Як екс-представник ОБСЄ Олександр Хуг бачить п’ять російських пальців, а руку - ні
Нещодавно Олександр Хуг уже заявляв, що військова форма Росії не є доказом втручання на Донбасі, бо її "можна купити будь-де". І от тепер з'ясовується, що ОБСЄ не вважають Росію агресором, навіть попри те, що постійно спостерігають прибуття звідти озброєних колон. Про це, як повідомлено на сайті «Телевізійної служби новин» телеканалу «1+1», він сказав в інтерв’ю програмі «ТСН.Тиждень», яке було взяте ще під час його перебування на посаді. Коментуючи перше інтерв’ю, в якому спершу були його слова, що місія «не бачила прямих свідчень» залучення Росії до подій на Донбасі, але згодом ці слова прибрали, Хуг в інтерв’ю українському телеканалові заявив: «Факти не можна спростувати; факти, що підтверджені знімками, на яких зображені колони, що під покровом ночі в’їжджають до України та виїжджають із неї, колони машин військового типу з озброєнням на них, які рухаються ґрунтовими дорогами під чіткою координацією в супроводі систем протиповітряної оборони. У непідконтрольних урядові районах ми розмовляли з особами, які заявляли про свою належність до російських військових підрозділів, зокрема 16-ї повітряно-десантної бригади Росії… Вони відкрито з нами спілкувались і самі надали цю інформацію, а ми повідомили цей факт. Я також особисто розмовляв тут, у Києві, з двома полоненими, яких затримали Збройні сили України. І вони сказали те саме: вони входять до підрозділу, який на ротаційній основі воює в Україні». Та на наступне ж запитання «Чи вважаєте ви Росію агресором?» Хуг відповів: «Ні». «Але я вважаю, що Росія, як і Україна та окремі райони Донецької та Луганської областей, визнали, що існує велика проблема, яка потребує вирішення, і всі вони взяли на себе зобов’язання», – додав на той час високопосадовець місії ОБСЄ. А на слова журналіста: «Ви не можете не розуміти, що в цій війні Росія є агресором. Чи є у вас бажання одного дня назвати агресора агресором?» – Хуг відповів: «Я все ще розмірковую над цим. Це буде дуже-дуже довга книжка, яку мені доведеться писати. Цей конфлікт можливо вирішити лише тоді, коли хтось буде прагнути знайти рішення, а не намагатиметься звинувачувати інших».
Як відомо, дипломату язик даний для того, щоб нічого не сказати. Тут Хуг демонструє безподібний хист. Але чи варто взагалі ставити таким людям такі запитання?
Просимо експертів прокоментувати резонансну заяву пана Хуга, а також дипломатично пояснити цей абсурд: російські військові підрозділи представники ОБСЄ на Донбасі бачать, але російську агресію не визнають?
Укрінформу відповідають:
Євген Магда, політолог, виконавчий директор Інституту світової політики:
“Людина, яка займала таку посаду в ОБСЄ – має неабиякий досвід і, відповідно, повинна думати про те, які заяви робить, і до яких наслідків вони призведуть”
– Хочу одразу зауважити, що на момент оприлюднення цього інтерв’ю, Олександр Хуг вже не перебував на посаді заступника голови СММ ОБСЄ. Але. Давав його ще в якості заступника. І, думаю, був цілком свідомий того, коли воно вийде. Адже існує така практика, і це нормально, повідомляти про дату публікації. І якщо він не вважає Росію агресором, то можна сказати, що його 4,5 роки на цій посаді минули марно. І враження негативне від цього підтверджує відома цитата того ж пана Хуга про те, що російську форму можна придбати на будь-якому ринку. Це практично дослівний переказ раніше сказаних слів Путіна від 2014 року, якщо не помиляюся. Він також говорив, що в будь-якому воєнторзі запросто можна купити російську військову форму. Тому це його особистий вибір, і з цим вибором йому доведеться жити далі. Чесно кажучи, мені трохи дивно, бо протягом перебування на своїй посаді Олександр Хуг вважався достатньо адекватним представником ОБСЄ. А тепер своїми заявами він, як на мене, серйозно зруйнував довіру до місії на Донбасі та й узагалі, до відносин України та ОБСЄ. Наступне, як пояснити, як узагалі назвати озвучений ним абсурд, що Росія не агресор, але російські військові підрозділи, зокрема 16-ї повітряно-десантної бригади Росії, котрі присутні на Донбасі, і він це підтвердив, і з ними розмовляв… Чому він зробив такий “дємбельський акорд”, якщо чесно, то навіть не знаю, що сказати. Думаю, пан Хуг повинен це сам пояснити. Я не знаю, що його штовхало. Не думаю, що він раптово отримав запрошення працювати в Газпромі. Але. Людина, яка очолювала таку посаду в ОБСЄ, вона має вже неабиякий досвід і, відповідно, повинна думати про те, які заяви робить і до яких подальших наслідків вони призведуть.
