Не минуло й двох років... В “Укроборонпром” таки прийдуть аудитори
До кінця року має завершитись аудит держконцерну “Укроборонпром”. Аби підвищити рівень довіри до результатів комплексної перевірки, до неї мають залучити одну з чотирьох провідних іноземних аудиторських компаній, які співпрацюють із нашою країною. Як відомо, про відповідні доручення за результатами спеціального засідання РНБО поінформував Президент Петро Порошенко.
Тим часом журналісти оприлюднили останню частину розслідування щодо ймовірних оборудок в оборонній сфері. За версією Bihus.info, співробітники більшості правоохоронних органів країни знали про зловживання в “оборонці” і з тих чи інших причин “заплющували на них очі”. Правоохоронці, як і належить, почали навперебій спростовувати твердження розслідувачів. Але, зважаючи на рівень суспільної довіри до силових органів, переконати у своїй “білосніжності” та “пухнастості” їм, вочевидь, вдалося не всіх. Тобто, коло потенційно зацікавлених у тому, щоб “зам’яти” скандал, пояснивши його лише наближенням виборів, зростає в геометричній прогресії. Фаховий аудит діяльності “Укроборонпрому” – безумовно, те, що може заспокоїти ситуацію й дати чітку відповідь на запитання: чи й справді були фінансові порушення? Якщо так – то хто до них причетний і хто був “мовчазним свідком” використання “чорних” та “сірих” схем? Але для проведення масштабної перевірки потрібен час. Тож, вочевидь, іще кілька місяців нам доведеться жити в невизначеності. До того ж, ця турбулентність нашаровуватиметься на іншу, пов’язану з виборами – як президентськими, так і парламентськими. А всього цього – й нашарування невизначеностей, і передвиборчого вкидання в суспільний дискурс кількох пов’язаних з ОПК скандалів, й “позичання в Сірка очей”, аби виправдатись перед міжнародними партнерами, можна було б уникнути, вчасно здійснивши аудит такої важливої для країни, що воює, галузі... І така можливість була... та, як кажуть у народі – “загула”. Через недбальство, чи ж через злий умисел?
Тендер завдовжки “з вічність”
Тендер на міжнародний аудит ДК "Укроборонпром" оголосили ще в листопаді 2017 року. Про це свідчать дані системи закупівель "Prozorro", – поінформувало видання “Наші гроші”. Причому, за проведення перевірки державний концерн готовий був викласти “кругленьку суму” – 130 мільйонів гривень. Щоправда, ці гроші планували витратити не лише на аудит укладених контрактів, а й на інші консультаційні послуги. Обрати аудитора мали у два етапи – за процедурою конкурентного діалогу. Однак вже за місяць тендер скасували та оголосили наново – вже із розподілом на три лоти, одним з яких був "незалежний аудит згідно з міжнародними стандартами" (максимальна вартість послуг – 32,5 мільйонів гривень). Утім, до конкретних тендерних процедур так і не дійшло. У 2018-му умови конкурсу кілька разів змінювали, частину змін по тому скасовували, частину знов повертали... і так по колу. При цьому перелік об’єктів ревізії й аудиту дивним чином скорочувався. Тож, зрештою, замість комплексної перевірки “Укроборонпрому”, усіх його структурних підрозділів та укладених ними контрактів, в остаточній версії тендерної документації вже йшлося про перевірку "5 підприємств з кожного із 6 кластерів концерну з найбільшою вартістю активів за 2017 рік або 5 підприємств з кожного із 6 кластерів, які мали найбільші прибутки та/або збитки за 2017 і 2018 роки".
Тобто, аудитори мали завітати лише на 30 підприємств (із понад 130). Але й до цього не дійшло. Незважаючи на інтерес, який виявили до проведення конкурсу відомі міжнародні компанії та їх представництва у нашій країні (словенська "Grant Thornton Advisory d.o.o." та українські ТОВ "Ернст енд Янг Аудиторські послуги", ТОВ "Грант Торнтон Легіс" і ТОВ "Бейкер Тіллі Україна"), тендерні процедури із незрозумілих причин зупинилися. Організатори обмежилися лише оприлюдненням переліку учасників майбутніх торгів. Причому зробили це у грудні 2018-го – аж через рік після оголошення “оновленого” тендеру. Хоча, за законом, до цього часу ревізію концерну мали б повністю завершити. Адже ще у 2016 році “Укроборонпром” презентував у Верховній Раді Стратегію реформування оборонно-промислового комплексу, першим етапом реалізації якої якраз і мав стати незалежний аудит діяльності державного концерну. Причому, довкола його проведення час від часу розгорталися масштабні піар-компанії. Приміром, у червні 2018-го про потребу у якнайшвидшому проведенні аудиту розповідали на прес-конференції співголова Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) Володимир Огризко і голова Наглядової ради "Укроборонпрому" Михайло Згуровський. Як зазначалося, “проведення міжнародного аудиту ДК "Укроборонпром" допоможе підняти Концерн до світових стандартів управління”, а також “поверне довіру суспільства, інвесторів та міжнародних партнерів до Концерну, стане важливим кроком у його реформуванні”. Утім, на практиці “повертати довіру суспільства” керівництво держконцерну не поспішало...
