А ми чим гірші за Манафорта з його 60-ма «лямами»?

А ми чим гірші за Манафорта з його 60-ма «лямами»?

Укрінформ
Українські політтехнологи дещо здивовані, але гонорарам Манафорта не заздрять. Від «комплексу меншовартості» не страждають і в чужу кишеню зазирати не люблять

Шалені суми, які відомий лобіст і політтехнолог Пол Манафорт вивіз свого часу із бідної України до багатих Сполучених Штатів Америки, нині активно обговорюють і у пресі, і в «політичній тусовці», і як-то кажуть, на «кухні та лавках біля під’їздів». Нагадаю, під час судового процесу, який триває проти Манафорта у США, з’ясувалося: на передвиборних кампаніях Януковича, Партії регіонів та Опоблоку він заробив понад 60 мільйонів доларів, зокрема, 31 мільйон «зелених» - у 2012 році. Цікаво, що "Опозиційний блок" при цьому ще й умудрився недоплатити компанії Манафорта майже два з половиною мільйона!

Чи ж не заздрять таким заробіткам заїжджих колег українські політологи й політтехнологи? Укрінформ опитав деяких експертів, поцікавившись їхньою думкою щодо роботи Манафорта в Україні, його заробітків, ситуації, в якій він нині опинився, і перспектив участі іноземних фахівців у майбутніх виборчих кампаніях у нашій країні.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

«Похвилюватися декому доведеться. Принаймні, хтось із наших співвітчизників буде змушений неабияк витратитися на американських адвокатів»

«Пол Манафорт був не першим і, вочевидь, не останнім іноземцем, який за роботу в Україні отримував набагато більше грошей, аніж вітчизняні політтехнологи. Раніше доволі пристойні гонорари платили росіянам. Щоправда, в Росії подібних процесів не було, тож про конкретні суми їхніх заробітків достеменно не відомо. Але, як я чув із різних джерел, йшлося також про мільйони доларів. А чи було там «по 60 на брата», сказати важко. При цьому варто врахувати, що згадані 60 «манафортівських» мільйонів – це не одномоментна виплата, а сума, зароблена за декілька різних кампаній упродовж кількох років.

З іншого боку, говорити, що виборчі кампанії для Януковича і Партії регіонів або для Опоблоку повністю проводив Манафорт, неправильно. Американський фахівець був стратегом, а поточну політтехнологічну роботу виконували, в основному, українці, які, приміром, проводили соціологічні дослідження чи рекламні кампанії.

До речі, українські політтехнологи у порівнянні з 90-ими роками зробили величезний крок уперед – абсолютна більшість виборчих кампаній у нашій країні (в тому числі – і кампаній провідних політиків) проводять саме вітчизняні фахівці. І те, що у 2014-му році у штабі Петра Порошенка відмовилися від послуг Манафорта, – доволі показово. Адже на той момент авторитет американця був беззаперечним, а його репутації жодні скандали іще не загрожували.

Що ж до впливу нинішньої ситуації довкола Манафорта на майбутнє політичних процесів в Україні, головним буде те, що хоча б формально з’являться підстави для розслідувань щодо політиків, про яких згадували у рамках процесу проти американського політтехнолога, зокрема тих, хто платив йому гроші. Утім, довести, що саме ті чи інші конкретні люди причетні до таких оборудок, буде непросто. Думаю, ніхто – ні Льовочкін, ні Ахметов – своїх підписів під якимись рахунками не ставили. Частина ж фігурантів взагалі переховується закордоном – як-от Клюєв чи Янукович. Але похвилюватися декому таки доведеться. Принаймні, хтось із наших співвітчизників буде змушений неабияк витратитися на американських адвокатів. Також може відновитися розслідування щодо «амбарної книги Партії регіонів», яке, вочевидь, нині «зависло».

А ось чинні українські політики, які співпрацюють з іноземними політтехнологами і, що важливо, лобістами (адже Манафорт велику частину гонорарів отримував саме за лобістську діяльність), стануть обережнішими. Адже, вочевидь, не лише Манафорт, а й деякі інші американці-лобісти отримували гроші не тільки легально, а і «в конвертах». Намагання убезпечитися від пов’язаних із ними проблем може спровокувати певну кризу у форматі стосунків українських політиків з іноземними радниками й політтехнологами. І це так чи інакше призведе до підвищення попиту на послуги вітчизняних політтехнологів. Тож, якщо не 60, то, принаймні, «кілька мільйонів» у найближчому майбутньому вони зможуть заробити».

Денис Богуш, політтехнолог, експерт у сфері стратегічних комунікацій:

«Вони продовжуватимуть платити українським фахівцям максимум – 5 тисяч доларів. А іноземцям за те саме – сотні тисяч «зелених»

«Ситуацію з Манафортом можна вважали прецедентом. Адже в таких масштабах ніхто до нього і ніхто після в Україні такого не робив. Манафорт зумів «виліпити» із Януковича зразка 2002 року - Януковича-2010, який переміг на президентських виборах. Щодо грошей, які американський політтехнолог і його команда за це отримали, то вони справді шалені. Але при цьому варто враховувати й те, що тодішнє оточення Януковича «грошей не рахувало».