Олег Бєлоколос, дипломат, експерт ГО “Майдан закордонних справ”:
“ОБСЄ перетворилася на таку собі квазі-ООНівську структуру з великим бюрократичним апаратом і відсутністю волі до захисту своїх же основоположних принципів”
– Нещодавня резонансна заява екс-заступника голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Олександра Хуга, в якій він підтвердив, що місія виявила на Донбасі кадрових військових із Росії, але не визнав РФ агресором, стала чітким індикатором системної кризи Організації з безпеки і співробітництва в Європі, що мала стати одним з наріжних каменів стабільності на європейському континенті.
На тлі анексії Росією Криму і де-факто мовчазної згоди на неї з боку інших країн-членів СНД і, одночасно учасників ОБСЄ – Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Таджикистану – її основоположні принципи зазнали суттєвої ерозії.
Можна констатувати, що так званий «дух Гельсінкі» майже повністю вивітрився з офісів ОБСЄ, а існуюча до березня 2014 року архітектура безпеки в Європі була знищена путінською Росією. Адже, путінський режим, модернізувавши відому доктрину Брежнєва часів «холодної війни» і замінивши привід для втручання у справи інших держав із захисту «завоювань соціалізму» на «захист інтересів росіян», є сьогодні не лише найбільшою загрозою української демократії і державності, а й безпеки в Європі у цілому.
ОБСЄ виявилась абсолютно безпорадною у спробах зупинити агресію Москви та врегулювати ситуацію на Сході України. Можна навіть сказати, що вона перетворилася на таку собі квазі-ООНівську структуру з великим бюрократичним апаратом і відсутністю волі до захисту своїх же основоположних принципів.
Очевидно, відома концепція «Європа без розподільчих ліній» вже «канула в Лету» і тому наразі виникає нагальна потреба у переосмисленні самого визначення змісту і комплексних гарантій нової європейської безпеки.
Сергій Борщевський, дипломат, експерт Центру дослідження Росії:
“Слова пана Хуга можна розцінити як бажання представника міжнародної організації залишатися, так би мовити, рівновіддаленим від сторін конфлікту”
– Дуже важко керуватися логікою іншої людини, кожен керується власною. Мені здається, що факти присутності російських громадян (чи то як військовослужбовців, чи то як найманців) не лише відомі, а й доведені. Інакше чого б Росія перевозила з Донбасу на "історичну батьківщину" трупи своїх громадян? Сподіваюсь, відповідні українські структури належним чином усе це фіксують і документують.
Слова пана Хуга можна розцінити як бажання представника міжнародної організації залишатися, так би мовити, рівновіддаленим від сторін конфлікту. Але тим самим він, до речі, несамохіть підкреслює, що Росія є стороною конфлікту. В кожному разі така позиція представника саме ОБСЄ, як на мене, є неконструктивною.
