Рада продовжує розгляд мовного закону

Рада продовжує розгляд мовного закону

Укрінформ
Верховна Рада продовжує розгляд законопроекту 5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, поновивши роботу після перерви.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Законопроектом пропонується створити Національну комісію зі стандартів державної мови та запровадити посаду уповноваженого із захисту державної мови. Нацкомісія складатиметься з дев'яти членів, яких призначатиме Кабінет міністрів. Уповноваженого із захисту держмови також призначатиме на посаду та звільнятиме уряд.

Відповідно до законопроекту, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законопроектом пропонується запровадження Державної програми сприяння опануванню української мови, яку має затвердити і забезпечити її виконання Кабінет міністрів України. При цьому в проекті йдеться про те, що на державному рівні передбачено організацію курсів української мови для дорослих. Також держава матиме забезпечити можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.

Водночас передбачається, що володіння українською стане обов'язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит про рівень володіння державною мовою у порядку, який встановлює уряд. За його результатами особа отримає відповідний сертифікат. Класифікація рівнів володіння держмовою розроблятиметься і затверджуватиметься Нацкомісією з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).

Читайте також: Рада розвіє всі міфи московської пропаганди про мовний закон - Парубій

Водночас іноземні військовослужбовці, як служать у Збройних силах України та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони матимуть опанувати її протягом року з дня набуття громадянства.

Дія потенційного закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Водночас порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України визначається законом щодо порядку реалізації їхніх прав із урахуванням особливостей законопроекту №5670-д.

Також законопроект передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має здійснюватися державною мовою. У разі, якщо конферанс здійснює особа, яка не володіє нею, організатор повинен забезпечити синхронний або послідовний переклад такого виступу державною мовою.

Окрім того, проектом закону визначаються й особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях.

За порушення вимог потенційного закону пропонується запровадити покарання у вигляді штрафів. До того ж, публічне приниження чи зневажання української мови тягне за собою юридичні наслідки, встановлені законом за публічну наругу над державними символами України, і є підставою для притягнення до юридичної відповідальності, встановленої законом.

Читайте також: Нічиє "біснування" не завадить ухваленню закону про мову - Парубій

Як повідомляв Укрінформ, у першому читанні Рада ухвалила “мовний” законопроект 4 жовтня 2018 року. Підготовка «мовного» законопроекту до другого читання тривала близько чотирьох місяців. За цей час комітет ВР з питань культури та духовності опрацював понад дві тисячі поправок до цього документа, які надійшли від народних депутатів.

У друге читання проекту закону парламентарії ввійшли 28 лютого. Наприкінці вечірнього засідання голова комітету ВР з питань культури і духовності Микола Княжицький презентував законопроект, наголосивши на його основних положеннях. Водночас, поправки до законопроекту парламентарії планують розглядати на засіданнях упродовж 12-15 березня.

Попередньо Голова ВР Андрій Парубій прогнозував, що розгляд поправок може тривати близько тижня.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-