Майбутнє Ради Європи: «російська криза» чи цілеспрямований шантаж?
Наступного тижня, 16-17 травня, у фінській столиці Гельсінкі відбудеться засідання Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) на рівні глав МЗС 47 країн-членів. Ця зустріч статутного органу Організації пройде в умовах спровокованої Росією кризи РЄ, активна фаза якої триває із червня 2017 року – коли Москва перестала виконувати свої зобов'язання як країни-члена та припинила сплачувати внески до бюджету Ради Європи.
Це був демарш із боку РФ у зв'язку із накладенням санкцій на російську делегацію у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), що стало логічною відповіддю на агресію проти України, включаючи окупацію Криму. Відтак, з метою уникнення санкційного позору Росія перестала надсилати свою делегацію на сесії ПАРЄ.
ЗА РОСІЮ ПЛАТИТИ НЕ БУДЕМО
Відтоді через бюджетні нестачі Рада Європи, а борг РФ станом на початок 2019 року становив близько 60 млн євро, переживає так звану «російську» кризу. Але заради справедливості слід сказати, що насправді йдеться не про кризу, а про свідомий, цілеспрямований фінансовий і політичний шантаж Кремля Організації та всіх решти її 46 членів. Частка Росії у річному бюджеті РЄ становить близько 30 млн євро, або 11%. Це не така вже велика сума, щоб її розділити поміж рештою країн-членів, закрити бюджетні «дірки» та уникнути кремлівського шантажу. Однак, не все так просто. Позиція багатьох країн-членів, зокрема, Франції, є чіткою: ми не будемо платити за Росію; кожний повинен виконувати свої зобов'язання; у практиці міжнародних організацій це неприпустимо.
До слова, РФ примусять віддати борги за будь яких умов: чи залишиться вона у складі РЄ, чи ні. За негативного для Москви сценарію може бути задіяна судова процедура із подальшим відчуженням російських державних активів за кордоном.
МІНІСТРИ МОЖУТЬ, АЛЕ НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНІ
Саме доля Росії у Раді Європи стане одним із головних питань у порядку денному зустрічі глав МЗС наступного тижня у Гельсінкі. Під символічними формулюваннями порядку денного засідання про «обговорення та ухвалення важливих рішень майбутнього організації перед сучасними викликами» й стоїть так звана «російська криза».
Нині країни-члени, дипломати, експерти опрацьовують проект рішення міністерської зустрічі. І позиція КМРЄ щодо РФ у тексті документу буде ключовою. Далі, у червні це рішення ще має затвердити або запропонувати свої правки ПАРЄ. Тому, як не важко прогнозувати, ця літня сесія Асамблеї буде особливо запеклою і принциповою.
Про що ж йдеться? У червні спливають два роки, як Росія не сплачує членські внески до бюджету Ради Європи, тобто не виконує свій статутний обов'язок. Відтак, за Статутом Комітет міністрів може (не зобов'язаний, але може) позбавити таку країну-члена репрезентативних прав або взагалі виключити з Організації. Таке рішення й мають ухвалити глави МЗС у Гельсінкі. Логічно, що головне суверенне слово у цьому питанні належить сказати самому Кремлю. Тобто, як вирішить Путін. Ніхто, власне, не забороняє Росії самій залишити РЄ, не очікуючи складних політичних дебатів. Але такий сценарій на сьогодні не актуальний.
«Україна теж хоче, щоб Росія залишалася у Раді Європи і виконувала рішення цієї організації, ухвалені у відповідь на російську агресію проти України», - заявив постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.
Натомість посол уточнив позицію, що Москві не можна пробачити всі її порушення та агресію, аби вона залишалася в Організації.
Це була відповідь українського дипломата на заяву президента Франції Еммануеля Макрона, де він підтвердив позицію Республіки на підтримку залишення РФ у РЄ. Таку позицію поділяють більшість країн-членів.
Відтак, іншим і найбільш вірогідним варіантом для Росії буде поміркована позиція КМРЄ, яка полягатиме у тому, щоб надати Москві певні політичні стимули для підтримання «діалогу» (вважайте до затягування й поглиблення кризи), головними з яких є продовження зусиль з боку деяких поміркованих до кремлівського режиму європейських демократій задля повернення російської делегації до ПАРЄ.
Саме такий сценарій намагаються втілювати шляхом різних процедурних маніпуляцій упродовж попередніх сесій Асамблеї депутати від Німеччини, Нідерландів, Франції, деяких інших країн.
РЕЗОЛЮЦІЯ КОКСА НА ДОГОДУ РФ
Українська делегація спільно із партнерами з багатьох країн успішно відбиває такі спроби. Але на попередній сесії у квітні проросійські сили в Асамблеї мобілізували зусилля та ухвалили резолюцію із цілком, на перший погляд, адекватною і прогресивною назвою: «Роль і місія Парламентської асамблеї: головні виклики майбутнього». Загалом текст документа містить нейтральні і навіть позитивні положення, спрямовані на врегулювання політичної, економічної та інституційної кризи у Раді Європи та у ПАРЄ.
Водночас, автор резолюції нідерландський сенатор Тіні Кокс, відомий своїми проросійськими поглядами, включив до тексту положення, які можуть призвести до обмеження незалежності і повноважень Асамблеї (тобто парламентського виміру РЄ) у частині накладання санкцій на країни-члени. Ця відповідальність має розподілятися і координуватися з іншим статутним органом Організації – Комітетом міністрів, а також із впливом генерального секретаря. Щоправда, зазначена ініціатива, як цього домоглися представники української делегації, має лише статус додаткової до вже наявних і визначених у Статуті процедур.
Натомість, як стало відомо автору із дипломатичних джерел, нині ряд країн, серед яких і Німеччина, і Франція, і Нідерланди, намагаються максимально імплементувати положення цієї резолюції, щоб повернути Росію до ПАРЄ. Стратегічно деякі європейські столиці сподіваються, що через це Москва сплатить борг до бюджету Ради Європи (включаючи відсотки), а далі, можливо, й почне дотримуватися міжнародного права, припинить агресію проти України, звільнить українських військовополонених та політичних заручників. Про Крим у цьому контексті західні дипломати лише говорять, що їхні країни та Рада Європи ніколи не визнають незаконну анексію…
ЧИ БУДУТЬ РОСІЯНИ НА ВИБОРАХ ГЕНСЕКА?
Але наміри побачити російську делегацію на сесії ПАРЄ у червні також суперечать Статуту Ради Європи. Адже, якщо делегація не представила свої повноваження на першому засіданні у січні – вона автоматично виключається з роботи Асамблеї упродовж усього року. Натомість, тут є одна зачіпка. Це - вибори нового генерального секретаря РЄ, які призначені на 25 червня. Знову ж таки, на замовлення проросійського лобі регламентний комітет ПАРЄ нещодавно роз'яснив, що делегації всіх країн-членів, навіть незважаючи на санкції, можуть і зобов'язані взяти участь у виборах. Мовляв, за іншого варіанту легітимність нового генсека буде під сумнівом. До слова, саме такою є риторика самого Кремля щодо цієї проблеми.
Але й ці логіка і роз'яснення викликають чимало заперечень серед багатьох країн-членів. За такого розвитку подій, кулуарних ігор проросійського лобі та жорсткої відсічі українців спільно з партнерами на Асамблею у червні очікує чергова битва між принципами, цінностями і справедливістю з одного боку та грошима і російським політичним (і не тільки) нахабством, де союзниками виступають, на жаль, умиротворені західні демократії.
Андрій Лавренюк, Страсбург.
