Американські резолюції про Голодомор, Північний потік і Азов: сказали “А”, скажуть і “Б”

Із Вашингтону до Києва прилетіли гарна звістка, а саме: Палата представників Конгресу США одноголосно ухвалила одразу три “проукраїнські” резолюції: про Голодомор, Північний потік-2 та Азовське море. Перша визнає Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу, друга спрямована проти будівництва російського газопроводу Північний потік-2, а третя засуджує військову агресію, вчинену Росією проти України у Керченській протоці. “Сьогодні – особливий день в двосторонніх стосунках Україна - США. Надзвичайно потужний і вчасний вияв підтримки України та солідарності з українським народом проти агресивних дій Росії”. Це – справжнє стратегічне партнерство!.. Разом – переможемо!” – радісно повідомив посол України в США Валерій Чалий на своїй Facebook-сторінці.

Не можемо не погодитися з паном послом, рішення – справді важливі. Та все ж не поспішаймо тішити себе надіями. Резолюція – формальний документ декларативного характеру. Але сам факт одночасного ухвалення одразу трьох важливих для України документів викликає питання: чи відбудуться тепер реальні кроки? І якщо так, то наскільки швидко?

Дипломат, голова Фонду “Майдан закордонних справ” Богдан Яременко вважає, що подібні декларації навряд чи залишаться на папері.

“Резолюція проти будівництва російського газопроводу цілком відповідає інтересам України. І навіть якщо американці напряму не завадять будівництву ПП-2, то, принаймні, стримуватимуть співробітництво світу з Росією. Європейські компанії змушені будуть сім разів подумати про те, кого вони обирають собі в партнери”, – каже дипломат.

Те саме стосується і санкцій проти російських портів на Азовському або Чорному морі та міжнародних компаній, що ведуть свої справи через ці порти. “Але треба розуміти, що якраз в цьому питанні потрібна узгодженість дій США і ЄС, оскільки санкції більше “битимуть” по європейських компаніях. Тому тут достатньо складно прогнозувати щось конкретно”, – зазначає експерт.

Тим не менш, сам факт того, що практично в один день у США заявлені три важливі для України теми, на його думку, свідчить про те, що українське питання для американців дуже важливе. А також те, що протистояння з Росією набирає обертів.

“Потенціал стратегічного партнерства та підтримки України, про які ми постійно говоримо, нарешті набуває конкретних рис. Ми отримали достатньо позитивні сигнали, які свідчать, що в України є можливості для розвитку відносин із США і є їхня підтримка”, – додав Богдан Яременко.

Політолог Олексій Мінаков переконує, що американці не з тих, хто просто стрясає повітря.

“Ці резолюції мають практичне значення і реально впливають на ситуацію в контексті всієї політики США. Як мінімум, вони є чітким сигналом Україні про однозначну підтримку на фоні останньої ескалації, викликаної діями РФ. Дійсно, поки що це лише моральна підтримка, але і її треба цінувати, – стверджує Олексій Мінаков. – Очевидно, США не обмежаться резолюціями. Варто очікувати на наступні кроки – зокрема, можливі санкції та обмеження для кораблів під прапором Росії. Тим паче, одна з прийнятих резолюцій якраз закликає президента США «словом і ділом» пояснити Путіну потенційні наслідки його дій. Тобто не треба поспішати з висновками і оцінками. Швидше за все, наразі йде підготовка практичних заходів, які стануть відповіддю на агресію Росію біля Керченської протоки”.

Схожу думку висловив й голова правління та керівник групи досліджень міжнародних відносин "Коаліція аналізу та досліджень політик" Денис Давиденко. За його словами, не варто недооцінювати "формальність" американських резолюцій.

“Це необхідний і досить важливий символічний крок, який створює підґрунтя майбутньої державної політики. Приміром, резолюція щодо Північного потоку-2 дозволяє Трампу "використовувати усі необхідні засоби для забезпечення енергетичної безпеки Європи ("...use all available means to support European energy security.")”. Це повністю розв'язує йому руки у приборканні, образно кажучи, норовливих політиків та бізнесменів, які налаштовані співпрацювати з агресором. Стосовно резолюції по Азову, то в ній зроблено наголос на важливості політичної, економічної та безпекової підтримки народу України заради його незалежності, демократичного розвитку та благополуччя. Це, на мою думку, вказує на можливе збільшення і розвиток програм технічної та фінансової допомоги, надання летальної і нелетальної зброї, а також підтримки інституцій та організацій громадянського суспільства”, – зазначає експерт.

Отже, позиційна боротьба триває – і в ній, як бачимо, важливий кожен крок.

Опитав Мирослав Ліскович. Київ