Парламентська сесія. Дев’ята. Передвиборча
4 вересня стартувала чергова, вже 9-та за ліком сесія VIII скликання парламенту. Почалась вона традиційно конфліктно – за тижневий порядок денний народні обранці змогли проголосувати лише з третього разу. Натомість лейтмотив чергової сесії – зовсім не традиційний, – президентська та парламентська передвиборчі кампанії. Відтак, не важко спрогнозувати і логіку подій: депутати в парламенті намагатимуться показати власним виборцям, які вони хороші, круті, добрі господарники і таке інше, а суспільство вимагатиме прийняття низки важливих законопроектів, які потрібно було прийняти ще “на вчора”: про мову і новий виборчий кодекс без сумнозвісної мажоритарної системи, про мораторій на продаж землі та оподаткування виведеного капіталу, про депутатську недоторканість та багато іншого. Чи зможуть депутати впоратись з цими завданнями? Укрінформу відповідають народні депутати-“виконавці” та коментують експерти-“спостерігачі”.
Олексій Гончаренко, заступник голови фракції “Блок Петра Порошенка”:
“Підтримка євроінтеграційної ініціативи Президента – лакмус для усього парламенту”
Я підтримую новий Виборчий кодекс, але шансів прийняти його – мало. Причина зрозуміла: він не вигідний мажоритарникам, а їх – половина парламенту. Без їхніх голосів парламент кодекс не ухвалить. Щодо затвердження нового складу Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) мої прогнози більш оптимістичні. Але також 100% гарантії немає, адже зрозуміло, що є сили, які зацікавлені в збережені чинного складу ЦВК.
Курс на Євросоюз і НАТО – тут політичні сили, що декларують європейські настрої, мають понад 300 мандатів. І якщо це не просто заяви, а реальна позиція, то проблем з прийняттям змін до Конституції не буде. Це питання стане тестом для всіх політичних сил.
Мораторій на продаж сільськогосподарської землі на 2019 рік з огляду на вибори, швидше за все, буде продовжено.
Що стосується Закону про мову, то я не вважаю, що це головна проблема в країні на сьогодні. Зараз і без того достатньо рішень, які дозволяють спокійно функціонувати державній мові, не утискаючи при цьому нікого. І взагалі, до цього законопроекту треба ставитись дуже обережно.
Микола Княжицький, народний депутат (фракція “Народний фронт”):
“Нагальні питання – Закони про мову і про прозорість фінансування медіа”
З ухваленням Виборчого кодексу є проблеми – дуже багато депутатів-мажоритарників, голоси яких є важливими, виступають проти такої системи. А ось ЦВК, думаю, парламент таки оновить. Особисто для мене важливим є прийняття Закону про мову, над яким працював наш комітет (з питань культури і духовності. - Авт.). Є декілька зареєстрованих законів про мову, і спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що ці закони ВР спробує розглянути цієї осені. Це вкрай важливо. Думаю, що вдасться досягти компромісу і прийняти закон якнайшвидше. Бо ж невідомо, яким буде наступний парламент, тому зараз потрібно забезпечити захист української мови в усіх сферах вжитку.
Не менш важливими є закони про прозорість власності в медіа та прозорість їх фінансування. Це дозволить захистити Україну від проявів гібридної агресії від Росії, особливо в передвиборчий період.
Народний фронт, безумовно, буде підтримувати усі зміни, які стосуються європейського шляху України, і вступу до НАТО. Це послідовна наша позиція, і ми ніколи від цього не відступали. Сподіваюсь, що і "Батьківщина" підтримає ці ініціативи, як і деякі депутати з Опозиційного блоку.
В роботі над бюджетом найскладніше те, що ми заходимо в передвиборчий період. Це означає величезні ризики маніпуляцій та популізму з боку кандидатів у президенти та їх прибічників. Але маю велику надію, що бюджет ми приймемо вчасно.
