арктиці… Діяльність екоактивістів не подобалася тоді росіянам, вони захопили корабель, а екіпаж віддали під суд, звинувативши у “піратстві”. Нідерланди – так само як і Україна – звернулися до трибуналу ООН, а Росія заявила, що ігноруватиме цей процес. 22 листопада 2013 року трибунал виніс проміжне рішення, яким зобов’язав Росію звільнити моряків. Публічно Москва продовжила наполягати, що нічого не виконуватиме, але за місяць “незалежний” слідчий комітет Росії оголосив про амністію всім членам екіпажу “грінпісівського” судна. Москва, звісно, наполягала, що з рішенням трибуналу це жодним чином не пов’язане, а є просто добровільним кроком слідкому.

Однак надмірних ілюзій стосовно повторення “грінпісівського” сценарію для України плекати не варто. Як мінімум тому, що офіційні заяви-відповіді на будь-які міжнародні рішення з українського питання, зокрема, того ж Трибуналу, можуть попросту звестися до традиційного гопництва: а ми плювати на всіх хотіли з високої дзвіниці.

Але опитані Укрінформом експерти висловилися трохи інакше, а саме: цього разу проігнорувати Росія не зможе, тому що для неї це дорого коштуватиме, значно дорожче, ніж просто відпустити українських моряків та кораблі. То що ж насправді загрожує РФ у разі невиконання вимог Трибуналу, що це за “гамбурзькі” санкції, якого вони характеру (суто економічні, закриття портів для російських суден, їх арешт на забезпечення позову чи, власне, весь комплекс) та чи варто очікувати щось подібне взагалі?

На думку юриста, партнера Actis Law Firm Сергія Портного, фактично маємо ситуацію, коли РФ ставить своє законодавство та позицію у пріоритет по відношенню до міжнародних конвенцій, що є нонсенсом у міжнародному праві. І це підтвердила позиція Трибуналу: дев’ятнадцяти суддів проти одного (представника Росії). Утім, погоджується він, Росія вже неодноразово ігнорувала міжнародне право. А тому на практиці механізмів примушення РФ виконати рішення Трибуналу, окрім введення проти неї додаткових санкції, не існує.

Сергій Портной
Сергій Портной

“Такі санкції, зокрема, можуть бути запроваджені шляхом арешту активів РФ за кордоном (в тому числі, суден). Щодо закриття портів – можливо, але сумнівно. Арешт майна це більш ймовірний сценарій, – переконує юрист. – Крім того, відмовляючись виконувати рішення Трибуналу, Росія фактично буде не в змозі в майбутньому захищати своїх судновласників (шляхом звернення в Трибунал) в разі арешту їх суден”.

І додав: “Коли свого часу Росія робила виключення щодо додержання окремих положень Конвенції ООН по морському праву (положення якої застосовував Трибунал), було спеціально уточнено, що вона визнає повноваження та правомочність Трибуналу ООН у питаннях, пов’язаних із невідкладним звільненням затриманих суден та екіпажів”.

Тобто, наголошує експерт, рішення Трибуналу щодо українських моряків повинно бути виконано, і виключень тут не передбачено.

З цього приводу також висловився заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. За його словами, в даному разі офіційні мотиви не важливі, оскільки політична доцільність в РФ завжди стоїть вище міжнародного права.

Богдан Петренко
Богдан Петренко

“Свого часу Конституційний суд РФ навіть схвалив рішення, що країна може не виконувати рішень міжнародних судів. З політичної точки зору - відпускати українських моряків за рішенням міжнародних органів – це втрачати внутрішній авторитет. А зараз – перед парламентськими виборами – це буде розцінене як досягнення української партії влади (не зважаючи на те, що вона існує лише на папері, якщо йдеться про «Слугу народу». – Ред.). Кремль не надаватиме підтримку пропрезидентській силі перед виборами, оскільки його мета: а) збільшення підтримки відверто проросійських сил; б) хаос та безвладдя в Україні (на практиці – щоб ніхто з політичних сил, у тому числі й «Слуга народу» не мали переваги у наступному парламенті). Але з іншого боку, в Кремлі розуміють, що невиконання рішень може призвести до посилення санкційного тиску”, – каже Петренко.

