Янукович: шлях до зради та як з тим покінчити

Янукович: шлях до зради та як з тим покінчити

Аналітика
Укрінформ
Оболонський суд визнав екс-президента Віктора Януковича винним у справі щодо державної зради та заочно засудив його до 13 років. Але важливо розуміти: це термін не лише йому одному…

24 січня відбулося вже 90-те засідання у справі про державну зраду екс-президента України Віктора Януковича. Вирок оголосив головуючий суддя Владислав Дев'ятко.

"За сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити Януковичу Віктору Федоровичу остаточне покарання у вигляді 13 років позбавлення волі ", - зачитав суддя.

Прокурор просив 15…

Злочин і покарання

Розгляд справи тривав з 4 травня 2017 року за обвинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

Одним із основних доказів у справі став лист Януковича до президента Росії Володимира Путіна з проханням ввести війська на територію України.

Упродовж попередніх засідань у цій справі Януковича, який нині переховується у Росії, неодноразово викликали до суду для останнього слова, однак він так і не вийшов на відеозв'язок. 5 грудня суд відмовився вкотре переносити засідання в очікуванні втікача і пішов у нарадчу кімнату для ухвалення остаточного рішення.

Екс-президент Віктор Янукович сприяв представникам влади РФ "у веденні агресивної війни проти України" та сприяв спробі легітимізації окупації Криму. Про це під час оголошення вироку зазначив головуючий суддя.

"Янукович, перебуваючи 24 лютого 2014 року на території РФ, вирішив шляхом вчинення державної зради сприяти представникам влади РФ у веденні агресивної війни проти України, сподіваючись у такий протиправний спосіб за рахунок суверенітету України отримати преференції від представників влади РФ для подальшого тривалого проживання на території цієї держави та уникнення кримінальної відповідальності в Україні", - йдеться у вироку.

Після втечі з Києва він прибув на територію РФ, де вступив у змову з представниками влади РФ і сприяв окупації Криму.

"Янукович, уже не будучи законним президентом України, звернувся 1 березня 2014 року до Путіна з проханням застосувати війська РФ для ведення агресивної війни проти України", - резюмував Дев'ятко.

Чому ж 13 років, а не 15?

Оболонський райсуд Києва визнав екс-президента Віктора Януковича винним у злочині проти миру та у пособництві веденню війни, водночас виправдавши його за обвинуваченням у порушенні територіальної цілісності України.

"Обвинуваченого визнано винним у злочині проти миру та у пособництві веденню агресивної війни проти держави Україна. Проте за недоведеністю було виправдано у злочині, який передбачає порушення територіальної цілісності нашої держави, у зв'язку з тим, що не було доведено умислу Януковича Віктора Федоровича у зміні територіальних меж нашої держави", - пояснила журналістам прес-секретар суду Інна Свинаренко.

Кримінальний кодекс передбачає покарання за злочин проти миру 12 років позбавлення волі, а покарання за пособництво у веденні агресивної війни - 13 років.

"Більш суворе покарання поглинуло менш сурове і тому загалом у кінцевому результаті вийшло 13 років", - зазначила представниця суду.

Попереду ще чимало юридичної роботи

Впродовж 20 місяців засідань у справі Януковича суд розглянув 19 томів доказів сторони обвинувачення, заслухав 37 свідків сторони обвинувачення та 15 — сторони захисту, нагадав Генеральний прокурор Юрій Луценко на своїй сторінці у Facebook.

"…Справа Януковича, який втік з країни і закликав на нашу територію війська РФ, - одна з найпринциповіших для майбутнього України", - написав він.

Нинішнє рішення кладе початок юридичній позиції Держави Україна в кримінальних судах і міжнародних судах. Його матеріали ще неодноразово фігуруватимуть при розгляді неминучих майбутніх справ, черга яких настане після перемоги: про засудження самої агресії Російської Федерації проти України та конкретних її виконавців, про вбивства, найманство, про воєнні злочини та про відшкодування матеріальних втрат. Бо це був початок, за яким сталося все подальше страшне, болісне і злочинне: війна, руйнування, смерть військових і цивільних, цькування та позбавлення волі українських патріотів в Криму та на Донбасі.

"Сьогодні в Оболонському суді Києва ми слухаємо вирок і чекаємо справедливого покарання тих, хто пішов дорогою зради", - зазначив генпрокурор і, мабуть, не перебільшив, коли про зрадників згадав у множині.

Шлях до зради

Матеріали справи стосуються тільки останніх днів перебування Януковича при владі в Україні і тільки зазначених в обвинуваченні статей: державна зрада, пособництво з метою змін території та державного кордону України, пособництво у веденні агресивної війни, але ця зрада почалася раніше і в ній брав участь не один екс-президент. Коли підписувалися Харківські угоди, коли на чільні посади в розвідці та армії ставилися громадян сусідньої держави та її агенти, коли розкрадалася власна армія, коли вибирався «тайожний союз» замість європейського майбутнього, коли відсувалася українська мова від статусу єдиної державної – у нього було багато спільників.

Наука всім нам з цього – наперед дивитися вперед, прогнозувати, керуючись логікою і досвідом. Зрада з боку аж самого глави держави стала можливою в умовах надмірної концентрації його влади і фактичної безконтрольності з боку громадянського суспільства. Коли конституційне «влада належить народові» є лише красивими словами без жодного реального змісту.

Тут пригадується парадоксальний розрахунок декого з нас на олігархат: мовляв, «тут країна, яку вони доять, тому не пустять чужих». Він не виправдався. Навіть коли б хотіли – не вистачило б сил: росіяни зайшли і в Крим, і на Донбас, не питаючись у місцевих князьків. Натомість в олігархічній державі без громадянського контролю за владою та «чорними касами» для підкупу посадовців і виборців – саме і виникають умови, щоб продавати країну як товар: хоч по частинах, хоч цілком. Чинити з нею, наприклад, як із заводом, який з шахрайських міркувань доводять до банкрутства, щоби продати-купити за копійки.

Тому, щоб не боротися із кожним зрадником окремо, достатньо «просто» створити для них непродуктивні умови. Щоб той, хто повноважний на важливі кроки, не залишався безконтрольним всевладним.

Олександр Волинський, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-