Депутатська недоторканість не має бути скасована, але має бути обмежена. Якщо депутат вчинив злочин, він як і кожен громадянин, має за це відповідати. Разом з тим, депутати мають бути захищені від переслідувань. Парламент буде за це голосувати, оскільки виборці очікують такого рішення від своїх обранців. Але при цьому люди будуть уважно слідкувати, хто і яким чином голосував.
Сергій Соболєв, заступник голови фракції ВО “Батьківщина”:
“Ініціативи щодо закріплення європейського вибору України ми однозначно підтримаємо”
Найголовніше питання для “Батьківщини” цього скликання, в першу чергу, це антиофшорне законодавство. Зокрема, закон про трансферне ціноутворення, який припинить “розбазарення” державних ресурсів і налагодить порядок сплати податків офшорних компаній. Другий пакет – аграрний, проекти, які прикриють схеми приватизації землі в обхід законодавства. І третій пакет – соціальні ініціативи, формування тарифів, перш за все, на газ власного видобутку, пенсійне та соціальне забезпечення. Без включення усього переліченого в порядок денний сесії, ми не будемо за нього голосувати.
Без сумніву, що будь-які ініціативи про закріплення курсу на Євросоюз та НАТО ми підтримаємо. В тому числі, останні пропозиції Порошенка теж.
По новому виборчому законодавству ми свідомо голосували ще в першому читанні. Наші правки врахували, тож будемо голосувати і в другому читанні. Але на жаль, політичної волі в парламенті загалом немає, тому питання знову може зависнути.
Перш ніж вносити на голосування закон про мову, він має бути узгоджений принаймні між тими, хто буде за нього голосувати. Не хотілося б отримувати чергові удари від угорців, поляків, румунів та багатьох інших. Ми маємо вивірити кожну літеру, щоб захистити з одного боку державну мову, а з іншого не спровокувати чергові конфлікти. Наразі цей закон не готовий до внесення і його ще потрібно узгоджувати.
Відносно мораторію на продаж землі – вважаю, що як мінімум на рік його треба продовжити. Ми маємо забезпечити поетапне, продумане, цивілізоване відкриття ринку землі.
Борис Кушнірук, економічний експерт:
“Питання мораторію цьогоріч стане наріжним каменем для усієї країни”
Вся логіка цієї сесії парламенту, всі голосування будуть йти під акомпанемент виборів. Новий склад ЦВК швидше за все оберуть, навіть попри певну міфологізацію її ключової ролі у виборах.
Найбільш важливим з точки зору інтересів бізнесу та й України в цілому, що мало б бути ухвалено – Закон про податок на виведений капітал. Хоча не виключаю, що буде зроблена спроба ввести його в дію не з 1 січня 2019 року, а з 2020 року, щоб зняти тиск з боку МВФ, адже законопроект передбачає скорочення видатків бюджету. Це рішення не популярне і серед чинних депутатів, які перед виборами намагаються якомога більше видатків “протягнути” по своїх округах.
Головне питання, що робити з мораторієм на продаж сільгоспземель? Якщо він буде продовжений, то президент зможе накласти вето. Але в цьому випадку є ризик звинувачення України в порушенні прав громадян, і як наслідок – масові позови до Європейського суду з прав людини. Гарантовано кожен позивач відсудить у держави по кілька тисяч євро, тобто держава може ще й “влетіти” на гроші. Парламент, скоріше за все, проголосує за продовження мораторію, але ось чи наважиться президент перед виборами накласти вето на нього – питання відкрите.
Андрій Єременко, соціолог, засновник соціологічної компанії Active Group:
“Зміни до Конституції - очевидний передвиборчий крок, але в правильному напрямку”
Перспектив прийняти новий виборчий кодекс цієї сесії – мало. Чимало кандидатів в депутати вже почали “вкладатись” в мажоритарні округи. Відповідно, зміни виборчого законодавства будуть, але здебільшого “косметичні” – можливо, ускладнять маніпуляції, змінять процедуру підрахунку голосів тощо. Але принципових змін очікувати не варто.
Зміни до Конституції щодо курсу на Євросоюз і НАТО – дуже потужний передвиборчий крок. Оскільки, це напрямок до високих стандартів життя та державного управління, за які виборці, безумовно, віддадуть свої голоси.
