“Смерть” коаліції – як порятунок “життя” парламенту

“Смерть” коаліції – як порятунок “життя” парламенту

Аналітика
Укрінформ
“Хрест” на коаліції має стати запобіжником від дострокового розпуску ВР. Як це позначиться на дієздатності владних інституцій і чи справді врятує парламент?

Фракція "Народний фронт" оголосила про вихід з парламентської більшості. Отже, коаліції "Європейська Україна" у Верховній Раді 8 скликання вже не існує. Про це після оприлюднення заяви фракції офіційно оголосив глава парламенту Андрій Парубій. І тепер, відповідно до положень частини сьомої статті 83 Конституції України, протягом місяця має бути сформована нова коаліція. Для цього Парубій попросив представників усіх фракцій та груп розпочати відповідні консультації. Утім, в успішність таких перемовин мало хто вірить. Тобто, варіант продовження роботи “врятованого” парламенту без створення коаліції цілком реальний. Чи ж зможе за таких обставин найвищий законодавчий орган країни ефективно виконувати свої функції? Чи лише стане майданчиком для передвиборчої боротьби – вже в розрахунку на потрапляння різних політсил і політиків до Верховної Ради 9-го скликання?

Про дієвість “протиотрути” від дострокових виборів. І про те, чи є “протиотрута від протиотрути”

Про вихід “Народного фронту” і, як наслідок, – припинення діяльності парламентської коаліції – оголосив голова фракції Максим Бурбак. Рішення про це (як повідомляється, одностайно) ухвалили на засіданні фракції за участі лідера політсили Арсенія Яценюка. Оприлюднюючи із парламентської трибуни відповідну ухвалу, Бурбак був красномовним, пояснивши: “нові обставини вимагають максимальної консолідації сил. Новий президент, новий парламент, нова коаліція”. Адже стара виконала своє завдання. Тож тепер “треба залучити всі сили державницького формування і новообраного президента для формування успішної країни”. Тобто, жодних звинувачень або демаршів... Утім, і політичним експертам, і журналістам, і більшості “звичайних” українців зрозуміло: головна мета відповідного кроку – не формування нової коаліції “під майбутнього президента”, а захист Верховної ради від можливого рішення новообраного глави держави про її розпуск та оголошення дострокових виборів. Про ймовірні (насамперед, негативні) наслідки такого кроку Укрінформ писав уже не раз.

Нагадаємо, відповідно до Конституції, президент не може розпустити Верховну Раду в останні 6 місяців її повноважень. З урахуванням того, що чинні парламентарії склали присягу 27 листопада 2014 року, останній можливий термін для розпуску ВР – 27 травня. Утім, якщо датою набрання повноважень парламентом 8 скликання вважати день проведення першого пленарного засідання (на чому наполягають деякі юристи з оточення Зеленського), то відраховувати шість “рятівних” місяців треба із 14 червня. А за “формульними” розрахунками, “відштовхуючись” від дати голосування на попередніх виборах (26 жовтня 2014-ого), взагалі йдеться про 16 червня. Але тактичний хід, пов’язаний з оголошенням про припинення діяльності коаліції саме 17 травня, дозволить уникнути “несподіванок” навіть за такого трактування. Адже, за законом, після оголошення про припинення діяльності коаліції президент не зможе розпустити парламент на підставі її відсутності принаймні упродовж 30 днів, що відведені для формування нової більшості.  

Віталій Бала
Віталій Бала

Логічним і повністю виправданим називає крок, зроблений у п’ятницю депутатами від “Народного фронту”, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. “Головне, що протистояння довкола дострокового припинення повноважень Верховної Ради вдалося “поставити на паузу”. Тепер стежитимемо за тим, хто і як цією паузою скористається. При цьому вважаю, що, незалежно від того, як це рішення сприймається командою Зеленського, саме воно (при прагматичному підході) може стати каталізатором для початку співпраці новообраного президента з парламентом восьмого скликання”, – наголошує політолог.  

До речі, радник Володимира Зеленського Дмитро Разумков у п’ятницю зазначив: “команда новообраного президента сподівається на злагоджену і ефективну роботу ВР до осінніх виборів”. Утім, наголосив, що давати юридичну оцінку розпаду парламентської більшості не уповноважений. Хоча особисто переконаний: “коаліції в українському парламенті немає вже три роки – відтоді, які її залишили фракції "Самопомочі", "Батьківщини" та Радикальної партії Олега Ляшка".

Отже, незважаючи на нові “ускладнення”, загальна налаштованість команди новообраного президента на розпуск чинної ВР зберігається. Так що спроби “зламати хребет” нинішньому складу парламенту, за прогнозами експертів, триватимуть. Звісно ж, під гаслами заміни народних обранців, яким народ не довіряє, – заради блага того ж народу. Але насправді за такими спробами стоять, переважно особисті амбіції та інтереси наших політиків.

