Навчання «Восток-2018»: є чим відволікти від «пенсійної реформи»?

Навчання «Восток-2018»: є чим відволікти від «пенсійної реформи»?

680
Ukrinform
Які меседжі шлють Заходу, Сходу і своєму електорату майбутні навчання російської армії

Рівно за тиждень в Росії почнуться навчання «Восток-2018», які триватимуть п'ять днів. Російські офіційні особи і медіа називають їх безпрецедентними за масштабами. Зі свого боку багато західних аналітиків дивляться на маневри з великою тривогою, яка доходить до побоювань, що це підготовка до третьої світової війни. І це абсолютно нормально – коли маєш справу з Росією, жодні тривоги не є зайвими.

Однак у самих цих навчаннях, в інформаційній кампанії, яка їх супроводжує, є стільки відтінків, нюансів, що це варто розглядати не просто докладно, але і взаємопов'язано.

ВІЙСЬКОВЕ СУПЕР-ШОУ ДЛЯ КАРТИНКИ

Перша складова, безумовно, піарівська, причому для внутрішнього ринку, а в чомусь і для власного, всередині кремлівських стін, споживання.

Останнім часом у Кремлі з'явилася певна розгубленість. Ще недавно здавалося, що Путін знову став «везунчиком». Макрон, який раніше говорив переважно неприємні слова, з кінця травня щедро, а то і з перебором, присмачує їх компліментами. Меркель, яка опонує путінській лінії з багатьох питань, з приводу Nord Stream 2 залишається вірним союзником. Трамп, який за півтора року освоївся на посаді президента, все ж наполіг на особистій зустрічі з Путіним. І от якраз їх двосторонній саміт у Гельсінкі став піком марних російських очікувань. У Москві дуже кричали на всі лади «трампнаш», результатом чого став досить оперативний і болісний виток американських санкцій. З обіцянкою швидкого продовження.

І це погіршує економічні перспективи, поки не катастрофічно, але цілком відчутно. Не все добре також у духовній сфері – тут все чіткіше вимальовуються катастрофічні для російської церкви перспективи української автокефалії. Що збільшує загальну нервозність. Плюс, повертаючись до політики-економіки, завислі старі гріхи – справа Скрипалів, невідворотний суд щодо збитого рейсу МН17. Після яких негативні наслідки у вигляді санкцій також неминуче посиляться.

Фото: ТАСС
Фото: ТАРС

Але все це, само собою чи в сумі, не було б страшним, якби в Росії не з'явилася «точка збору» невдоволення. Фактор – простий, зрозумілий, загальний. Це – продовження пенсійного віку. Поки що не можна сказати, що протест з цього приводу аж такий вже галасливий і масовий. Але він – повсюдний. І найбільш небезпечним для Кремля є те, що ця історія змінює, переламує загальний настрій в масах. Ну, можна спробувати влаштувати ще якийсь «минскнаш», але немає гарантії, що це придушить вкрай неприємну думку, що мільйони людей замість того, щоб почати отримувати пенсію – нехай невелику, але реальну, зовсім скоро – повинні чекати ще цілих п'ять років. І якось важко переконати їх, що це не "грабеж среди бела дня", а приєднання ще якоїсь «братской» території важливіше.

Згідно з опитуванням Левада-Центру, що проводилося 23-30 серпня, 77% на референдумі, якби він відбувся, проголосували б за збереження старого віку виходу на пенсію. Але це пасивний протест. Ще небезпечніше – активний. І тут подолано психологічно важливий бар'єр – 53% готові особисто взяти участь у масових виступах проти «пенсійної реформи». Тобто вже більше половини. Ось вам і недавній «ядерный путинский электорат».

Тому в Росії зараз дуже потрібна дуже гарна, яскрава картинка, яка могла б відвернути від всього іншого. І тому слова міністра нападу Росії Сергія Шойгу з приводу «Востока-2018» більше схожі не на виступ генерала, а на заклики конферансьє, який рекламує супер-шоу: «Больше тысячи летательных аппаратов, почти 300 тысяч военнослужащих, почти на всех полигонах Центрального и Восточного военных округов, естественно, Тихоокеанский флот, Северный флот, полностью задействованы ВДВ... Представьте себе, что одновременно в движении находится 36 тысяч единиц военной техники – это танки, БТР, БМП, и все это, естественно, проверяется в условиях, максимально приближенных к боевым». (Кажуть, що в РФ просто немає «36 тысяч единиц» бронетехніки, але Шойгу тут трохи злукавив, сказавши «танки, БТР, БМП», але в реальності маючи на увазі також все, що на колесах – артилерію, будь-які авто тощо).

