У НАБУ сказали, що означає скасування статті про незаконне збагачення

Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.

“Позбавлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яке є наслідком рішення Конституційного Суду, відкриває посадовцям можливості для зловживань та надає індульгенцію на вчинення ними кримінальних корупційних правопорушень. Відтепер мільйонні статки, отримані з джерел, законність яких не доведена, в Україні не вважаються карним злочином”, - йдеться у повідомленні.

Такий крок, на думку Національного бюро, є політично вмотивованим і протирічить зобов’язанням України за ратифікованою Конвенцією ООН проти корупції, домовленостям із Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом.

“Україна — не перша держава, яка проходить на випробування конституційності норми про переслідування за незаконне збагачення. Подібні суперечки щодо нібито неконституційності редакції статті мали місце і в Литві. Однак, розглянувши це питання, литовський Конституційний Суд визнав норму «Незаконного збагачення» такою, що відповідає Основному Закону держави”, - наголосили у НАБУ.

Там зазначили, що ця норма у Литві набагато жорсткіша за українську редакцію: її дія поширюється не лише на фізичних, а й на юридичних осіб.

“Зокрема, стаття передбачає, що особа, яка на основі речового права володіє майном вартістю понад 500 мінімальних розмірів прожиткового мінімуму (понад 19,5 тис. євро) і знала або повинна була знати, що дане майно не могло бути придбане за рахунок законних доходів, підлягає покаранню у формі штрафу або арешту, або тюремного ув’язнення на строк до 4 років з обов’язковою конфіскацією власності”, - наголосили у НАБУ.

У відомстві переконані, що страх відповідальності напередодні початку роботи новоствореного Вищого антикорупційного суду України, який розглядатиме справи від НАБУ і САП, у тому числі і з цією кваліфікацією, включив своєрідні політичні механізми регуляції.

“Наразі детективи НАБУ розслідують факти незаконного збагачення на загальну суму понад півмільярда гривень в межах 65 кримінальних проваджень. Серед осіб, походження статків яких викликає питання на предмет законності джерел походження, — чимало суддів, прокурорів, народних депутатів, колишніх та чинних керівників органів державної влади. Рішення КС означає, що всі кримінальні провадження в частині, що стосується незаконного збагачення цих осіб, будуть закриті. Так само як і справи, які вже слухаються в суді. Йдеться про голову Державної аудиторської служби (обвинувачується у незаконному збагаченні на майже 10 млн грн), військового прокурора сил АТО (майже 3 млн грн незаконного збагачення), судді з Луганщини (понад 13 млн грн), міністра інфраструктури (понад 4 млн грн)”, - інформують у НАБУ.

Там також наголосили, що поновити розслідування стосовно фігурантів всіх 65 кримінальних проваджень, а також підозрюваних та обвинувачених за вже викритими фактами незаконного збагачення (в разі повернення відповідної статті до ККУ) буде неможливим, адже закон не має зворотної сили.

“Тому набуте майно за замовчуванням вважатиметься законним, безвідносно до джерел його походження. Такий перебіг подій не відповідає суспільним інтересам та вимогам очищення влади від корупції. Прийняте рішення Конституційного Суду – це крок назад у антикорупційній боротьбі України та крок назустріч реваншу старої системи”, - зазначили у НАБУ.

Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає притягнення до відповідальності за незаконне збагачення.

Подання з проханням перевірити на відповідність Основному закону статтю 368-2 ККУ 59 нардепів направили до КСУ 12 грудня 2017 року.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили 26 листопада 2015 року. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації.

Дана стаття ККУ, серед іншого, передбачає позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна за набуття чиновником активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а також передачу посадовцем таких активів іншій особі.

Ті самі діяння, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне становище, караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.