Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Що заважає якісній реабілітації залежних від психоактивних речовин?

Що заважає якісній реабілітації залежних від психоактивних речовин?

Блоги
Укрінформ
Конче важливим і необхідним є аналіз існуючої ситуації в Україні та визначення її сильних і слабких сторін

Останнім часом ми все частіше чуємо інформацію ЗМІ про “викриття” реабілітаційних центрів для людей із залежністю від психоактивних речовин, де виявляють порушення прав людини, а саме, утримують клієнтів проти їхньої волі, без згоди, або примушують працювати.

До нас, фахівців, все частіше звертаються журналісти з проханням прокоментувати питання примусової ізоляції людей у центрах реабілітації наркозалежних.

Чи існують в Україні реабілітаційні організаційні структури з наявністю кваліфікованих спеціалістів для надання реабілітаційних послуг людині із залежністю від психоактивних речовин? Де в Україні можна пройти курс реабілітації людині із залежністю від психоактивних речовин для отримання високоякісної стандартизованої допомоги? Нам щоденно доводиться надавати відповіді на ці питання і, відверто кажучи, це не дуже легко...

А причин для труднощів багато. По-перше, до сьогодні точаться дискусії стосовно пріоритетної компетенції у наданні реабілітаційних послуг людині із залежністю від психоактивних речовин, а саме, це компетенція Міністерства охорони здоров’я України чи Міністерства соціальної політики України. По-друге, в Україні відсутня фінансова державна підтримка даного виду послуги. По-третє, питання наявності компетентних фахівців і сучасних освітніх програм їх підготовки, а також стандартів надання відповідних послуг.

Безумовно, для визначення стратегічної мети та тактичних кроків щодо покращення ситуації надання реабілітаційних послуг людям із залежністю від психоактивних речовин, конче важливим і необхідним є аналіз існуючої ситуації в Україні та визначення її сильних і слабких сторін.

Нещодавно в Україні завершене дослідження, яке проводилося протягом 2-х років (2017-2018 рр.) з використанням адаптованого опитувальника, розробленого у США для отримання даних про характеристики та послуги закладів та організацій, що надають лікувально-реабілітаційну допомогу особам з розладами, пов’язаними з вживанням психоактивних речовин. Дане дослідження було проведено Асоціацією психіатрів України, а його результати будуть оприлюднені в жовтні 2018 року. Отримані дані мають колосальне значення для прийняття політичного рішення з питань лікувально-реабілітаційної допомоги особам з розладами, пов’язаними з вживанням психоактивних речовин.

Реабілітація в даному випадку має ті ж самі загальні вимоги до проведення реабілітаційних заходів. Знов постає необхідність надати чітку відповідь на 5 основних питань. Яку допомогу потребують ці люди? Соціальну, психологічну, медичну. Де має надаватися ця допомога? В закладах, які можуть організувати комплексний біопсихосоціальний підхід. Хто має надавати допомогу? Мультидисциплінарна команда: соціальний працівник, психолог, лікар, медична сестра, інші. Як надавати реабілітаційну допомогу? Згідно з розробленою індивідуальною програмою реабілітації, на підставі прийнятих стандартів проведення реабілітаційних заходів у даній категорії пацієнтів? Яка ідеологія процесу реабілітації осіб із розладами, пов’язаними з вживанням психоактивних речовин? Добровільність та наступність при проведенні реабілітаційних заходів, незалежно від підпорядкованості організаційної структури.

Боротьба за пріоритетну компетенцію у наданні реабілітаційних послуг людині із залежністю від психоактивних речовин має залишитися у минулому. Пацієнту необхідно організувати психосоціальний супровід, якщо він отримує послуги в медичному закладі, підпорядкованому МОЗ України, або, при потребі, консультацію лікаря чи медичний супровід, якщо людина знаходиться в закладі, підпорядкованому Міністерству соціальної політики України. Головне – забезпечити пацієнта соціальною, психологічною та медичною допомогою незалежно від підпорядкування установи, де він проходить реабілітаційні заходи.

Сьогодні ми можемо констатувати, що існують заклади та організації різних форм власності, що надають реабілітаційну допомогу особам із залежністю. Це державні структури: психіатричні та наркологічні лікарні, підпорядковані Міністерству охорони здоров’я України, та державні реабілітаційні центри для наркозалежних, підпорядковані Міністерству соціальної політики України. Крім того, існує низька недержавних закладів, а саме, приватних, релігійних та організованих громадськими організаціями. Кількість відповідних закладів в Україні, про які можна отримати хоча б мінімальну інформацію, перевищує 1200! В державному реєстрі існує  інформація про мережу наркологічних та психіатричних закладів, що надають допомогу пацієнтам з психічними розладами, внаслідок вживання психоактивних речовин, та їх кадрове забезпечення. Однак, в Україні відсутній реєстр недержавних реабілітаційних центрів та громадських організацій, що забезпечують надання допомоги особам із залежністю.

Тактичними кроками на шляху досягнення стратегічної мети, визначеної в Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1018-р, а саме – створення цілісної, доступної, ефективної, науково обґрунтованої, підзвітної системи лікування та реабілітації, мають стати напрацювання необхідного пакету документів. Необхідні зміни до Закону України “Про соціальні послуги”.

По-перше, це введення поняття “ведення випадку” (case managment), як спосіб організації надання соціальних послуг їх отримувачу, що полягає в оцінюванні потреб в плануванні, організації, здійсненні та координації процесу надання соціальних послуг, у тому числі з іншими надавачами, а також проведенні моніторингу та оцінці результативності наданих послуг.

По-друге, необхідно доповнити перелік чинників, які можуть зумовити складні життєві обставини, таким як психічні та поведінкові розлади, зокрема внаслідок вживання психоактивних речовин. Ці зміни нададуть можливість особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати (особи з психічними та поведінковими розладами, зокрема внаслідок вживання психоактивних речовин) отримувати соціальні послуги, що затверджені наказами Міністерства соціальної політики України.

По-третє, доповненням до Закону України “Про соціальні послуги” має стати зобов’язання створення реєстру реабілітаційних центрів, які надають відповідну допомогу клієнтам із залежністю, з розробкою відповідних вимог для входження в даний реєстр (організаційні, матеріально-технічні, кадрові та інші вимоги). Безумовно, необхідним має бути затвердження стандарту надання реабілітаційної послуги для людини з психічними розладами внаслідок вживання психоактивних речовин та розробка та затвердження Постановою КМ України “Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації”.

Тільки конструктивний діалог, а не боротьба за пріоритетну компетенцію у наданні реабілітаційних послуг людині із залежністю від психоактивних речовин з боку Міністерства охорони здоров’я України до Міністерства соціальної політики України, може гарантувати надання такої необхідної якісної та економічно доцільної реабілітаційної послуги. Міністерство соціальної політики України, яке прийняло естафету повноважень над проблемою реабілітації наркозалежних від Міністерства молоді і спорту, сьогодні усвідомлює актуальність питання і почало перші кроки на шляху виправлення існуючої ситуації, а ми, психіатри, допомагаємо і готові в подальшому до плідного співробітництва.

А поки що, при всіх "грішних" особливостях безлічі реабілітаційних центрів, ми зобов'язані пам'ятати, що вони є не тільки винуватцями неякісної роботи, а й жертвами відсутності в Україні будь-яких спеціальних процедур і гарантій.

Ірина Пінчук

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-