Нобель миру для Сенцова остаточно засвідчить засудження світом агресії Кремля

Нобель миру для Сенцова остаточно засвідчить засудження світом агресії Кремля

Аналітика
1321
Ukrinform
Цю важливу новину ми просто не могли обійти стороною, тому що нині Олег Сенцов, як ніхто інший, заслуговує отримати цю премію

Європейський Союз у черговий раз закликав Росію звільнити незаконно засудженого українського режисера Олега Сенцова: негайно і без всяких умов. Утім, і ми вже про це писали раніше – на заяви та заклики Путін не зважає. Свободу українського режисера герой популярної пісеньки харківських футбольних фанів сприймає як особисту поразку, а відтак – хоче за його звільнення відповідну плату. Однак світ не припиняє спроб вирвати Сенцова, котрий голодує вже 111-й день, з путінських лап.

Екс-президент Польщі, колишній лідер “Солідарності” Лєх Валенса подав кандидатуру українського режисера на здобуття Нобелівської премії миру – йдеться в листі Валенси, опублікованому на сайті Польської кіноакадемії. Цитуємо: “Олег Сенцов своїми діями уособлює усі ідеали, які сповідував також і я, коли вів свою мирну боротьбу за майбутнє світу. Віра в демократію, мирні методи дій, відсутність ненависті, діяльність заради братерства між народами й посвята себе для добра інших людей, яких несправедливо скривджено, – це риси, які потребують найвищого визнання вільного світу. З цих причин звертаюся до усіх людей доброї волі про звільнення Олега Сенцова і подаю його кандидатуру на здобуття Нобелівської премії миру”.

Відзначимо, таку нагороду кілька разів вже надавали людям, які перебували в ув'язненні – заочно, і сам Лєх Валенса також був в їх числі в 1983 році. Тодішньому лідеру руху “Солідарність», котрий боровся з комуністичним режимом у Польщі, присудили Нобелівську премію миру “за діяльність із захисту прав людини”. Утім, як пише портал Сulture.pl, рішення журі значною мірою було зумовлене політикою: запровадження військового стану в Польщі в 1981 році, а також арешт і одинадцятимісячне утримання під вартою Валенси. До речі, Валенса не зміг тоді приїхати на церемонію особисто, тому що закордонні паспорти влада видавала на свій розсуд – зрозуміло, вони не дозволили б своєму опоненту вільно критикувати режим за кордоном. Замість Лєха Валенси по “Нобеля” поїхала його дружина — Данута.

Міністр культури України Євген Нищук написав у себе на Фейсбуці: “Це надзвичайна новина, яка має стати відомою в усьому світі й, впевнений, допоможе врятувати життя українському митцю!” Ми всі також на це дуже сподіваємося...

Нобелівська премія миру: як висувають, обирають і нагороджують

Щорічно протягом вересня Нобелівський Комітет розсилає пропозиції та форми бюлетенів для висування кандидатів на Нобелівську премію миру наступного року всім особам, хто на це має право згідно із Статутом Фундації Нобеля. Це: чинні й колишні члени норвезького Нобелівського комітету, а також радники, призначені Нобелівським інститутом; члени національних парламентів й урядів різних країн, а також члени Міжпарламентського союзу; члени Міжнародного арбітражного суду в Гаазі; члени комісії постійного міжнародного бюро з питань миру; члени й асоційовані члени Детройтського міжнародного інституту; професори університетів в області політичних наук, юриспруденції, історії та філософії; лауреати Нобелівських премій миру. Письмові пропозиції потрібно повернути в Нобелівський комітет не пізніше 31 січня року присвоєння премії.

Як обирають?

Норвезький Нобелівський комітет, до складу якого входять п'ять осіб – призначає їх парламент країни терміном на шість років – починає підготовчу роботу 1 лютого. Процес відбору проходить за закритими дверима, де члени комітету проводять багаторазові обговорення, експертизи, аналізи, наради щодо кожного конкретного кандидата (в середньому щорік на премію висувають близько ста кандидатів). До речі, щоб інформація не просочилася за межі стін комітету, його члени зобов'язуються ніколи не розповідати про те, що там обговорювалося. Так от, свою роботу комітет повинен виконати до 1 вересня, після чого, направити обґрунтовані пропозиції у відповідну Нагороджувальну Організацію – це остання інстанція, куди потрапляє список із 20 осіб. Кінцеве рішення приймають на загальних зборах члени Нагороджувальної Організації шляхом таємного голосування не пізніше 15 листопада. Утім, зазвичай, це відбувається й раніше – до 21 жовтня – дня народження Альфреда Нобеля.

А далі – традиційно. Голова Норвезького Нобелівського Комітету вручає Нобелівську премію миру в присутності короля Норвегії 10 грудня щороку, в річницю смерті Нобеля.

Отримає Сенцов премію чи ні – невідомо, але він, як ніхто інший, нині заслуговує на неї

Присудження Нобелівської премії миру разом з такою ж премією з літератури щороку викликає суперечки, здивування, а іноді іронію та сарказм. З іншими Нобелівськими преміями, які присуджуються за відкриття у фізиці, хімії, медицині, за нові економічні теорії все значно простіше. А от премію миру часто отримують не пацифісти, як того бажав покійний Альфред Нобель, а й політики, зокрема, нерідко ті, хто навряд чи цього гідний.

Приміром, у 1990 році премію отримав перший та останній президент Радянського Союзу Михайло Горбачов, якого нагородили “за внесок у процес ядерного роззброєння”. Водночас Нобелівський комітет не врахував, що саме за правління Горбачова в СРСР спалахнула низка конфліктів, в тому числі міжнаціональних, з людськими жертвами. Ще один приклад - у 2009 році лауреатом став президент США Барак Обама. За рік до цього його обрали президентом і на момент присудження премії він ще не встиг зробити чогось суттєвого. Його нагородили просто за популярність, яку перший афроамериканець – глава наддержави – мав у різних куточках світу.

Звідси напрошується питання: то які шанси в Олега Сенцова отримати Нобелівську премію миру? Тут важко щось прогнозувати, але, як мінімум з трьох на те причин, шанси в нього таки є. Перша – Сенцов, хоч і не політик, але фігура політична, навіть, геополітична. Друга – завдяки шаленому інформаційному розголосу його імені по всьому світу: сотні акцій на його підтримку як в Україні, так і поза її межами, неодноразові заяви міжнародної спільноти, митців, очільників ведучих держав світу тощо. Третя – і головна – у нелегкій боротьбі з “путінізмом” Сенцов поставив на кін найцінніше, що в нього є – власне життя, і вимагає він волі не лише для одного себе, а для всіх безпідставно і підло засуджених російськими судами українських патріотів. Власне, він – символ цієї боротьби. І тому, як ніхто інший, заслуговує на цю нагороду. І якщо так воно і буде (щиро надіємося і молимося, щоб наш Олег отримав Нобеля миру із рук в руки!), то це стане свідченням визнання незгоди світу з агресивною і людожерською політикою Кремля, свідченням того, що світ разом з Україною – на боці демократії, права і сумління.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>