ЛЯКАЛКИ ОБЛИЧЧЯМ НА ЗАХІД І ГОТОВНІСТЬ ДО ВІЙНИ

Однак, окрім піарівської роботи на внутрішній ринок, ці навчання, звичайно ж, потрібні і для продажу на експорт, насамперед, у західному напрямку. Щоб зрозуміти, який тут меседж головний, що Кремль хоче сказати Заходу в першу чергу, є простий спосіб. Потрібно відстежити, що говорять «кремлевские мурзилки». Тобто дрібні квазі-ЗМІ на Заході, які сидять на дотаціях. Вони за вказівкою з Кремля дають статті під гучним заголовком. Які одразу підхоплюється всією мережею російських пропагандистських медіа під шапкою «По мнению немецкого / французского / итальянского / австрийского издания...».

У випадку з обговорюваними маневрами головний меседж такий: «Учения "Восток-2018" укажут Западу его место в военном соперничестве с Россией».

Ось так, не більше і не менше. Найстрашніше, що у Кремлі за традицією починають серйозно вірити в поширювану його ж підручними пропаганду. І ось це вже дійсно загрожує великим лихом – якщо Кремль з якогось моменту остаточно перейде межу між реальністю і світом своїх агіток.

Запад-2017
Восток-2017

Якщо говорити про західний аспект навчань Восток-2018, то потрібно згадати і таку ось хитрість. Під час минулорічних навчань «Запад-2017» Росія, щоб не вийти за обмеження Віденського протоколу ОБСЄ про участь у навчаннях не більше 13 тисяч військовослужбовців, проводила як би поза рамками «Запад-2017» низку більш дрібних супутніх навчань і «раптових перевірок» (у такій кількості і в масштабі теж, до речі, заборонених). У підсумку вважається, що там кількість учасників була понад 100 тисяч. За такі хитрощі Росію розкритикували країни НАТО, особливо балтійські та Польща. Але тепер Москва вирішила просто показати «козячу морду», роблячи гучні заяви про 300 тисяч учасників. Москва демонстративно показує, що їй начхати на обмеження ОБСЄ, оскільки поза зоною його дії, за Уралом, вона може робити і робить, що захоче. При цьому, однак, підрозділи злагоджені, які спрацювалися в Сибіру і на Далекому Сході, в подальшому можна використовувати у будь-якій точці Землі. В тому числі, і Європи.

При цьому в деяких російських інформповідомленнях взагалі вказувалося, мовляв, навчання Восток-2018 «будут проходить в августе-сентябре» (замість офіційно заявлених п'яти днів 11-15 вересня). І це теж елемент залякування. Дивіться, мовляв, і бійтеся – понад гігантську чисельність у 300 тисяч військовослужбовців ми можемо задіяти ще невідомо скільки осіб.

Втім, великою мірою, ця кількість (включаючи, мабуть, службовців не лише Міноборони, а й інших силових відомств, а також підсобних робітників-контрактників) не має так вже й дивувати. На навчаннях «Кавказ-2016», які частково проходили в безпосередній близькості від України, брали участь 223 тисячі осіб. Так, трохи менше, але цілком співвідносний показник.

З 2013 року Росія прийняла нову оборонну концепцію. Відповідно до неї, у 2020 році в світі почнуть виснажуватися сировинні ресурси. Тому хижаки, тобто різні країни з різних боків, можуть накинутися на Росію, щоб розірвати її на частини і відібрати незліченні багатства земних надр. У січні 2013 року було затверджено відповідний план оборони РФ. У 2015-му, після окупації Криму, він був підправлений. До цього часу стало ще очевидніше, що «оборона Росії» включає в себе і її наступ, агресію.

Це чудовий показник того, як невірна початкова установка – перебільшення ролі сировини (пам'ятаєте слова Маккейна «Росія – це бензоколонка, яка намагається вдати із себе країну»?) веде до неправильної стратегії, в тому числі військової. Люди, які правлять Росією, і передусім головний з них, в принципі не розуміють важливості прогресу, технологій, інновацій. Тому і не займаються ними. Вони живуть у категоріях XIX-XX століть – захоплення і утримання сировини, територій. І роблять все, щоб весь світ повернути в цю парадигму.

Тому – так, Росія дійсно готується до великої війни або до низки регіональних. Відповідно решта світу теж повинна бути готовою до цього. А в Україні ця регіональна війна і не зупиняється.

БЕЗАЛЬТЕРНАТИВНІСТЬ ДЛЯ МОСКВИ І ВИГОДА ДЛЯ ПЕКІНА

Є ще одне важливе послання Росії Заходу у майбутніх навчаннях. Ви нас відкинули, так дивіться, ми зближуємось зі Сходом – на окремих етапах навчань братимуть участь підрозділи китайської та монгольської армії. Ну, при всій повазі до незалежної країні Монголії, вона тут на третіх ролях. А ось військове співробітництво з Китаєм – це справді цікаво, на чому варто зупинитися докладніше.

