Український ОПК: гриф “таємно” – ширма для темних справ?

Український ОПК: гриф “таємно” – ширма для темних справ?

Аналітика
Укрінформ
Скандал довкола “Укроборонпрому” актуалізував проблему прозорості видатків військового бюджету, а також цивільного контролю в цій сфері.

В Україні усе ще залишається багато “закритих” сфер, про справжню ситуацію і “правила гри” в яких мало відомо навіть експертам. Одна з них, де обертається значна частина державних коштів і, відповідно, існує великий ризик їх неефективного чи й “злочинного” використання, – національна безпека та оборона. З одного боку, така “закритість” зрозуміла: по-перше, ця галузь – чи не найбільш утаємничена в усьому світі, по-друге – війна, яку ось уже п’ять років веде наша країна, вимагає особливої уваги до збереження державних та військових таємниць. З іншого ж боку, скандал з “Укроборонпромом” засвідчив, що без принаймні часткового відкриття “завіси” ми не те що не посилимо обороноздатності держави, а й можемо втратити те, що потом і кров’ю було здобуте за останні п’ять років. І тут також маємо “по-перше” й “по-друге”. По-перше: дотримання держтаємниці не виправдовує вседозволеності – мають же бути структури чи люди із доступом до найбільш засекречених “грифів”, які б контролювали діяльність у цій царині. По-друге, частина інформації (зокрема, фінансової) повинна бути відкритою для суспільства, яке має переконатися: держава з розумом витрачає його кошти. Поки що ні тим, ні іншим Україна похвалитись не може: замість ефективного контролю з боку уповноважених органів вряди-годи трапляються точкові “укуси” (у вигляді справ, які відкриваються й закриваються, чи поодиноких заяв із парламентської трибуни), замість громадського контролю – періодичні скандальні “вливання” за результатами журналістських розслідувань. При цьому далеко не всі експерти переконані, що у найближчій перспективі цей непрацюючий механізм вдасться надійно полагодити. Спробуймо з’ясувати – чому?

Суми відомі. Інформація про те, як і хто їх ділить – “за сімома замками”

Українцям, зазвичай, доступні тільки “загальні” цифри, що фігурують у витратній частині Державного бюджету. Тим паче, коли ці відомості стосуються оборонної галузі. Так і цього разу: ми знаємо, що витрати на безпеку і оборону у 2019 році становитимуть 5,38% ВВП – 211 мільярдів 927 мільйонів гривень. Трохи більше половини цієї суми (108 мільярдів) отримають Міністерство оборони, Головне управління розвідки і Державна спеціальна служба транспорту, підпорядкована оборонному відомству. Приблизно 16 мільярдів “перепало” спецслужбам – СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Управлінню держохорони і Держспецзв'язку. МВС, Нацполіція, Державна міграційна служба й ДСНС розраховують на понад 61 мільярд із держскарбниці. Військові структури МВС, які в разі війни підпорядковуються Міноборони, отримають: Національна гвардія – майже 13 мільярдів гривень, Держприкордонслужба – приблизно 11 мільярдів.

Олександр Турчинов
Олександр Турчинов

«Одним із важливих пріоритетів бюджету-2019 є суттєве збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. Також серед пріоритетних напрямів фінансування – заходи щодо розробки, підготовки виробництва та закупівлі нових зразків озброєння і військової техніки, посилення системи протиповітряної оборони держави і можливостей авіації”, – наголосив, коментуючи ці цифри, секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов.

Час від часу у пресі з’являються й відомості щодо планів з поліпшення харчового забезпечення та будівництва казарм, гуртожитків і житлових будинків для солдатів, контрактників та офіцерів... І це, власне, майже вся інформація щодо того, як розподіляють “фінансовий пиріг” під назвою Оборонний (чи Військовий) бюджет України. Як конкретно “подрібнюють” асигнування, що призначені для окремих структур, яким чином і в кого купують матеріальні цінності, чи часто перевіряють ефективність використання коштів – про все це невідомо навіть фахівцям. Тож і вони часто-густо змушені оперувати приблизними й неофіційними цифрами.

Не виняток і вітчизняний оборонно-промисловий комплекс, скандал довкола можливих зловживань у якому так стрімко розгорається. За словами консультанта парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Віктора Плахути, певно, лише кільком людям в країні відомо про справжні обсяги коштів, які держава витрачає на придбання озброєння, і про прибутки державних та приватних підприємств, що постачають оборонну продукцію на експорт.

