«Євробляхери» забули: за блокування вулиць й «сісти» можна…

Ситуація із використанням в Україні автомобілів із єврономерами стала ще одним водорозділом, який розвів по різних таборах якщо не все, то, принаймні, частину суспільства. Хтось співчуває власникам авто на «євробляхах», адже, якщо розібратися, то напряму вони начебто і не порушували закон - просто скористалися певними юридичними лазівками, як це роблять «оптимізатори» у бізнесі. Інші ж навпаки засуджують таких людей, звинувачуючи у спробах бути «розумнішими» за чесних платників податків, а потому - ще й шантажувати, коли влада намагається залагодити ситуацію…

У четвер Верховна Рада ухвалила закон, яким знизила вартість розмитнення автомобілів. Таким чином, власники авто на «євробляхах» отримали можливість їх легалізувати – такий собі аналог податкової амністії. Але організатори «руху євробляхерів» вже висловили невдоволення документом. Про це заявив, зокрема, голова громадської організації «АвтоЄвроСила» Олег Ярошевич. І подібна реакція не новина: ми вже не раз були свідками, як ледь не кожен крок влади, спрямований на врегулювання проблеми, «євробляхери» сприймали «у штики», висуваючи нові вимоги і виголошуючи нові ультиматуми.

Поки що більшості громадян ця проблема, здається, байдужа. Тож вони без особливої зацікавленості спостерігають за розвитком подій. Але й цих людей може «засмоктати» в орбіту протистояння у разі втілення погроз «руху євробляхерів» щодо можливого проведення безстрокових протестів по всій країні. Це те, що вже відчули на собі десятки тисяч киян і гостей столиці – автовласників і пасажирів громадського транспорту, - які стали свідками і жертвами блокування урядового кварталу чи потрапили у затори, що з’явилися через це в середмісті.

Загальне ставлення у суспільстві до подібних акцій також різне. Хтось підтримує, вважаючи, що в демократичній країні люди мають право на протести - в тому числі, й у такий спосіб. Інші ж навпаки – засуджують, проклинаючи «євробляхерів» за дорожні корки та пов’язані з цим незручності.

А як же оцінюють ситуацію юристи? Наскільки законне перекриття вулиць у рамках подібних кампаній? Чи можна якось карати їх учасників? А якщо карати, то за що і на яких підставах? А також - що можна зробити для уникнення (чи, принаймні, мінімізації наслідків) таких масових виступів у майбутньому?

Закон демократії: захищаючи власні права, не зазіхай на право інших

«Вітчизняне законодавство захищає право людей на мирні зібрання, - нагадує в коментарі Укрінформу юрист-кримінолог Анна Маляр, - . Такі акції можна проводити з будь-якого приводу та в будь-якому не забороненому спеціальним законодавством місці (тобто, не на території, приміром, виправних установ, військових частин чи об’єктів критичної інфраструктури). При цьому, перш ніж проводити масові акції, їх організатори мають попередити про свої наміри місцеву владу. Остання може заборонити проводити такі заходи в окремих місцях – скажімо, поряд з лікарнею чи дитсадком. Якщо ж подібних заборон немає, акція вважається законною – лише на підставі реєстрації відповідного звернення», - каже юристка.

В організації «АвтоЄвроСила», яка згуртувала євробляхерів, стверджують, що заздалегідь поінформували столичну владу про намір проводити масові заходи в середмісті і заперечень не отримали. Тобто акція, здавалося б, цілком законна.

«Але ж її учасники за жодних обставин не повинні були порушувати законодавство і зазіхати на права інших людей, завдаючи їм незручностей, а, можливо, і створюючи загрозу їхньому життю та здоров’ю, - каже Анна Маляр, - адже за перекриття транспортних артерій передбачена кримінальна відповідальність. І якщо люди, які беруть участь у санкціонованому мирному зібранні, порушують закон, маємо увесь необхідний інструментарій для того, щоб їх покарати. Щонайменше, це стосується організаторів», - вважає юристка.

При цьому вона має на увазі статтю 279 «Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства» Кримінального кодексу України, згідно з якою «блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, відключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків, - карається штрафом від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років».

Утім, прецедентів притягнення до кримінальної відповідальності за такі злочини наразі немає. А дарма. Адже щороку в Україні відкривають кілька десятків кримінальних проваджень за наслідками таких дій. Нагадаю, свого часу було «модним» блокування шляхів поблизу західних кордонів країни. Також часто до перекриття автошляхів люди вдаються, протестуючи проти незаконної забудови. Чи проти свавілля забудовників, як це було нещодавно на Харківському шосе у Києві та на виїзді з Броварів.

Подібні акції – це не намір «насолити» учасникам дорожнього руху, а лише спосіб привернути суспільну увагу, - кажуть соціологи. «Чому люди вдаються до таких засобів? Відповідь очевидна – тому що вони не бачать механізмів, як можна добитися свого, – наголошує директор фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, – Люди перекривають дороги, щоб привернути увагу, зокрема - ЗМІ».

