Зеленський, Конституція і договорняки

Зеленський, Конституція і договорняки

Блоги
Укрінформ
Може тому всі революції у нас такі неуспішні, бо завершуються договорняками?

Вся наша біда в тому, що в Конституцію закладено механізм змови еліт, сказав учора один експерт.

Можу з цим погодитися.

В Основному законі далеко не завжди прописано, як і хто має діяти у випадку суперечок і конфліктів між різними владними гілками.

Свіжий приклад з інаугурацією. В Конституції сказано, що день її призначається ВР, але за погодженням з новообраним президентом.

Що значить "за погодженням"? А якщо президент не згодний? Зеленський, до речі, й не погодився, але в регламентному комітеті й у залі ВР до нього не дослухалися. 73% – не перешкода.

А якби не ухвалили ніякого рішення? Якби голова ВР і його заступники відмовилися приймати рішення про інавгурацію одноосібно, що було б?

А якби голова КС відмовилася приводити до присяги Зеленського (незадовго до цього колишній голова КС Шевчук сказав, що не робитиме цього, якщо вирішить, що президент обраний з порушенням закону)? Що тоді?

Та сама ситуація з достроковими виборами. У ЦВК сказали, що розпочнуть процес виборів одразу після появи Указу і жоден суд цей процес не зупинить. А якщо приводу для розпуску парламенту немає? Якщо ВР з цим не погодиться і відмовиться розпускатися? Що тоді? Не відомо.

Таких можливих конфліктів у Конституції України закладено багато.

Як бути, якщо президент подасть кандидатури міністра оборони й закордонних справ, а ВР їх не ухвалить і відмовиться звільняти діючих, навіть якщо вони подали заяви про відставку?

Або з тими ж таки суддями. Читав, що деякі з новообраних по 4 роки чекали, доки Порошенко підпише укази про їх призначення. Здавалося б, суто формальна процедура, але ж без неї судді не можуть судити...

Чому механізми вирішення подібних конфліктів не прописані? Бо тренд такий: "Якось треба домовлятися". 

А що таке домовлятися? Це вимагати компенсацію за незручності. Є щодо цього сильніші вирази – "договорняк" і "змова".

Зазвичай ці договорняки відбуваються за зачиненими дверима і без будь-якого вивчення й оприлюднення думки народу. Так відбувається майже з кожним кадровим призначенням. Так народжуються "універсали" та інші ширки.

Навіщо перед указом про призначення дострокових виборів президент має "проводити консультації з лідерами фракцій"?

Щоб домовитися? Отже – пообіцяти щось за підтримку чи бодай неоскарження свого рішення? Наприклад, не чіпати кандидатів від певної політсили...

Зрештою, чи не всі ці договорняки еліт і призводять до майданів, які у нашому народі вважають ледь не найбільш легітимною формою розв`язання політичної кризи. Те, що в Конституції ця форма народовладдя не прописана, нікого не хвилює.

Мало того, під час майданів і після них договорняки між елітами особливо активізуються. Пам`ятаєте Конституцію з обрізаними правами президента від 2004 року? Чи питали учасників Помаранчевого майдану про те, якій їй бути? Ні, еліти домовилися самі при посередництві зарубіжних гостей.

Рішення ВР після другого Майдану, коли більшістю у 300 голосів було повернуто конституцію 2004 року і ухвалене рішення по Януковичу, хіба не було договорняком, де проянуковичівській більшості очевидно пообіцяли за це голосування безпеку і недоторканність?

Може тому всі революції у нас такі неуспішні, бо завершуються договорняками? Бо інші механізми подолання політичної кризи – публічні, законні й з вивченням суспільної думки, а не лише хотєлок політичної еліти – не передбачені?

То, може тоді хоча б включити Майдан як форму вирішення політичної кризи окремою статтею до Конституції?

Визначити місце (тільки Майдан Незалежності!) й форми протесту (щоб не доводити до крові). Прописати положення про Раду Майдану, інші "керівні й робочі органи" (рахівники кількісного складу Майдану, скажімо), статус спостерігачів майдану від інших країн, статут майданних сотень...

Ухвалити норму, відповідно до якої вважати Майданом протест, тільки який зібрав, скажімо, рівно 500 тисяч громадян. А якщо менше, то – зась!

І встановити, що рішення такого Майдану є обов`язковим для всіх органів влади на всій території держави. І негайно. І оскарженню не підлягає, бо інакше буде погано...

Ну хоча б так, якщо інакше не можемо.

А що?

Євген Якунов
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-