Нагадаю, ОБСЄ (а до 1994 року НБСЄ) утворювалася з метою попередження конфліктів, контролю над озброєнням, захисту прав людини. Відомо, що ОБСЄ діє, ґрунтуючись на принципі одностайності, але чи стала ця організація майданчиком для засудження агресії Росії проти Грузії в 2008 році і проти Україні в 2014? Нагадаю, саме під час Стамбульського саміту ОБСЄ 1999 року Росія взяла на себе зобов’язання вивести війська з Грузії та Придністров’я. З Придністров’я, як відомо, Росія нікуди не пішла, а від Грузії в 2008 році були відторгнені Абхазія та Південна Осетія, маріонеткові режими яких визнає саме Росія.
5 грудня 1994 року в Будапешті на саміті ОБСЄ було підписано Меморандум про гарантії безпеки в зв’язку з приєднанням України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї. ОБСЄ досі не спромоглося дати належну оцінку ролі Росії у розпалюванні цих конфліктів.
Нагадаю ще одне. 1 березня 2014 року Президент РФ одержав дозвіл Ради Федерації на використання збройних сил Росії на території України " до нормалізації суспільно-політичної ситуації в цій країні". Сподіваюсь, пан Хуг знайомий з цим документом. Чи став він предметом розгляду та осуду в рамках ОБСЄ?
Мені здається, Україна теж мала б активніше заявляти про порушення Росією міжнародних норм, зокрема, у форматі Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ. На моїй пам’яті, документи місій спостерігачів цього бюро і так званої СНД з оцінки виборів на пострадянському просторі завжди не лише не збігалися, а й були діаметрально протилежними. Саме цю обставину повинна використовувати українська дипломатія”.
Володимир Ар’єв, народний депутат України, віце-президент ПАРЄ:
“Загалом всю нинішню систему ОБСЄ можна описати так: бачиш п’ять пальців, а руку — ні”
– ОБСЄ свідомо уникало можливості називати правду – правдою. Вони часто таким чином не хотіли злити РФ, а тому робили вигляд, що російські солдати на Донбасі є, але російських військ там нема. Це така собі новітня спотворена реальність від представників спостережної місії. Вочевидь вони думали, що таким чином можуть якось більше убезпечити себе від того, що російська армія діятиме безпосередньо проти них. Тим не менш, цього уникнути не вдалося. Ми бачимо, що безпілотники збивають, атаки на патрулі ОБСЄ також існують. Отже я не здивований тим, що заявив Хуг. Це абсолютно в рамках наративу, який існував в ОБСЄ останніми роками. Єдине – це те, що організація, яка сама не чесна із своїми спостереженнями, навряд чи має право чогось вимагати від інших. Подібні речі, вони створюють кризу довіри між країнами і організацією, яка мала б суворо стежити за дотриманням принципів безпеки в Європі відповідно до наданого їм мандату. Загалом всю нинішню систему ОБСЄ можна описати так: бачиш п’ять пальців, а руку — ні.
Віталій Мартинюк, керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»:
"ОБСЄ має бути неупередженою, але вона, без сумніву, має константувати реальність"
– Заява Хуга ганебна. Він у найближчий час має бути замінений на посаді заступника глави СММ через завершення свого терміну перебування. Такі його відповіді продиктовані переважно його новою посадою, а не нинішньою. Яка нова посада - поки не відомо. Однак, його подальше призначення прояснить причину таких відповідей. З одного боку, СММ має бути неупередженою, але вона, без сумніву, має константувати реальність. Якщо в ОРДЛО є російські військові, то це означає російську присутність, а значить і російську агресію проти України. А от згадування ним так званих "ЛДНР" є неприпустимим для спостерігача ОБСЄ, оскільки ці утворення не визнані суб'єктами конфлікту, а значить про них не можна говорити у такому ракурсі. Сторонами конфлікту є Росія і Україна. Навіть на рівні ПА ОБСЄ цей факт вже визнаний. Тож пан Хуг має краще орієнтуватись в ситуації.
Опитав Мирослав Ліскович. Київ