Щоб змінити Конституцію, потрібно 300 голосів, і прогнозую, вони наберуться. Хоча не виключено, що зміни до Конституції вносять, в першу чергу заради самого процесу – це очевидний передвиборчий крок, хоча і в правильному напрямку.
Дмитро Бачевський, політолог:
“Мажоритарники, звісно, новий виборчий кодекс активно саботуватимуть”
Враховуючи, що новий політичний сезон є передвиборчим, більшість рішень прийматимуться з огляду на їхню популярність чи непопулярність серед виборців. Крім випадків, коли тиск кредиторів та союзників з принципових питань не буде переважувати бажання заробити додаткові відсотки до рейтингу.
Голосування за новий Виборчий кодекс не в інтересах правлячої коаліції, оскільки збереження старого законодавства дасть можливість отримати їй за рахунок мажоритарки суттєву кількість додаткових мандатів у новому парламенті. Неймовірна кількість поправок та низька активність депутатів з роботи над кодексом може затягнути його прийняття на невизначений термін.
Міжнародні партнери, які зацікавлені у збереженні нинішньої політичної конфігурації, також не будуть надмірно тиснути на владу з метою прийняття нового кодексу. Не має особливої гостроти це питання і у суспільстві. Більшість не визначилася, яка система для країни краще, а тому якоїсь критичної маси в народі для тиску на парламент з метою прийняття нового Виборчого кодексу немає.
Крім того, в усіх парламентських фракціях є значна кількість депутатів, які мають власний “прикормлений” округ, який вони роками опрацьовували і який гарантує їм проходження до парламенту та відносну політичну незалежність. Втрачати такий інструмент потрапляння до влади та ставати заручниками політичних лідерів вони також не хочуть і будуть усіляко саботувати процес.
Ініціатива Президента щодо внесення змін до Конституції і закріплення у ній курсу України до ЄС та НАТО – дуже вдалий з точки зору передвиборчих технологій хід, оскільки будь-який результат голосування у парламенті його влаштує. Якщо Верховна Рада підтримає ініціативу – Президент зможе записати у свій актив ще один важливий пункт. Якщо опозиційні фракції, які декларують західний вектор, провалять голосування – у передвиборчого штабу Порошенка з’явиться чудовий привід звинуватити їх у підігруванні Кремлю. Швидше за все, опозиційні фракції, крім Опоблоку, зважать всі плюси та мінуси і підтримають ці зміни, як менше зло для їхнього рейтингу.
Уряд вкрай зацікавлений в прийнятті законів економічного блоку – як з точки зору необхідності демонструвати подальше просування реформ, так і через увагу суспільства та міжнародних партнерів до цього блоку питань. Зокрема, введення податку на виведений капітал – є принциповим питанням, яке хвилює активну частину суспільства. Швидше за все, результати голосування за економічний блок будуть пов’язані з домовленостями щодо формування бюджету на наступний рік.
Формування бюджету на передвиборчий рік – найскладніше завдання для парламенту у його нинішній конфігурації, особливо при збереженні старого виборчого законодавства з мажоритаркою. Адже саме бюджетні кошти стануть для багатьох політиків та партій основним передвиборчим фондом, який буде використано на реалізацію дрібних та великих інфраструктурних проектів з метою продемонструвати власні успіхи та позитивні результати своєї роботи. Тому бюджетні баталії цього року будуть гострішими, ніж у попередні роки, і коаліції доведеться йти на поступки опозиційним фракціям в обмін на підтримку економічного блоку законів.
Закон про мову буде прийнятий найлегше. Він не має принципового значення для більшості політиків, оскільки не стосується економічних питань і питань грошей. Водночас цей закон належить до тих питань, які є сьогодні у суспільстві маркером “свій-чужий”. Фракція, яка не голосуватиме за закон, ризикує отримати звинувачення від опонентів у роботі на Кремль, а тому більшість політичних сил вважатиме за краще проголосувати “за” та “проїхати” це питання.
Микола Романюк. Київ
