Як примирити чардаш з гопаком — рецепт від НАТО

Як примирити чардаш з гопаком — рецепт від НАТО

Аналітика
Укрінформ
Кілька обіцяних правок до мовної статті освітнього закону – і угорський “спротив” на шляху до НАТО буде подолано. Агов, депутати!

Заява заступниці генерального секретаря Північноатлантичного Альянсу Роуз Геттемюллер (на першому фото) про те, що НАТО закликає Київ до виконання рекомендації Венеціанської комісії щодо мовного питання в освітньому законі, могла здатися дещо дивною. Відколи це представники Альянсу стали на бік Угорщини, яка через свої претензії до українського закону, блокує зближення України з блоком? “Чому українське освітнє питання раптом взялися коментувати у міжнародній військово-політичній структурі?..” – писали користувачі українського сегменту соцмережі Фейсбук. Насправді, чиновники НАТО просто нагадали Україні, що дані обіцянки треба виконувати. Інакше Угорщина не вгамується.

В “трикутнику” Україна-НАТО-Угорщина все складно

Заступниця генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер під час свого візиту до Угорщини потішила приймаючу сторону заявою: “Союзники діють солідарно з офіційним Будапештом щодо закону про освіту. У Брюссельській декларації та в оцінці Річної програми України всі члени Альянсу закликають Київ до виконання “Венеціанки”. Зрозуміло, що в Києві, який наразі веде чітку лінію на захист національних інтересів у питаннях мови та національних меншин, дуже чутливо поставилися до цих слів. Адже до того, як Роуз Геттемюллер обійняла посаду заступника генсека НАТО, вона працювала заступником держсекретаря США з міжнародної безпеки. А позиція США, зокрема, щодо звички Угорщини блокувати засідання Комісії України-НАТО через “мовне” питання, нам відома.

Та й глава НАТО Єнс Столтенберг ніколи відкрито не займав ані угорську, ані українську сторону, лише постійно наголошував на необхідності вирішити розбіжності шляхом діалогу. “Маю надію, що рішення будуть знайдені. Угорщина – цінний член НАТО, який робить багатосторонній внесок у спільну безпеку, а Україна – це дуже важливий партнер альянсу”, – казав Єнс Столтенберг у червні минулого року.

Тож ми вирішили з’ясувати, що саме пані Геттемюллер мала на увазі, заявляючи про солідарність союзників з Угорщиною щодо українського Закону “Про освіту”, а також на виконанні яких рекомендацій Венеціанської комісії наголошувала?

В коментарі Укрінформу колишній представник України у Венеціанській комісії Володимир Пилипенко розповів, що в червні минулого року Будапешт “пом’якшив” вимоги щодо українського Закону “Про освіту”, прийнятого 2017 року. Тобто якщо раніше угорці закликали повністю скасувати мовну норму в документі, то зараз – виконати лише два пункти з рекомендацій “Венеціанки”.

“Перший пункт стосовно внесення зміни до перехідних положень закону “Про освіту”, забезпечивши довший перехідний період для поступового здійснення реформи (перехід на навчання повністю державною мовою, починаючи з 5 класу. – Авт. ). Другий – звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції”, – каже Пилипенко.

На що Україна, власне, й погодилася. За словами дипломата, голови Фонду “Майдан закордонних справ” Богдана Яременка, внесення змін до закону "Про освіту" в частині згаданих рекомендацій Венеціанської комісії є складовою Річної національної програми під егідою комісії Україна-НАТО. Яку Україна добровільно затвердила, але досі не реалізувала.

Богдан Яременко
Богдан Яременко

“Зволікаючи з прийняттям поправок, ми порушуємо свої зобов’язання в рамках інтеграції з НАТО. У даному випадку немає проблеми “порозуміння-непорозуміння” з угорцями. Вимоги Угорщини до України в частині забезпечення прав національних меншин хоч у непрямий спосіб, але визнані Україною у вигляді міжнародних зобов’язань внести зміни до закону про освіту, – каже дипломат. – Але потрібно визнати, що Україна не поспішає виконувати ці зобов’язання. При цьому реальна робота з виконання зобов’язань, планів і програм інтеграції з НАТО замінюється внесенням поправок до Конституції про закріплення курсу на інтеграцію в НАТО. На жаль, реальна політика України часом не відповідає її деклараціям, і виглядає не послідовною. А Угорщина цим майстерно користується”.

Взявся за гуж — не кажи, що не дуж

Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе в коментарі Укрінформу частково визнає проблему. За словами урядовця, зволікання Україною з рішенням про продовження терміну впровадження статті 7 Закону “Про освіту” до 2023 року ускладнює для України як якісну реалізацію освітнього закону, так і діалог з партнерами.

Іванна Климпуш-Цинцадзе
Іванна Климпуш-Цинцадзе

"Ми взяли на себе зобов'язання виконувати рішення Венеційської комісії щодо продовження терміну впровадження ст. 7 освітнього закону і працюємо з народними депутатами над тим, щоб Верховною Радою якнайшвидше були ухвалені відповідні зміни. Та, на жаль, Верховна Рада поки що не продемонструвала готовності підтримати ці важливі для нас і для успішної реформи законодавчі уточнення”, – переконує пані Климпуш-Цинцадзе.

Що стосується рекомендації про виведення приватних шкіл з-під дії статті 7 Закону “Про освіту”, то ця рекомендація, за словами віце-прем’єра, має знайти своє відображення у новому законопроекті про середню освіту, який наразі розробляється Міністерством освіти.

Іншими словами, рекомендації "Венеціанки" перебувають у стадії виконання. І, маємо надію, що найближчим часом вони будуть виконані. Це важливо, як мінімум, для репутації, адже Україна добровільно погодилися вирішити це питання.

Утім, є великий сумнів, що навіть виконавши рекомендації "Венеціанки", ми позбудемося претензій наших надто збуджених угорських сусідів.

Климпуш-Цинцадзе: “Думаю, що мовне питання в нашій освіті не отримало б такої політизації у парламенті України, якби високопосадовці Угорщини не робили постійно провокаційних та відверто шантажуючих заяв, як ото - “напівфашистський закон”.

Яременко: “Не факт, що угорці на цьому заспокояться. Для України є дві проблеми – це відносини з Угорщиною та інтеграція з НАТО. Для розблокування роботи комісії Україна-НАТО прийняти зміни до Закону “Про освіту” доведеться так чи інакше. Без цього, очевидно, прогресу не буде. А от щодо “підвішених” відносин з Угорщиною, то, вважаю, хоч би що ми зробили, хоч би які правки до законів внесли – це не зніме проблему”.

Згадаймо, що Угорщина має глибоку “історичну травму”. У 1920 році був підписаний Тріанонський договір, за яким країна втратила значну частину своєї території, населеної етнічними угорцями. І тому сьогодні це має великий вплив на її внутрішню політику.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-