Віктор Плахута
Віктор Плахута

“За даними із відкритих джерел, державне оборонне замовлення цього року становить 26 мільярдів гривень. Це майже втричі більше, ніж у буремному 2014-му. Але цього, звісно ж, недостатньо. За експертними оцінками, це – лише 60% від необхідного мінімуму. Не кажучи вже про перспективу розвитку – потрібно в рази більше коштів. Щоправда, є ще одне “опосередковане” джерело фінансування: через Мінекономрозвитку вже три роки поспіль надходять гроші на модернізацію оборонних підприємств. Зокрема, закупівлю нового устаткування, створення та освоєння новітніх технологій. Торік на ці потреби держпідприємств надали 3 мільярди гривень. Цього ж року передбачено дещо меншу суму – 2,2 мільярди”, – розповів експерт.

Головна проблема недостатнього фінансування, на його думку, – слабка економіка держави. На жаль, навіть в умовах зовнішньої агресії ми не можемо дозволити собі більше – приміром, стільки, як наші сусіди. Адже “мирна” Польща, яка має вдвічі меншу чисельність Збройних сил, аніж Україна, цього року скеровує на безпеку та оборону майже 11,5 мільярдів доларів (і це – лише 2,01% ВВП). У нас ця сума не досягає й 8 мільярдів...

Скільки не дай – корупціонери “переполовинять”?

“При цьому частину наданих на ОПК коштів, на жаль, “з’їдає” корупція, – констатує Віктор Плахута, – а все тому, що фактично ніхто не знає, як витрачаються надані державою гроші, скільки з них “іде наліво” і в чиїх кишенях осідає. Останні журналістські розслідування, скажімо, засвідчили, що може йтися і про 50, і навіть про 100% від суми офіційно укладеного контракту. Тому систему потрібно міняти, відкривати її для контрольних органів і суспільства”.

 Почати, на думку експерта, можна було б із двох головних програм, які діють в оборонно-промисловій галузі. Це Спеціальна оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки до 2022 року, що уточнює, яке озброєння буде потрібне Україні упродовж окреслених п’яти років. А також Програма розвитку ОПК, що визначає алгоритм забезпечення виробництва необхідних країні озброєння і військової техніки (в тому числі – і для експортних потреб). Наразі навіть урядовим і парламентським експертам відомо лише про їх приблизні параметри. “Це стосується не лише обсягів виробництва, а й напрямків розвитку. Що не дуже добре. Адже бізнес – приватні й державні оборонні компанії – не розуміють, як їм працювати далі, що пропонувати замовникам, як планувати і розвивати виробництво. З іншого боку, через цю закритість і суспільство не має можливості контролювати, як використовуються ці кошти. А це ж – гроші платників податків. При цьому, навіть у нашого агресивного сусіда – Росії – є подібна програма розвитку ОПК, яка є частково відкритою. Не кажучи вже про відповідні стратегії, що формуються у “цивілізованих країнах”, – наголошує Віктор Плахута.

Михайло Жирохов
Михайло Жирохов

 А ось військовий експерт Михайло Жирохов радить, перш ніж ухвалювати рішення про позбавлення грифу “таємно” частини оборонних програм, зважити всі “за” і “проти”. “В українських умовах повністю “прозорого” військового бюджету бути не може апріорі. Йдеться лише про його часткову прозорість і відкритість для суспільства тих чи інших даних. Адже у нас триває війна. До того ж, стовідсотково “прозорого” військового бюджету немає ніде у світі. У різних країнах це питання регулюється по-різному, але, за моїми даними, ніде рівень “прозорості” не перевищує 25%. Контроль же за використанням “оборонних” коштів у більшості держав беруть на себе законодавці. Наприклад, у США цим опікується спеціальна сенатська комісія”, – нагадує Жирохов.

Корупційний скандал – як каталізатор законодавчих і практичних рішень

“В Україні на часі ухвалення Закону про військово-промислову політику, яким будуть врегульовані питання функціонування ОПК, – наголосив у цьому зв’язку, виступаючи на Міжнародній спеціалізованій науково-практичній конференції «Законодавче забезпечення парламентського контролю в оборонно-промисловому комплексі України” президент Міжнародного інституту фінансів, доктор економічних наук Василь Кравченко. – Також необхідно підготувати зміни до Закону України про регламент Верховної Ради, в частині визначення процедур парламентського контролю за розвитком ОПК. Варто затвердити процедури і механізми контролю за витрачанням бюджетних коштів на військові потреби, експортом озброєння, корупцією у цій сфері. Парламент має брати участь у створенні повноважного органу державної влади з питань управління в галузі ОПК (навіть, зі статусом міністерства). Доцільно удосконалити структуру та перелік комітетів Верховної Ради, а саме – створити Комітет з питань оборони, військово-промислового комплексу та національної безпеки (предметом діяльності якого буде наш ОПК). Також парламентського контролю потребує ціла низка програм із розвитку військово-промислового комплексу, зокрема, впровадження стандартів ЄС та НАТО, як у цивільному житті, так і в оборонно-промисловій галузі”, – наголосив Кравченко. А ще, за словами експерта, необхідно внести зміни до Бюджетного кодексу щодо запровадження в Україні поняття “Військовий бюджет”, що затверджуватиметься як окремий закон, – як це відбувається, приміром, у США. Документ, на думку президента Міжнародного інституту фінансів, має містити окремий розділ про запровадження контрактної системи військової закупівлі або оборонного замовлення.