Микола Давидюк
Микола Давидюк

“Зрозуміло, що багато депутатів (і людей, які лише мріють про депутатство) орієнтуються на нинішній рейтинг Володимира Зеленського і мріють про те, як на його плечах “прориватимуться” до наступного складу парламенту, – коментує політичний експерт Микола Давидюк. – У той же час не варто забувати: хоча рейтинг підтримки Зеленського на виборах і справді був рекордно високим, але тільки у відсотковому співвідношенні до загального числа учасників голосування. Натомість за абсолютною кількістю виборців, котрі підтримали кандидата (13 мільйонів), це – один із найгірших показників у вітчизняній історії. Менше було лише в Януковича (12 мільйонів). Кравчука на виборах підтримали 19 мільйонів українців, Ющенка – 15, Кучму 14 і 16 (на двох виборах). Тому насправді мрії деяких народних обранців про те, що Зеленський приведе їх до нового парламенту (тож давайте нинішній склад чимшвидше розпустимо), доволі оманливі”, – каже політолог. При цьому Давидюк не відкидає, що навіть усвідомлюючи це, багато хто спробує “ризикнути”. Хоча вже зараз зрозуміло: всередині парламенту “камікадзе” – прибічників дочасних виборів небагато. І навіть якщо після інавгурації новий президент почне активно тиснути на народних обранців, агітуючи “здатися” і добровільно розпустити ВР, можливість втілення такого сценарію близька до нуля.

Тож вихід для прибічників ідеї дострокових виборів – пошук юридичних лазівок, які б дозволили обійти чи “правильно” трактувати закон. Зокрема, за деякими даними, найближчими днями може з'явитися рішення скандального Окружного адміністративного суду Києва, яким визнають відсутність коаліції в парламенті не з 17 травня, коли Андрій Парубій оголосив про це офіційно, а станом на початок березня. Бо саме тоді суд у рамках розгляду іншої справи (щодо правомірності перебування Уляни Супрун на посаді в.о. міністра охорони здоров’я) частково задовольнив клопотання позивача Андрія Деркача про витребування в апарату ВР документів щодо поіменного складу парламентської коаліції. Тепер суд може окремим рішенням встановити факт відсутності коаліції, надавши відповідні роз’яснення. Саме ці трактування нібито і дозволить майбутньому президентові відразу після інаугурації видати указ про розпуск Верховної Ради. Але і тут маємо своє “але”: “антикоаліційне” рішення адмінсуду може бути (і в разі появи – безсумнівно, буде) оскаржене в апеляційній інстанції. Таким чином, суперечка затягнеться на невизначений термін. Тож проведення дострокових виборів стане вже недоречним. Інакше це потрібно буде робити навіть пізніше планової дати чергового голосування.

Олег Петровець
Олег Петровець

Водночас, як вважає політичний експерт Олег Петровець, Володимир Зеленський може оголосити про розпуск ВР і не дочекавшись згаданого судового рішення, мотивуючи це тим, що "Народний фронт" “зманіпулював і вийшов із коаліції, якої й без того давно не існує”. “Більше того, президент не зобов'язаний доводити факт відсутності коаліції. Для дострокового припинення повноважень парламенту достатньо просто відповідного указу. А далі, як-то кажуть, хоч суди хай тягнуться, хоч світ хай розвалюється...”, – вважає експерт. Утім, і тут існує контраргумент: спроба “ламати парламент через коліно” може суттєво зашкодити Зеленському. Адже Україна – не Росія і не Венесуела: такі “вихватки” у нас не пройдуть...

Про те, як працюватиме ВР без коаліції, і як уникнути “вакууму” у владі

Отже, ймовірність того, що Верховна Рада 8 скликання повністю відпрацює відведений їй законом термін, зростає. Але як працюватимуть парламентарії? Чи не будуть найближчі місяці втраченими для законотворчості? Адже і представники чинної, і “щасливчики” від нової влади не раз заявляли: від парламенту вже до осені чекають низки важливих та навіть доленосних для країни рішень. Про це нагадав у п’ятницю і Максим Бурбак: “Парламент разом із президентом має внести зміни до Конституції щодо скорочення кількості депутатів Верховної Ради, одночасне зняття імунітету із президента, депутатів та суддів, стосовно чіткого розподілу відповідальності між гілками влади, ліквідації державних обладміністрацій, завершення процесу децентралізації, ухвалення нового закону про народне волевиявлення, закону про референдум всіх рівнів, запровадження інституту імпічменту...”. І цей перелік можна продовжити.

