Олег Сенцов переміг. Дякуємо за мужність!

Увесь день, з моменту, коли Федеральна служба виконання покарань (ФСВП) Росії повідомила про відмову від голодування українського режисера Олега Сенцова, ми, журналісти, не відлипали від екранів моніторів в очікуванні подробиць від близьких та адвоката. Так вже звикли до брехні з того боку про стан Олега, що навіть офіційним повідомленням нема віри.

“Засуджений Олег Сенцов письмово погодився на прийом їжі, в зв'язку з чим проведена консультація з кращими московськими дієтологами з розробки для нього найбільш оптимального меню, яке дозволить Олегу Сенцову без ускладнень вийти зі стану тривалого відмови від повноцінного харчування. Остаточно його вмовили наші лікарі, наші фахівці. І він вибрав життя”, – повідомили (а як потім виявилося, збрехали) у ФСВП.

Аж надто зловісно прозвучала ця фраза: “Остаточно його вмовили наші лікарі, наші фахівці...”. Еге ж, знають українці, що побували в тому російському тюремному пеклі, методи вмовлянь тамтешніх “фахівців”. І ми не помилилися в передчуттях.

Юрист Дмитро Дінзе, що представляє інтереси Олега, який відбуває термін у російській в'язниці в Лабитнангі, підтвердив, що його підзахисний припинить голодування в суботу, 6 жовтня. І з листа із заявою Олега, якого він оприлюднив в пресі, явно випливає – Олег відмовився від голодування не зі своєї добрій волі, а тому що йому погрожували примусовим годуванням.

«У зв'язку з критичним станом мого здоров'я, а також патологічними змінами у внутрішніх органах, в найближчий час до мене заплановано застосування примусового годування. Моя думка при цьому вже не враховується – нібито я вже не в змозі адекватно оцінювати рівень здоров'я і небезпеки, яка йому (здоров’ю. – Авт.) загрожує.

Насильницьке годування буде проводитися в рамках реанімаційних заходів з порятунку життя пацієнта. У даних умовах я змушений припинити своє голодування з завтрашнього числа, тобто з 06.10.18 року. 145 днів боротьби, мінус 20 кг ваги, плюс підірваний організм, але мета так і не досягнута. Я вдячний всім, хто підтримував мене і прошу вибачення у тих, кого я підвів ... Слава Україні!»

Згідно ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона тортур і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження), примусове годування може бути розцінене як катування. Учасник дисидентського руху, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, каже, що цей метод впливу на непокірних бранців зберігся ще з часів СРСР. Проте якщо раніше зонд вводився у стравохід, куди заливали спеціальні поживні суміші, то зараз зонд вставляють у ніс. Такі зміни сталися після того, як Європейський суд з прав людини визнав годування через стравохід катуванням. Йдеться про справу Європейського суду з прав людини 2005 року "Невмержицький проти України", рішення за якою змінило методи примусового годування.

Очевидно, що Сенцов потрібен Путіну живий – щоб набивати “політичну ціну” для його звільнення. Про це заявив американсько-французький письменник Джонатан Літтель в інтерв’ю Deutsche Welle репортеру Жанні Нємцовій, доньці вбитого російського політика Бориса Нємцова. “Путін вірить у те, що всередині Росії політична ціна звільнення Сенцова буде вищою, ніж політична ціна, яку він заплатить за її межами, дозволивши режисеру померти. Сенс усіх наших ініціатив полягає в тому, щоб зробити політичну ціну смерті Сенцова вищою. Але, очевидно, вони ще не досягли такого рівня, щоб звільнення режисера мало цінність для Путіна. На мою думку, для Путіна важливіше не видатися слабким та таким, що поступається вимогам Заходу”, - зазначив Джонатан Літтель.

А от Сенцову Путін таки поступився...

Якщо Олег Сенцов припинить голодування і житиме, найперше, що треба – це щиро подякувати йому за мужність і волю. Олеже, ти переміг! Спершу, від цього повідомлення Україна пережила шок, всі ніби принишкли, ніби б нам краще було б, якби Олег (не дай Боже!) помер, завдавши максимального іміджевого удару Путіну. Але той і так його отримав! Увесь світ бачить, на що здатний президент Росії, намагаючись зламати людину, яку ні за що засуджену російським судилищем на довгі 20 років неволі, і яка голодувала 145 днів не за себе, а з вимогою звільнити усіх українських політичних в’язнів з російських тюрем.

Виборсатися тобі, Олеже! Ми чекаємо і дочекаємось на тебе в Україні! Разом – ми переможемо. А те, що ворог вчинив з тобою, з твоїми товаришами по боротьбі і по нещастю, з усією Україною – не забудемо і не пробачимо.

«Слава Україні!» - закінчив свій лист Олег Сенцов. Відповідаємо: Героям слава!

Оксана Поліщук. Київ