Савченко/Рубана відпустили через халатність чи з іншим підтекстом?

Адвокати вправно затягували розгляд давно розслідуваної справи в суді, судова адміністрація переправляла справу з одного обласного суду – в інший, прокурори вчасно чогось там не подали, через що судді цілком в рамках закону випустили з СІЗО Савченко/Рубана… А що, коли можна без жодних запитань від тієї ж прокуратури «розстрілювати Верховну Раду» в кіно, то чому не можна цей розстріл планувати? А може, то теж такий жарт був?

Що це все означає? Як розгляд карної справи за звинуваченням в тероризмі можна було відкладати протягом трьох місяців, а потім, випустивши підозрюваних з СІЗО, призначити його уже на «після виборів», на 22 квітня? Чого тут більше – дещо прикритої правової зааганжованості, чи якихось політичних розрахунків?

Олег Саакян, політичний експерт:

“Савченко буде не суб’єктом, а скоріше об’єктом політичного протистояння в парламентській битві»

“Очевидним є те, що свідомо чи несвідомо внаслідок нехлюйства, подання про подовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не було зроблено заздалегідь. До того ж ще й суд призначив судове засідання не одразу, а через місяць, чим зробив все для того, щоб випустити Рубана і Савченко на свободу.

Це точно буде використовуватися політиками незалежно від того, чи ці збіги є випадковістю, чи скерованими чиєюсь політичною волею. Ми вже можемо почути від низки спікерів, тезу стосовно можливого реваншу і того, що наступним може бути Єфремов та інші…

Думаю надалі ми будемо спостерігати за намаганнями Надії Савченко потрапити в парламент і взяти участь у парламентській боротьбі. Але Савченко буде не суб’єктом, а скоріше об’єктом політичного протистояння в парламентській битві, де вона вигідна у своєму сьогоднішньому статусі цілій низці політичних сил.

Микола Сірий, юрист, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені Корецького:

“Якусь спеціальну стратегію на вигоду будь-когось я б не став шукати в цих рішеннях”

“Генеральним прокурором Луценком дана негативна оцінка суддів. Тут треба нагадати, що команда, до якої відноситься Юрій Віталійович, взяла на себе політичну відповідальність в країні за реформування судової системи. Їм п’ять років ніхто не заважав. Значить, за те, що відбувається в судах, відповідає саме політична команда, до якої відноситься Юрій Луценко. П’ять років – це більш ніж достатньо часу для того, щоб принципово здійснити судову реформу в будь-якій країні. Я вже майже 20 років повторюю в публічній площині: для того, щоб кардинально змінити судову систему, потрібно максимум три роки. Це критичний термін для принципової зміни, якщо ти робиш її в належний спосіб і маєш мету, а не створюєш її видимість.

Принципова деталь у тому, що в цій справі змінено цілий ряд суддів. Судді заявляють про самовідвід або задовольняють відводи. Тобто судді демонструють суспільству, що вбачають цю справу як проблемну з правової точки зору і не хочуть брати на себе відповідальність. Тож Юрій Луценко має відповісти на такі питання: чи належні докази в цій справі? У питаннях справедливості треба завжди зберігати баланс, який має відповідати вимогам закону, інтересам суспільства і справедливості, тобто тим стандартам, які домінують у ЄС. Там пропонують завжди зважено ставитися до соціальних оцінок, не поспішати з ними, а спиратися тільки на доведені юридичні факти.

Логіка нинішніх політичних подій, а саме вибори президента,безперечно, впливають на такі рішення. Але якусь спеціальну стратегію на вигоду будь-когось я б не став шукати в цих рішеннях. Сам факт того, що нардеп не буде перебувати за ґратами під час провадження цієї справи, судового розгляду – насправді не є трагедією, тому що в Україні достатньо кваліфікованих служб, які можуть спостерігати на дистанції і виключити будь-які гіпотетичні загрози. Тому думаю, що спокійне провадження по цій справі, належна оцінка всіх аргументів призведе до того, що ми отримаємо обґрунтовані рішення.

Олександр Солонтай, експерт і політик, лідер партії “Сила людей”:

“Я більше схиляюся до думки, що наша влада знала, з чим має справу, ніж неочікувано відбулася зойком про те, що судова система не реформована”

“Звісно, ми бачимо затягування процесу, що є звичною стратегією у адвокатів – не лише по змісту, але й за процедурою. Але питання до правоохоронних органів, які це знають і теж розуміють: це була злочинна недбалість чи спеціальна халатність, що у них суди у цій справі опинилися не під контролем.

Представники влади говорили, що йде судова реформа, реформування судів. А тут генпрокурор заявляє про те, що судова система хвора. Визнання факту, що суди в нас хворі, мені принаймні більше подобається, ніж заяви про те, що в Україні щось «ремонтувалося» в судах. Треба бути відвертими: у нас немає особливих досягнень у сфері реформування судової системи. Ті дрібні позитивні моменти, які відбулися, не справляють загального позитивного враження на роботу системи в цілому.

Інше питання – влада знає, що судова система хвора і все одно робить певні кроки, розуміючи, які будуть наслідки. Тоді влада, керівники наших правоохоронних органів, схожі на їжачків, які гризуть кактус, плачуть, і продовжують його гризти далі. А це не перша справа, яка розвалюється через нереформовану судову систему. Тож я більше схиляюся до думки, що наша влада знала, з чим має справу, ніж «неочікувано» відбулася зойком про те, що судова система не реформована.

Далі може бути що завгодно – починаючи від спроб заново заарештувати Савченко/Рубана, закінчуючи розвалом повністю справи і її повним забуттям. Зважаючи на те, що у нас вибори і може статися оновлення влади, то для таких справ це не дає перспективи на повторні арешти і тримання за ґратами”.

Записала Юлія Горбань, Київ

Перше фото: brovary.net.ua