На що конкретно уряд України витратить 15, 5 млн євро «від ЄС»

Поки що гроші, про надання яких Євросоюз оголосив минулого тижня, в Україну не надійшли - тривають відповідні узгодження. Але, нагадаю, торік у травні Київ вже отримав від європейських партнерів транш у 10 мільйонів євро в рамках затвердженої ЄС спеціальної програми допомоги у 104 мільйони. Йдеться про безповоротну фінансову допомогу Україні. За словами міністра Кабінету Міністрів Олександра Саєнка, відповідно до угоди про фінансування програми "Підтримка комплексного реформування державного управління в Україні", перша частина траншу - фіксована (5 мільйонів євро), друга - залежить від успішності впровадження реформ.

Голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко розповів Укрінформу, як Київ використав надані європейськими партнерами гроші і на що вони йтимуть у майбутньому:

1. На підвищення заробітної плати державним службовцям, насамперед, фахівцям з питань реформ, які нині працюють у десяти міністерствах, в секретаріаті Уряду та у деяких інших центральних органах виконавчої влади.

«Ми розуміємо, що реформовані органи повинні не стільки займатися поточним регулюванням, скільки здійснювати аналіз і стратегічне планування, - розповів Костянтин Ващенко, - Для цього створено директорати, які опікуються ключовими напрямками діяльності держорганів. До роботи у цих структурах залучаємо на конкурсних засадах кращих фахівців, які мають управлінський досвід, навчалися у провідних світових університетах. Запросити таких людей на роботу в уряд було б набагато складніше, якби завдяки підтримці ЄС ми не мали можливості забезпечити їх конкурентною зарплатнею».

Додам, що розмір зарплати в нових структурах коливається від 30 тисяч (експерт) до 60 тисяч гривень (керівник директорату). Це – у кілька разів більше, ніж зарплатня працівника нереформованих міністерських структур. Приміром, оклад головного спеціаліста міністерства - 7500 гривень. Навіть, із урахуванням усіх доплат (за ранг, вислугу років, інтенсивність праці тощо) - це удвічі менше, аніж у «рядового» співробітника директорату, призначеного на конкурсних засадах.

2. На створення електронної системи управління людськими ресурсами на державній службі (Human Resource Management Information System).

«Мова про створення електронного ресурсу, який об’єднає усі органи влади, - пояснює Костянтин Ващенко, - За його допомогою громадяни зможуть у будь-який момент ознайомитися зі штатним розписом кожного міністерства чи іншого органу державної влади, з’ясувати, скільки там працює людей, чим конкретно вони займаються, яку отримують зарплатню. Самі ж чиновники позбудуться необхідності писати численні резолюції, довідки та інші папери, заповнювати формуляри і файли – у відкритому доступі буде вся інформація про кожного держслужбовця (що він робить, який має досвід, коли і як підвищував кваліфікацію, які показники результативності його роботи). Все це - відкрито й прозоро. У підсумку створення такої системи призведе до скорочення апарату державних службовців - з тим, щоб він став більш гнучким та ефективним», - наголосив Костянтин Ващенко.

3. На підвищення інституційної спроможності українських державних органів – насамперед, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Левову частку коштів попереднього траншу було спрямовано саме на це.

«Дві третини (якщо не більше) часу в роботі «середньостатистичного» українського міністерства йде на вирішення так званих «поточних» питань, керування державними підприємствами, надання - іноді невластивих – адміністративних послуг, підготовку регуляторних актів, які часто-густо не сприяють поліпшенню життя громадян чи діяльності бізнесу, а навпаки їх ускладнюють, - пояснює Костянтин Ващенко. - Усе це свідчить про те, що ми й досі маємо пострадянську модель організації роботи міністерств і відомств. Тоді як в будь-якій провідній країні світу ключове завдання міністерства полягає в аналізі політики, оцінці ризиків, визначенні тих, на кого політика має працювати. А ще – підготовка за підсумками такого аналізу узгоджених, прогнозованих, ефективних і якісних рішень, які потім втілюватимуть інші органи виконавчої влади», - резюмує голова Нацагенства з питань держслужби.

4. На поліпшення матеріального забезпечення державних органів (оновлення комп’ютерних мереж, побудову системи електронного урядування).

«В найближчих планах – повністю перейти на електронну систему комунікації між органами державної влади як на центральному, так і на регіональному та місцевому рівнях», - каже Костянтин Ващенко.

5. На залучення кращих зарубіжних фахівців до консультування і надання практичної допомоги українським міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади. Таким чином, вони можуть користуватися новітніми знаннями і практичним досвідом провідних світових демократій.

Навіщо «город городити»?

Костянтин Ващенко нагадав, що зміна системи державного управління – одна з ключових реформ, втілення яких почалося у нашій країні після Революції гідності. Адже йдеться про підвищення ефективності державного апарату, покращення якості адміністративних послуг, які держава надає громадянам - шляхом дерегуляції та запобігання дублюванню функцій різними органами влади.

«Ця реформа має п’ять ключових складових: реформування уряду і центральних органів виконавчої влади, реформа державної служби, модернізація сфери надання адміністративних послуг, зміна системи фінансового управління, перехід до застосування нових процедур формування й аналізу політики, який базується на стратегічному плануванні та оцінюванні ризиків», - уточнив Костянтин Ващенко.

«Першою ластівкою» у втіленні відповідних планів стало, за його словами, реформування держслужби. Із 1 січня 2016 року набрав чинності новий Закон «Про державну службу», покликаний зробити її професійною і політично незалежною. Відтоді вступ на держслужбу і просування «кар’єрними сходами» відбуваються на конкурсних засадах, що сприяє залученню до цієї сфери ефективних і якісних фахівців.

Європейський Союз, за словами керівника Нацагентства з питань держслужби Костянтина Ващенка, від початку активно підтримував цю реформу. Зокрема, на експертному рівні (і закон про державну службу, і підзаконні акти напрацьовувалися із залученням зарубіжних фахівців та з урахуванням європейських стандартів і практик). І звісно ж, на темпи реформування системи державного управління в Україні суттєво впливає згадана вже фінансова допомога від Євросоюзу.

Владислав Обух. Київ