“Але звинувачувати в затягуванні лише посадовців “Укроборонпрому” не варто, – вважає військовий експерт Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Ігор Козій, – головна причина перманентних проблем і пов’язаних із ними скандалів – надмірна заполітизованість цієї сфери та відсутність дієвих механізмів цивільного контролю. Відповідні ризики закладені ще у затвердженому 2016 року Стратегічному оборонному бюлетені. Тоді, проаналізувавши положення документа і додатку до нього, які стосуються ОПК, експерти попереджали про небезпеку формування певного кола осіб, які хочуть брати участь в розподілі “оборонного пирога”. Приміром, в отриманні зиску від розміщення оборонних замовлень на своїх підприємствах. І зважаючи на те, що коло цих осіб дуже впливове, годі було й сподіватися, що ця сфера буде відкритою і прозорою”.
До того ж, не потрібно забувати і про об’єктивні причини, пов’язані зі специфікою цієї галузі – з її численними “допусками” й держтаємницями. Тим паче, коли йдеться про участь у перевірках іноземців. Тому Ігор Козій сумнівається, що й ініційований після гучних журналістських розслідувань аудит дасть відповідь на усі запитання і дозволить виявити усі можливі порушення.
Можливі наслідки аудиту: прогнози песимістичні, або Кому він потрібний, цей “Укроборонпром”?
“Аби відповісти на запитання щодо ймовірних наслідків перевірки, потрібно бути дуже сміливою і добре обізнаною та впевненою людиною, яка чітко знає про “розклади” на тому рівні, на якому здійснюються корупційні оборудки і на якому вони замовляються”, – вважає військовий експерт Ігор Козій. – Меседжі щодо розв’язання проблеми, які нині лунають на найвищому рівні, звісно ж, правильні. Але є підстави сумніватися, що їх вдасться належним чином втілити у життя. Адже в українських умовах, на жаль, навіть конституційних норм дотримуються не завжди”.
Водночас запобігти подібним до нинішнього скандалам у майбутньому, на думку експерта, допоможе налагодження системи демократичного цивільного контролю, зокрема, через надання додаткових повноважень профільним комітетам Верховної Ради. Причому, частково необхідний для провадження такого контролю інструментарій вже є. Але він не працює – зокрема, через певну підпорядкованість і залежність відповідних структур від високопосадовців. Це стосується і цивільного контролю у Збройних Силах і – більшою мірою – в оборонно-промисловому комплексі.
При цьому в Україні достатньо інституцій, які (за наявності бажання з боку керівництва “Укроборнпрому”) могли б взяти на себе проведення комплексних перевірок. “Це й урядова аудиторська служба, і Рахункова палата, і низка інших контрольних органів...”, – нагадав цими днями Президент Петро Порошенко.
Експерти ж сподіваються, що, на відміну від попередньо оголошеного тендеру, який триває ось уже майже півтора року, цього разу помилки (чи умисні деструктивні дії) не повторяться. І перевірки підтвердять або спростують факти, які оприлюднили журналісти. Звісно ж, важливо, щоб не стояли осторонь і правоохоронні органи, які зобов’язані у межах своїх компетенцій завершити уже розпочаті розслідування і при потребі проведуть нові.
Водночас деякі фахівці вважають, що незалежно від результатів аудиту, систему відносин у вітчизняному ОПК потрібно реформувати. Приміром, генерал-майор запасу, військовий дипломат Олександр Поліщук пропонує після проведення міжнародного аудиту взагалі розформувати “Укроборонпром”. І нагадує, що цю “надбудову” свого часу створив ставленик Януковича, росіянин Дмитро Саламатін. Прихована, але “очевидна” для багатьох експертів мета – встановлення повного контрою над українськими підприємствами- виробниками оборонної продукції, а також обмеження потенціалу вітчизняного ОПК та посилення його залежності від російських підприємств. Але й після усунення “попєрєдніков” “Укроборонпром” так і не став прозорою структурою, яка працює винятково на “український інтерес”. Що, на думку Олександра Поліщука, яскраво підтвердило журналістське розслідування, через яке останніми тижнями так лихоманить наше суспільство. Ліквідація ж надбудови у вигляді держконцерну, як вважає генерал-майор запасу, сприятиме формуванню ефективного конкурентного середовища у цій сфері – як через збільшення (за рахунок приватних компаній) кількості національних постачальників товарів, послуг та робіт, так і завдяки допуску на ринок іноземних підрядників.
“Для цього необхідно адаптувати у національне законодавство Директиву Євросоюзу 2009/81/ЄC "Про оборонні та чутливі закупівлі у галузі безпеки" (зі змінами), якою встановлено зрозумілі для всіх європейців правила закупівель зброї, боєприпасів і військових матеріалів, а також робіт та послуг. Директива передбачає правила, які підвищують прозорість і відкритість на оборонних ринках між країнами ЄС, а також забезпечують захист інтересів безпеки окремих країн. Із впровадженням цих правил український ринок озброєння стане зрозумілим та передбачуваним для національних виробників і для закордонних партнерів. Таким чином, шлях до зловживань буде закрито”, – наголошує Олександр Поліщук.
Такої ж думки і військовий експерт Олег Жданов. За його словами, “тільки формування відкритого ринку озброєння дасть можливість зрівняти у правах приватного підприємця і державне підприємство, подолати монополізм, а отже мінімізувати можливі порушення. «Я з першого дня формування організації «Укроборонпром» говорив про необхідність її ліквідації. Натомість, потрібно створити ринок озброєння – спочатку внутрішній, а потім – відкритий для “зовнішніх” гравців”, – вважає експерт. І наголошує: монополія “Укроборонпрому” заважає впровадженню ринкових відносин у цій життєво важливій для України царині. Від чого усі ми зараз і потерпаємо.
Владислав Обух, Київ
