Вибух арсеналу №6: розібратися треба, але і відповісти - теж

Вибух арсеналу №6: розібратися треба, але і відповісти - теж

Аналітика
Укрінформ
208 некуплених танків, або Скільки грошей “вибухнуло” на українських військових складах 

За приблизними підрахунками Укрінформу, загальні втрати від вибухів на військових складах в останні 15 років (як прямі збитки від втрати військового та цивільного майна, так і відшкодування) склали більше 25 млрд грн. За нинішнім курсом – близько $900 млн.

Для порівняння, це 30% загальних видатків Міністерства оборони на 2018 рік. Це 208 танків “Оплот” за цінами 2017 року.

Основний вклад “вніс” арсенал у Калинівці Вінницькій області, де було знищено найбільше боєприпасів на загальну суму 16,8 млрд грн. і близько 50 млн витрачено з держбюджету на відновлення місцевої інфраструктури.

На другому місці за фінансовими втратами йде Новобогданівка Запорізької області, де склади горіли тричі. Примірна вартість втраченого там військового майна – 3,7 млрд грн. та близько 300 млн грн довелося відшкодовувати місцевим жителям з держбюджету на відновлення.

На третьому “призовому” місці – склади в Лозовій Харківської області, де загалом втрати оцінюються в 3 млрд грн.

Укрінформ поставив військовим експертам два питання: що це – диверсія чи недбальство, а також, яка, на їхню думку, ступінь відповідальності тих чи інших посадових осіб?

Дмитро Тимчук, голова Центру військово-політичних досліджень, народний депутат від “Народного Фронту”:

Дмитро Тимчук
Дмитро Тимчук

“До проведення офіційного розслідування рано про щось говорити. Але за умови не “паперового”, а реального усунення недоліків – нинішніх подій можна було б уникнути”

“Рівно рік тому Комітет ВР з питань національної безпеки та оборони вивчав ситуацію на арсеналах та складах зберігання боєприпасів ЗСУ (в контексті вибухів на складах у Калинівці Вінницької обл.). Тоді за дорученням Комітету ВР я разом з Тетяною Чорновіл відвідав цей 6-й арсенал. Там було виявлено низку недоліків, в тому числі досить суттєвих. Таких, які не могли бути усунені силами колективу арсеналу, а потребували втручання та допомоги Міноборони та Генштабу. За результатами цієї поїздки я надіслав депутатське звернення на адресу очільників МО та ГШ ЗСУ, в якому перерахував виявлені недоліки з проханням втрутитися у ситуацію та вирішити наявні проблеми. На жаль, я не можу опублікувати текст звернення, як і відповідей, через те, що ці документи мають гриф таємності. Можу лише сказати, що виявлені недоліки стосувалися облаштування технічної території арсеналу, умов зберігання боєприпасів, удосконалення системи охорони, проведення низки організаційних заходів. Відповіді МО і ГШ були написані «під кальку», та мали цілком «заспокійливий» характер: мовляв, усе знаємо, усе робиться.

Зрозуміло, що зараз, до проведення офіційного розслідування, зарано говорити про причини нинішніх подій на 6-му арсеналі. Але впевнений, що за умови не «паперового», а реального усунення недоліків та вирішення проблем, нинішніх подій можна було б уникнути. Тим більше, що тоді, рік тому, Комітет ВР з питань національної безпеки та оборони одностайно підтримав запит Міноборони на фінансування відповідних заходів по всіх арсеналах. Також зараз вкрай важливо, аби були виявлені та покарані справжні винуватці подій – на найвищому рівні відповідальних, а не знайшли чергового «цапа-відбувайла» з персоналу арсеналу. Без цього, як свідчать численні подібні події протягом останніх років, ми так і будемо регулярно бути свідками чергових вибухів на наших складах боєприпасів.

…Сватове, Новоянисоль, Балаклія, Калинівка, зараз Ічня – це вже діагноз. І з цим потрібно щось робити. Негайно та кардинальними засобами”.

Микола Маломуж, колишній Голова Служби зовнішньої розвідки України:

Микола Маломуж
Микола Маломуж

“У нормальних країнах у таких ситуаціях відповідні посадові особи йдуть у відставку”

“Наразі є три основних версії: це недбалість, підпал і диверсія. Котра з них основна, говорити поки що рано. Ці три напрямки підлягають терміновому розслідуванню. Але скажу більше – та модель, яка відпрацьовувалася на колегії РНБО, в Генштабі щодо усунення недоліків стосовно облаштування технічної території арсеналу, умов зберігання боєприпасів і так далі, детальніше не можу сказати через гриф таємності, вона не спрацювала. Відтак у черговий раз маємо такі наслідки. Підрив системний. 78 тисяч тонн – це надзвичайно потужно, на секунду, навіть більше ніж у Калинівці. Щодо ступеня відповідальності. Думаю, стрілочниками тут вже не відбудуться. Тому що було рішення РНБО з конкретними заходами з боку колегії Міноборони і Генштабу, але нічого з того не виконано. У нормальних країнах в таких ситуаціях відповідні посадові особи йдуть у відставку”.