І такий метод виявляється доволі дієвим. Адже завдає клопотів десяткам тисяч людей. Втім, юристи радять ініціаторам подібних кампаній іти іншим шляхом, налагоджуючи діалог зі структурами, які можуть зарадити справі. Тим паче, що, як визнають самі організатори акцій «євробляхерів», їх долучають до роботи над законодавчими змінами, покликаними раз і назавжди врегулювати цю актуальну для сучасної України проблему. І парламент, ухваливши відповідний закон, продемонстрував бажання дотримуватися слова. Тож навіщо було зайвий раз ставити воза попереду коня?

А все, вочевидь, тому, що подібні масові акції – це ще й спосіб заробити певні політичні дивіденди. Безумовно, такого ефекту не можна досягнути завдяки використанню інших передбачених законодавством форм захисту своїх прав – як-от: письмові звернення до органів влади, судові оскарження, участь у роботі над законопроектами та проектами інших нормативно-правових актів. Зрештою, можна вдаватися і до тих же пікетів та мітингів, не блокуючи при цьому рух транспорту.

Але часто-густо лідери таких кампаній ігнорують усі ці можливості, віддаючи перевагу найпростішому – перекриттю вулиць. Правоохоронці при цьому традиційно не завжди готові впливати на ситуацію принципово і по закону. А дарма. Це, безумовно, провокує в декого почуття безкарності. Звідси й гарантія: подібне повторюватиметься. Натомість, якби когось таки посадили, нехай не надовго, може, подібного нахабства і поменшало б.

Чи заспокоїть ситуацію закон про легалізацію «євроблях»?

Отже, парламент підтримав у цілому законопроект №8487, яким знижуються акцизи на розмитнення автомобілів. Разом з пропозицією щодо встановлення термінів пільгового розмитнення ввезених раніше авто. Отже, упродовж місяця після набрання Законом чинності кожен власник авто на «євробляхах» зможе легалізувати свій транспортний засіб, сплативши лише половину суми нарахованого акцизу, а упродовж наступних двох місяців – зі знижкою у 25%. Детальніше — тут.

Суми акцизу, залежно від об’єму двигуна і віку автомобіля, за розрахунками експертів, становитимуть від 300 до 1500 євро. При цьому у будь-якому випадку (навіть, із найпотужнішими і найстарішими авто) акцизний податок, розрахований за новою формулою, буде значно меншим, аніж дотепер. Щоправда, окрім акцизу при легалізації авто на «євробляхах» власник ще має сплатити ПДВ (20% від вартості), ввізне мито (10%) і збір до Пенсійного фонду (3-5% від вартості автомобіля).

Між тим, нагадуємо – «шпаринку» уже закрито: у травні в Україні зробили важливий крок для унеможливлення ввезення нових партій авто «на євробляхах». Щоб потрапити на територію України на машині без реєстрації, потрібно мати дозвіл на роботу закордоном і трудовий договір із фірмою, яка надає це авто у розпорядження співробітникові. Таким чином, вдалося перекрити одну із «сірих» схем ввезення таких автомобілів – зокрема, з Литви. «Утім повністю це проблему не розв’язує», – вважає директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів (ВААІД) Олег Назаренко. Адже, за його словами, існує іще не один спосіб обдурити державу. Тому на часі – ретельна робота над внесенням, нарешті, остаточних змін до Митного кодексу та низки інших законодавчих актів.

Олександр Радійчук, Київ

Давно чекали

Кінець «євробляхового періоду» в історії України

Ми наче в воду дивилися. Коли цей матеріал уже був готовий до публікації, з’явилася новина: нових «євроблях» більше не буде! Важливий крок у цьому напрямку парламент також зробив у четвер. Ухваленим парламентаріями законопроектом №8488 передбачене обмеження на кількість авто, які можна ввозити без грошового забезпечення на митну територію України, і посилено відповідальність за порушення митних правил. Зокрема, нерезидент зможе без грошового забезпечення ввезти в режимі тимчасового ввезення лише одне авто. Ввезення наступних легкових транспортних засобів передбачає наявність гарантії. Гарантом може бути фінансова установа, яка візьме на себе зобов’язання сплатити суму всіх митних платежів, якщо авто не буде вчасно вивезене.

При цьому особа, яка ввезла в Україну автомобіль для транзиту або в режимі тимчасового ввезення, не зможе передати його у володіння, користування або розпорядження іншим особам чи розукомплектовувати його. Також їй заборонять використовувати таку машину у підприємницькій діяльності чи для отримання доходу, наприклад, для роботи в таксі. За порушення встановлених правил передбачено штраф — 34 тисячі гривень.

Докладніше – тут.