Василь Кравченко
Василь Кравченко

Щоправда, Михайло Жирохов застерігає: “Налагодити парламентський контроль у цій сфері доволі непросто. Тому що наша влада надзвичайно строката. І не всі “народні представники” мають, скажімо так – проукраїнські або державницькі погляди. Допускати їх до таємниць такого рівня неможна. Тому цей інструмент контролю не працює. Й нам потрібні якісь додаткові незалежні органи, що контролюватимуть цю сферу. Адже питання визначення вартості озброєння непросте. Система дуже закрита, тому підприємства можуть виставляти будь-яку ціну на свою продукцію. Бо більшість із них – монополісти. Тож і з’ясувати, в яких випадках йдеться про корупцію, а в яких – просто про бажання отримати додаткові кошти на розвиток виробництва – доволі складно”, – вважає військовий експерт.

При цьому Михайло Жирохов сумнівається, що ситуацію у цій сфері – навіть після такого гучного скандалу – вдасться швидко покращити. “Всі покладають надії на Сергія Кривоноса, який змінив на посаді заступника секретаря РНБО, що відповідає за цю сферу, Олега Гладковського. Але він – людина військова. З одного боку, це добре, оскільки йдеться про фахівця, який розбирається у підвідомчій сфері. З іншого: успішний військовий – не завжди ефективний менеджер. Крім того, його спробам навести лад у такій спокусливій для корупціонерів сфері чинитиметься колосальний опір із боку “системи”. Тому “лупати скалу” буде важко. І процес може тривати дуже довго”.

Успішність майбутніх змін, на думку військового експерта, також багато в чому залежатиме від їх підтримки з боку наших західних партнерів. Адже поки що складно судити, як вплинули на їхню думку та на їхню налаштованість і надалі підтримувати Україну останні скандали. “А підтримка із їхнього боку критично важлива. За моїми спостереженнями, усі реформи, які втілювались (або втілюються) за допомогою Заходу – більш-менш ефективні. Натомість більшість наших “внутрішніх” ініціатив не завжди себе виправдовують і приносять очікуваний результат”, – зазначає Михайло Жирохов.

Щоправда, нині надходять доволі обнадійливі сигнали від зарубіжних партнерів України. Приміром, директор Євразійського центру "Атлантичної ради" посол Джон Гербст заявив: “Корупційний скандал навколо ДК "Укроборонпром" має негативний вплив для України на міжнародному рівні, але не зупинить військово-технічного співробітництва із Заходом, щоб протистояти російському агресорові”.

Реформа ОПК: врахування власних помилок і сподівання на зарубіжний досвід

Олександр Поліщук
Олександр Поліщук

Деякі фахівці наполягають: одним із результатів майбутньої реформи системи відносин у вітчизняному ОПК має стати ліквідація “Укроборонпрому”. І не лише через нинішній корупційний скандал, а й через апріорі деструктивну (гальмівну) роль цієї структури у процесі формування в Україні повноцінного ринку озброєнь. Приміром, генерал-майор запасу, військовий дипломат Олександр Поліщук нагадує, що це “п’яте колесо до воза” свого часу створив ставленик Януковича, росіянин Дмитро Саламатін. Прихована, але “очевидна” для багатьох експертів мета – встановлення повного контрою над українськими підприємствами- виробниками оборонної продукції, а також обмеження потенціалу вітчизняного ОПК та посилення його залежності від російських підприємств. Але й після усунення “попєрєдніков” “Укроборонпром” так і не став прозорою структурою, яка працює винятково на “український інтерес”. Ліквідація ж такої “надбудови” сприятиме формуванню ефективного конкурентного середовища у цій сфері – як через збільшення (за рахунок приватних компаній) кількості національних постачальників товарів, послуг та робіт, так і завдяки допуску на ринок іноземних підрядників. (Докладніше читайте в матеріалі Укрінформу).

Тарас Пастух
Тарас Пастух

На необхідності реформування вітчизняного оборонно-промислового комплексу наполягає і член парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони Тарас Пастух. Він також підтримує ідею ліквідації “Укроборонпрому”, що дозволить уникнути поєднання ним двох функцій – державної й комерційної. (з одного боку ДК виконує роль державного регулятора на ринку озброєнь, з іншого – освоює державні і донорські кошти).

“Має бути орган, який регулюватиме й координуватиме весь ринок озброєння, що працює як на потреби Збройних сил та інших силових структур, так і на зарубіжних споживачів. Цей орган має розробляти державну політику у сфері ОПК, сприяти всім виробникам, незалежно від форми власності, забезпечуючи прозору конкуренцію”, – наголошує парламентарій.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-