Юрій Радковець, генерал-лейтенант запасу:

Юрій Радковець
Юрій Радковець

“Посилатимуться на якусь ворожу змову, покарають якогось прапорщика або ліквідатора. А вищі керівники оборонних відомств знову вийдуть сухими з води”

“В будь-якому випадку це недбалість. Навіть якщо і була диверсія, приміром, за допомогою тих же безпілотників скинули бомбу в найбільш уразливе місце і воно загорілося. Але. Скільки таке можна допускати, чому після стількох інцидентів зі складами боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів тощо, керівники Генштабу і Міноборони завжди виходять сухими з води? Адже грошей на це виділяється чимало, а толку, як не було, так і нема. І це тоді, коли п’ятий рік країна воює? Мені, як військовому з 43-річним стажем, з яких 26 років – це служба в лавах української армії – соромно. Думаю, знову всі посилатимуться на якусь ворожу змову, покарають якогось прапорщика або ліквідатора, котрий при утилізації допустився помилки, але нехай не обманюють. Не вміють працювати – хай ідуть звідти. Невже за цей час нічого не можна було зробити? Якщо не приймуть відповідне рішення по керівництву Міноборони і Генштабу, їх заступниках, котрі несуть за це пряму відповідальність, то подібні речі відбуватимуться й надалі».

Ігор Романенко, генерал-лейтенант запасу:

Ігор Романенко
Ігор Романенко

“Це диверсія, і здійсненна вона не без допомоги росіян”

“На брифінгу Міноборони говорили про те, що вночі майже одночасно, в різних місцях відбулися підриви. Хіба ж це недбальство? Я так не думаю. В гіршому випадку для персоналу це те, що хтось, використавши ситуацію, пробрався на склад, а вартовий цього не помітив. Але це все одно диверсія. Питання тільки – чия? І навіть якщо здійснена безпосередньо персоналом або місцевими громадянами, то не без допомоги росіян. Чому? А тому що підриваються не просто склади, яких в нас немало, а підриваються найбільші з них, завдається серйозний збиток. До речі, у попередніх випадках, і це доведено, як військовою прокуратурою, так і генпрокуратурою, також була диверсія. Приміром, у Калинівці – всі ознаки наземної операції, а в Балаклії – використовувалися безпілотні літальні апарати. Я до того, що мета ворога – знищити військові припаси, котрі нам конче необхідні. Стосовно ступені відповідальності можна говорити тільки тоді, коли буде проведене розслідування. Я не прихильник таких підходів, що поки гаряче – треба швиденько призначити винних, здійняти паніку, а ще більше – використати це все в якихось політичних інтересах. Безумовно, це зона відповідальності сектору оборони, але це не означає, що вже зараз треба призначати винних”.

Олег Жданов, військовий експерт:

Олег Жданов
Олег Жданов

“Маємо справу з недбальством або з підпалом”

“Диверсію одразу виключаю, тому що не вірю в те, що розказують про якісь безпілотники. Чому? Та все просто. Якщо це малий БПЛА, то таких потрібно як мінімум з десяток, плюс – запалювальні речовини треба закласти в точно визначені місця. Крім того, дальність польоту таких безпілотників дуже мала – 10-20 кілометрів максимум. Після Балаклії теж розповідали про безпілотники. Так що, біля арсеналів не стоять на бойовому чергуванні відповідні засоби? Є указ Президента, яким введено в дію рішення РНБО від грудня 2015 року після пожежі у Сватовому. Цим указом головам силових відомств поставлено конкретні завдання щодо підвищення живучості та недопущення подібних випадків у місцях зберігання боєприпасів. Це перше. Друге – є керівні документи, які регламентують порядок збереження боєприпасів. Нові закони нам писати не потрібно. Просто бери інструкцію і дивись на місцевість: відповідає нормам чи не відповідає. Тим не менш, постійно повторюються одні й ті ж самі випадки... До речі, віце-спікер парламенту Оксана Сироїд ще минулого року на регламентному комітеті наголошувала саме про арсенал в Ічні: якщо буде наступна пожежа, то вона буде на Чернігівщині, де на території складів місцеві жителі ходять гриби збирати. Відтак сьогодні треба ставити питання профпридатності керівництва Генштабу щодо організації, збереження та безпеки наших складів аж до кримінальної відповідальності. Чи понесе її хтось? Ну, може начальник складу або вартовий. Але вищі посадові особи – навряд чи. У нас кругова порука, і це треба нарешті визнати”.

Довідка Укрінформу

Що де в Україні вибухало, до чого це призвело, хто і як відповів

10 жовтня 2003 року. Артемівськ (нині — Бахмут), Донецька обл.

Склади 6-го армійського корпусу Південного оперативного командування Сухопутних військ ЗСУ

Причина: військовослужбовці різали складські металоконструкції на продаж в 0,4 метра від ящиків з боєприпасами.

Втрати військового майна - 10 з 17 складів, близько 3 тисяч тонн снарядів.

Травмовано 2 людини

Кого покарали: майор Володимир Бевз, що був керівником служби ракетно-артилерійських озброєнь, і Валерій Ботнар, що був керівником складу №14, з якого і почалася пожежа.