Тому, вважає експерт, швидше за все, буде застосований проміжний варіант. Тобто моряків можуть відпустити перед виборами лише тоді, коли Путіна про це проситимуть проросійські українські політики, тим самим продемонструвавши українському електорату їхню “впливовість” для забезпечення миру, а також те, хто “насправді може закінчити війну”.

“На практиці – це підняти їх шанси на парламентських перевиборах. А те, що росіяни шукатимуть шляхів як виплутатись зі складної ситуації – це однозначно. Бо до кінця липня має бути прийнято рішення про продовження санкцій ЄС. Якщо Кремль проігнорує Трибунал ООН зараз, такі санкції будуть однозначно продовжені. Україна, звичайно, буде порушувати на світових площадках і питання щодо нових санкції, але сподіватись на те, що вони будуть великими та реально впливовими – марно. Бо як тільки війна на Донбасі перейшла у стан позиційної, Європа і світ почали втрачати запал до вирішення конфлікту, сприймаючи його як українсько-російський, а не як загрозу глобальній безпеці”, – вважає експерт.

Своєю чергою, юрист-міжнародник Олександр Мережко запевняє, що попри те, що рішення Трибуналу проміжне, воно, тим не менш, має серйозний правовий авторитет.

Олександр Мережко
Олександр Мережко

“Тому просто проігнорувати його Росії не вдасться... Якщо у випадку з Кримом або Донбасом Кремлю вдавалося створювати видимість “дотримання” правових форм, попри яскраве, кричуще порушення міжнародного права, то в даному разі ухилитися, витлумачити та інтерпретувати свій непослух у руслі міжнародного права – не зможе. Бо всім очевидно, ні в кого немає жодних сумнівів. Є чіткі приписи, чіткі вимоги поважного міжнародного судового органу, а отже – РФ зобов’язана їх виконати, – стверджує юрист-міжнародник. – А якщо відмовиться – зазнає величезної іміджевої втрати. Так, міжнародне право – не кримінальне. Державу не посадиш до в’язниці. Але репутація... Вона грає тут колосальну роль. І та держава, яка кидає наглий, кидає цинічній виклик міжнародному праву, в обличчі міжнародного Трибуналу з морського права, вона по суті говорить, що взагалі протиставляє себе цивілізації. Відповідно авторитет і престиж такої держави падає ще нижче, і за якоюсь межею іноземні інвестори сахаються і таки остаточно не захочуть вести з такою державою справи. Так, в міжнародного права немає армії, яка б заставила, яка б примусила Росію підкоритися, але, повторюся, є ще сила його авторитету. Тож відмовитися виконувати рішення Трибуналу, нехай проміжні – це дуже ризикований крок.

Власне, продовжує пан Мережко, ймовірність нових антиросійських санкцій також висока.

“І, швидше за все, Захід на це піде. Пам’ятаєте як спочатку ввели санкції через анексію Криму. Це – перший рівень. Потім, коли війська РФ вторглися на територію Донбасу був другий. Зараз же з’явилися передумови для третього рівня. І причина для цього досить вагома – невиконання рішення міжнародного Трибуналу з морського права. Якими вони будуть, якого характеру – невідомо, поки що. Але ці санкції точно створять іще більші проблеми для економіки Росії. Скоріше за все, удар буде точковий. З одного боку – болісний, відчутний, а з іншого – не радикальний, тобто порти для суден РФ не закриватимуть... Проти фізичних осіб та економічно-інституціональні санкції, я так думаю”, – резюмує він.

А юрист-міжнародник Борис Бабін, натомість, щодо санкцій висловився дещо стриманіше.

Борис Бабін
Борис Бабін

“Невиконання РФ наказу Трибуналу не тягтиме одразу якихось жорстких санкцій у морській сфері. Зокрема через те, що за 5 років війни ці санкції не наклала Україна. Але РФ утворює істотні ризики для власного торговельного судноплавства, бо її можливості звертатися до трибуналу за захистом власних інтересів істотно обмежиться, – каже юрист. – Окрім того, Конвенція вигідна РФ, яка наразі не може захищати власні морські комерційні інтереси силою зброї власного ВМФ. Він для цього слабкий. Тому ігнорування Трибуналу – це величезні економічні втрати, які РФ відчує одразу (наприклад, страховки для перевезень зростуть у ціні) та потенційні безпекові ризики”.

Мирослав Ліскович. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-