Національні егоїзми європейських народів завжди закінчуються війною - Маринович

Про це правозахисник, член-засновник Української Гельсінської групи, віце-ректор Українського католицького університету, учасник Ініціативної групи "Першого грудня" Мирослав Маринович сказав в інтерв'ю Укрінформу, відповідаючи на запитання про загострення двосторонніх відносин між Україною та Польщею, Україною та Угорщиною. 

За словами учасника групи "Першого грудня", "тут цілий клубок проблем і у нас, і в Європі. Це дуже гарно описав на "Українській правді" Михайло Дубинянський ("Між двома Європами" – ред.). Зокрема, він писав про те, що українці мали би зауважити таку дуже цікаву залежність – ми хочемо стати патріотами своєї держави, України, з такою націоналістичною твердістю, і сподіваємося, що тоді нам відкриється Європа, яка є так само Європою націй. А виявляється, що не відкривається, а навпаки – закривається, бо зразу і Угорщина, і Польща почали проти нас діяти. Тому для нас шансом, ледь не єдиним, є власне ліберальна Європа, Європа, яка діє за принципом позитивної, а не нульової суми, так, як діють усі оці європейські націоналісти".

"Тут потрібно зауважити, що національні егоїзми європейських народів завжди призводять до зіткнення і закінчуються війною. Тому я хочу вірити, що Європа пограється знову у нульову суму, але на якомусь етапі ми всі отямимося, зрозуміємо, що це дуже небезпечно і змінимо позицію", - наголосив Маринович.

За його словами, "в Україні поки що цей радикалізм не став на порядку денному, можливо, і завдяки нинішньому керівництву держави. З одного боку, патріотичні гасла діють, без сумніву, бо ми є в стані війни, без них просто немислимо організувати життя держави під час війни, але, з іншого боку, в нас ще не розвинувся радикалізм польського чи угорського зразка".

На зауваження про те, що починаються розмови про автономію всередині України за національною ознакою, Маринович сказав: "Думаю, дуже важко цим народам, нашим сусідам, звикнути до того, що українці мають свою ідентичність і свою суб’єктність. Вони ж звикли до того, що українці – це етнічна маса, якою треба керувати. І всі ці домінантні народи, які нас оточували, вони нами керували, і вони до цього звикли. І тут раптом ота етнічна маса починає проявляти свою ідентичність. До цього звикнути дуже важко. І навіть нам самим".