Певно, нині зайве розмірковувати, переплатили чи не переплатили тоді Манафорту. Думати треба про інше… Адже найгірше у цій ситуації, що наші податкові і правоохоронні органи навіть не замислюються над тим, що Манафорт мав би заплатити податки із шалених гонорарів до українського бюджету. При цьому, хто платив команді політтехнолога і наскільки прозоро, розслідує не українська прокуратура, а американська. Українська сторона навіть не спромоглася з’ясувати, як же все це відбувалося, знайти свідків, виявити рахунки…

Соромно за наші правоохоронні органи. І залишається тільки заздрити правоохоронній і судовій системам США, де не можна навіть «грубими мільйонами» відкупитися від судів. У нас би його відпустили одразу ж і забули. Та ще б і сказали, що він «класний хлопець». Тож я насправді заздрю не заробіткам Манафорта, а тому, як працює система правосуддя у Сполучених Штатах. Хочеться, щоб колись і ми досягнули такого рівня – аби по-перше, у цій сфері працювали професіонали, а по-друге, там було менше корупції.

Щодо майбутніх виборчих кампаній, то я сумніваюся, до наші політики в один момент відмовляться від «заїжджих» політтехнологів. Політики різні. Вони по-різному оцінюють ситуацію. Тож для декого названі цифри у 60 мільйонів доларів можуть навпаки стати орієнтиром - мовляв, така робота справді стільки коштує. Тож за певний вид робіт вони продовжуватимуть платити українським фахівцям по 500, 1000, максимум – 5 тисяч доларів. Іноземцям же за таку ж працю – десятки і сотні тисяч «зелених»! Бо часто спрацьовує мрія про чарівників-політтехнологів, які можуть прийти і влаштувати диво. Той, хто вірить у таке «диво», і платить великі гроші. Особливо, якщо йому самому вони легко дісталися».

Сергій Гайдай, політтехнолог, власник соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.ком»:

«В тому, що я і мої українські колеги не отримуємо таких гонорарів, як Манафорт, винні ми самі»

«Хтось вважає, що Манафорт в Україні багато заробив? Відповім одразу ж: той, хто зазирає в чужі кишені, має замислитись, яким чином вичавити із себе так званий «совок». Це лише в СРСР ніхто зі знайомих не повинен був отримувати понад 150-200 рублів на місяць. А хто заробляє більше – той вже поганий… Якщо Манафорту погоджувалися платити такі гроші, значить він того вартий.

Я не знайомий особисто із цим американцем і не відчуваю до нього якихось симпатій. Те, що він працював на Януковича, звичайно ж, викликає у мене певні питання, але не такі вже й радикальні: адже хтось повинен працювати на будь-яку офіційно зареєстровану політичну силу, що бере участь у виборах. Але, прочитавши звіт журналістів, які з’ясовували, що він радив, переконався: йдеться про дуже професійні й етичні речі. Інша справа, що сам Янукович був не дуже гарним виконавцем і взагалі не зовсім підходив для виконання таких порад. Але у подібній ситуації я б радив політикам, мабуть, 80 відсотків того, що і Манафорт. Причому, нагадаю, що основна порада американського політтехнолога після того, як Янукович програв свої перші президентські вибори, стосувалася зміни лідера для Партії регіонів. Дуже гарна ідея була. Але до неї тоді не прислухалися.

За великому ж рахунку, у тому, що українські політики запрошують собі помічників із-за кордону, немає нічого поганого. Це право вибору того, хто платить гроші. Я стикався по роботі і з американськими, і з російськими політтехнологами. І серед тих, і серед інших є й хороші фахівці, і погані. А в тому, що я і мої українські колеги не отримуємо таких гонорарів, як Манафорт, винні ми самі. Певно, як фахівці, ми таких грошей не варті. Тож чи є тут причини заздрити?».

Віталій Бала, політтехнолог, директор Агентства моделювання ситуацій:

«Деякі політики (приміром, кандидати у президенти), отримають набагато гірший результат, аніж дають соцдослідження. А все тому, що не хочуть залучати достатньо відомих спеціалістів»

«Суми, які в «бідній Україні» виплачують іноземним політичним консультантам, політтехнологам і радникам, однозначно, не відповідають рівню ефективності наданих ними послуг. Адже паралельно із командою Манафорта під час згаданих виборчих кампаній до виконання багатьох важливих завдань залучали і українських та російських фахівців, які отримували у сотні разів менше. Такий підхід «політиків-роботодавців», як на мене, свідчить про своєрідний «комплекс меншовартості»: все іноземне – апріорі нібито краще. Зрозуміло, що від цього суспільству і його політичному істеблішменту треба відходити. Але ж, якщо люди готові платити такі гроші, – то їхня справа, нехай платять.

Щодо майбутнього ринку політичних послуг в Україні, хотів би застерегти від тенденції, за якої багато людей, котрі вже перебувають у політиці (частково і тих, хто лише йде в політику), вважають, що вони самі здатні вирішувати усі питання, пов’язані із цією сферою діяльності - політичним консультуванням і політтехнологіями. Це досить дивно. Адже в такий спосіб деякі учасники виборчих перегонів потрапляють у залежність від власних уподобань, стигм і стереотипів.

А в результаті, я думаю, під час найближчих кампаній ми станемо свідками того, як деякі політики (приміром, кандидати у Президенти), отримають набагато гірший результат, аніж рівень підтримки, який демонструють нині соціологічні дослідження. А все тому, що не хочуть залучати до співпраці достатньо відомих спеціалістів, яким треба платити порівняно високі гонорари… Але - це вже проблеми самих цих політиків…».

Владислав Обух, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-