2004, 2005, 2006 та 2007 роки. Новобогданівка, Запорізька обл.

Артилерійські склади в Новобогданівці.

Причини: в 2004 році – недопалок, кинутий неподалік від місця зберігання снарядів. Здійнялось полум’я 300 метрів заввишки, а снаряди розліталися в радіусі 40 кілометрів. В 2005 році – через високу температуру повітря самозапалилась димова міна. В 2007 році – під час знищення боєприпасів вибухнуло кілька одиниць, пошкоджених під час минулих пожеж.

Втрати військового майна: заряди до таких видів артилерійських озброєнь, як системи реактивного залпового вогню "Смерч" і "Ураган", дальність польоту яких сягає 70 кілометрів.

Сума загальних збитків – 3 млрд 752 млн грн.

Людські жертви: 2004 рік – загинули 5 осіб, 81 особа була госпіталізована, 2005 рік – 5 осіб травмовано, 2006 рік – травмовано 4 особи, 2007 рік – 2 особи загинуло, 1 травмований.

Кого покарали: начальник Генштабу ЗСУ Олександр Затинайко та головнокомандувач Сухопутними військами Петро Шуляк були звільнені з посад. В 2008 році суд дав 6 років ув’язнення для колишнього начальника Новобогданівської військової частини Сергія Лілова та рядового Олега Селіна. Крім того, засудили до 2,5 років ув’язнення і представника корпорації, яка займалась утилізацією боєприпасів — Бориса Курбатова.

27 серпня 2008 року. Лозова, Харківська обл.

Склад боєприпасів, де їх зберігалось майже 95 тис тонн.

Пожежа тривала 3 дні, вибухи лунали майже 2 тижні, а на повну ліквідацію наслідків – розмінування “вцілілих” двох третин арсеналу, знадобилось кілька років.

Причина: зайнялось сміттєзвалище біля складів. Полум’я поширилось і на склади.

Кого покарали: командира частини Олексія Полякова і його заступника Олександра Заїку через те, що вони не розпорядились прибрати сміттєзвалище біля складу, на якій і почалася пожежа. Але всі винні до 2009 року вийшли на волю за амністією.

29 жовтня 2015 року. Сватове, Луганська обл.

Арсенал поблизу м. Сватове

Причина: прокуратура обмежилась калькою про службову недбалість.

Втрати військового майна: вибухнуло 3500 одиниць снарядів.

Пошкоджено понад 200 будинків. На ліквідацію наслідків уряд виділив понад 53 млн грн.

Людські жертви: загинуло щонайменше 5 осіб,

Кого покарали: в 2016 році, суд визнав винним майора, відповідального за зберігання боєприпасів, який отримав 8 місяців тримання в дисциплінарному батальйоні, але за “Законом Савченко” він вийшов на волю одразу після оголошення вироку суду.

23 березня 2017 року. Балаклія, Харківська обл.

Найбільший арсенал боєприпасів в Україні

Причина: Служба безпеки України розцінила НП як диверсію, згодом міністр внутрішніх справ Арсен Аваков назвав те, що сталось спланованим терактом.

На складі зберігалось до 150 тисяч тонн боєприпасів від малого калібру до зенітних ракет, 70% арсеналу було зруйновано. Голова парламентського комітету з питань безпеки та оборони Сергій Пашинський заявив, що Україна втратила боєприпасів на 1 млрд доларів.

З міста довелось евакуювати понад 20 тисяч осіб.

Людські жертви: загинули 2 особи і ще троє зазнали поранень.

Кого покарали: було звільнено підполковника, що відповідав за зберігання боєприпасів. Проте 9 жовтня 2018 року, в день вибухів на складі в Ічні (!), з’явилась новина, що Харківський апеляційний адміністративний суд поновив його на посаді з виплатою середнього заробітку за увесь період з моменту його звільнення.

26 вересня 2017 року. Калинівка, Вінницька обл.

Арсенал в містечку Калинівка.

Причини: Точна причина вибухів досі невідома. Були версії про зовнішню причину, тобто про диверсію з боку російських спецслужб. Її називав і Генпрокурор Юрій Луценко. Також перед вибухами місцеві мешканці нібито бачили безпілотник, що літав над складами. Водночас, військова прокуратура розглядає версію про “проникнення на територію арсеналу сторонніх осіб та умисне ініціювання останніми детонації боєприпасів”.

Втрати військового майна: усього на складі зберігалось близько 188 тисяч тонн боєприпасів. Член парламентського комітету з питань безпеки і оборони Іван Вінник, оцінюючи втрати боєприпасів, спричинені вибухами, назвав цифру в 800 мільйонів доларів.

З Калинівки було евакуйовано до Вінниці понад 24 тисячі мешканців, а Укрзалізниця змінила маршрути 47 пасажирських поїздів, які мали прямувати через Калинівку.

Кого покарали: наразі слідство ще не завершене – триває комплексна експертиза, яку проводять спеціалісти з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Підготували Оксана Поліщук, Мирослав Ліскович, Микола Романюк. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-