Взагалі, чисто ідеологічно було б дуже цікаво, якби Росія, Китай і Монголія створили б якийсь спільний підрозділ. Була б з одного боку бригада КИТМОНРУС, а з іншого – ЛИТПОЛУКР. І не треба жодних додаткових пояснень з приводу цивілізаційного вибору і європейської «спадщини Київської Русі».

Але це так, брендові гри. А що по суті? Днями авторитетне видання, найстаріша англомовна газета Гонконгу South China Morning Post опублікувала цікаву статтю про майбутні маневри: «Військові навчання "Восток-2018" – шанс для Китаю винести сирійські військові уроки Росії».

Відразу ж звертає на себе увагу прагматичний заголовок, традиційний для китайської ментальності. Ніяких, таких улюблених в російській медіафренії, криків про вічне партнерство, взаємовигідний союз і протистояння підступного Заходу, злісним англосаксам. Ні, насамперед, констатація того, яку користь може отримати з заходу Піднебесна.

Ось як сказав про це один експерт: «Роль китайських військ у ході навчань „Восток-2018" дуже обмежена (3 тис. осіб і 30 літаків і реально це участь лише в одному з «антитерористичних етапів», – ред.), але, враховуючи, що Національно-визвольна армія Китаю не вела бойових дій впродовж десятиліть, для неї це рідкісний шанс повчитися». І далі – уточнення, що Росія «зібрала у підручниках для своїх військових академій деякі з отриманих нею уроків сирійської війни, і вони будуть серед інформації, якою поділяться з китайськими військовими». При цьому підкреслюється, що це перший випадок, коли Москва ділиться такими напрацюваннями «за межами Російської імперії» (тобто, говорячи нашою мовою – за межами СНД, країн ташкентського Договору про колективну безпеку).

Інші експерти констатують, що участь підрозділів НВАК у найбільших російських навчаннях, звичайно, можна вважати сигналом певної підтримки. Але абсолютизувати цю тезу не можна: «Це показує, що, хоча між Москвою і Пекіном все ще існує велика недовіра, Москва не бачить іншого вибору, крім як працювати з Китаєм, тим більше, що відносини з США залишаються нестабільними, а китайська фінансова підтримка необхідна для пом'якшення наслідків західних санкцій», – вважає інший експерт.

А тут звернімо увагу на це «Москва не бачить іншого вибору». Як точно це виглядає разом: прагматизм Пекіна, який за недорого отримує необхідні йому методичні напрацювання – і безвихідність Москви у прагненні щось протиставити Заходу, США.

ВІЙНА ЯК ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ

Є у цих навчань і ще один дуже важливий східний акцент. В один день з ними стартує Східний економічний форум. До Владивостока, точніше – в кампус нещодавно збудованого Далекосхідного університету на острові Російський (надзвичайно дорогий і безглуздий путінський проект) на три дні з'їдуться більше шести тисяч учасників.

Дальневосточный университет
Далекосхідний університет

Поки що список хедлайнерів тільки опрацьовується. З високих гостей більш-менш твердо заявлена участь прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе. Він змушений підтримувати діалог з Росією через проблему Південних Курил. При цьому у кожної сторони в діалозі своя прагматика. Для Росії – це надія на прорив блокади «Великої сімки» та на інвестиції/технології; для Японії – сам факт спілкування з приводу Південних Курил, підтримка ситуації «невирішеної проблеми». Але при всьому тому Японія, як союзник США у всіх військових випадках – тільки противник Росії. Тому елемент м'якого залякування у навчаннях «Восток-2018» щодо Японії є.

Китайський лідер Сі Цзіньпін якийсь час взагалі заявлявся як головний гість СЕФу. Але було це так давно (середина липня), тому потребує свіжого підтвердження. Також заявлені міністр торгівлі та промисловості Індії і глава МЗС Монголії. Спочатку були сміливі припущення про участь у СЕФ чи не глав двох Корей, але ці розмови давно затихли. Також поки невідомо, чи буде хтось з офіційних представників «тихоокеанських драконів». Але дуже може бути, що за ті дні до відкриття ще вдасться залучити когось із поважних гостей.

У будь-якому разі, таке поєднання економічного форуму з найбільшими військовими маневрами видається симптоматичним для путінської Росії. Коли особливих економічних досягнень і ресурсів (крім енергетичних) немає, для підкріплення інвестиційної привабливості хочеться показати те, що є. Наприклад, армію, гарматне м'ясо. І якщо вже Росія пропонує Китаю свої сирійські методичні напрацювання, то не виключено, що іншим вона готова запропонувати і свою сирійську модель участі у військових конфліктах. Така авантюрність може здатися дійсно нереальною, просто божевільною (слідом за Україною та Сирією лізти в ще один конфлікт).

Але хіба не божевілля – те, що робить Путін останні 4,5 року?

Олег Кудрін. Рига.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>