Як прогнозує політолог Віталій Бала, якщо новий президент відмовиться від конфронтації, парламент не блокуватиме кадрових призначень за квотою глави держави. Якщо ж Зеленський захоче продовжити “політичну війну”, жодні його ініціативи через Верховну раду не пройдуть. “І про нормальну роботу парламентаріїв можна буде забути – вони зосередяться винятково на підготовці до виборів. Не додасть така ситуація ефективності і команді глави держави. Адже “працюватимуть” усі, лише намагаючись через суди доводити – є чи немає законних підстави для оголошення дострокових виборів”, – каже експерт. Водночас він нагадує, що президент зацікавлений в ухваленні низки документів, про важливість яких говорив ще під час виборчої кампанії: новий виборчий кодекс, закон про імпічмент... Також можна ухвалити деякі непопулярні, але потрібні для реформування країни рішення, аби не перекладати відповідальність і можливий негатив на наступну Верховну Раду.

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко

Що ж до перспектив створення нової коаліції у чинному парламенті, то, на думку експертів, їх небагато. “Теоретично це може статися, але питання – навіщо? Залишилося півроку. Спроби можуть бути, інша річ – хто створюватиме? Можуть дві найбільші фракції, але треба ще знайти “додаткові” голоси”, – вважає політолог Володимир Фесенко.

Хоча формально парламентські політсили заявляють про готовність до чергової “коаліціади”. Скажімо, за словами заступника голови фракції БПП Ірини Луценко, фракція готова долучитися до створення нової коаліції – “за умови продовження курсу, який коаліція втілювала раніше”. Не проти переговорів з іншими політсилами щодо нової більшості і "Батьківщина" , – запевнив заступник голови партії Сергій Власенко. "Якщо в парламенті знайдуться політичні сили, які готові принаймні стратегічно розділити погляди "Батьківщини", ми готові обговорювати з ними подальшу співпрацю. Якщо таких людей знайдеться 226, ми готові говорити про створення коаліції", – сказав він. А ось у парламентській фракції "Самопоміч" заявили: брати участь у формуванні нової коаліції у Верховній Раді 8 скликання не будуть. Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала нагадує і про ідею формування нової коаліції із депутатів-мажоритарників, які нібито будуть лояльні до президента. Але це суперечить законодавству (коаліцію можна створити лише на основі парламентських фракцій).

“Думаю, упродовж відведеного для переговорів місяця серйозні політики мають замовити соцдослідження, аби у фокус-групах визначити, чи варто за нинішніх обставин “влазити” у роботу Кабінету міністрів. І лише тоді можна створювати коаліцію. Адже мало кого цікавить перспектива три чи чотири місяці побути прем’єром або міністром. Складно спрогнозувати, хто захоче стати главою уряду і “взяти на себе” увесь можливий негатив. І навпаки – хто може розраховувати на те, що проявить себе і заробить для своєї політсили передвиборчі дивіденди”, – зазначає експерт. Отже, шансів домовитися про нову коаліцію, за висновками Бали, небагато.

Утім, нагадаємо, і раніше, попри існування коаліції (довкола необхідності підтвердження чого підписами парламентаріїв вже давно сперечалися), успішність голосувань у багатьох випадках забезпечувалася не одностайністю “коаліціянтів”, а пошуком ситуативної більшості для підтримки тих чи інших законів. Вочевидь, на таку консолідацію доведеться розраховувати і у разі успішності нинішньої спроби убезпечити ВР від розпуску.  

Про роботу уряду і про те, як вона залежить від сценарію “коаліціади”

На роботі виконавчої влади така ситуація не позначиться. Адже, за законом, незважаючи на припинення діяльності коаліції, чинний уряд має працювати або до створення нової, або, що найімовірніше, – до формування більшості вже у наступному складі парламенту. Новий Кабінет міністрів призначається лише в разі створення нової коаліції. Якщо ж сформувати більшість не вдасться, повноваження урядовців спливуть аж після виборів і оголошення про створення парламентської коаліції у складі нової ВР. До цього можливий лише варіант “добровільної” відставки. Але прем'єр Володимир Гройсман таку ймовірність заперечує. Він не вважає за доцільне, щоб члени уряду подавали у відставку у зв'язку із припиненням діяльності коаліції. Про це посадовець сказав під час "Години запитань до уряду" у Верховній Раді. При цьому Гройсман наголосив, що Кабмін продовжує виконувати свої обов'язки "у повному обсязі". "І я вважаю, що це абсолютно логічно, особливо за п'ять місяців до чергових виборів", – додав прем'єр-міністр.

Втім, на думку деяких експертів, окремі урядовці можуть написати заяви про відставку – аби, приміром, продемонструвати лояльність до старої чи нової влади або зосередитися на передвиборчих потугах своїх політичних проектів. Але при цьому ймовірність того, що ВР такі відставки підтримає, невисока. А якщо й підтримає, суттєво на роботі урядової команди це не позначиться – кілька місяців очолювати ті чи інші відомства можуть і люди зі статусом “в.о.” Тим паче, що для уряду Володимира Гройсмана це – звична практика.

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-