Цінності або гроші: Ар'єв закликав Раду Європи зробити вибір
Про це у статті для брюссельського видання EU Today пише народний депутат України, віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Володимир Ар'єв.
«Чи досягла нарешті Рада Європи межі, коли треба визначити, що вартує найбільше: репутація або фінансування?» - ставить запитання Ар'єв.
Як він наголошує, ситуацію можна порівнювати із шекспірівським запитанням «бути чи не бути?», коли йдеться про фінансову кризу або кризу цінностей. Ситуація особливо загострилася у травні цього року, виходячи із прихильної до Росії позиції чинного генерального секретаря РЄ Турбйорна Ягланда.
«Питання для Ради Європи нині полягає у тому, чи піддасться вона на фінансовий шантаж з боку Російської Федерації», - заявляє віце-президент ПАРЄ.
Як нагадує народний депутат, ця історія розпочалася у 2014 році, коли Росія протиправно анексувала Крим. Дотримуючись правил і процедур, ПАРЄ негайно запровадила санкції проти російської делегації після того, як Держдума проголосувала за підтримку анексії українського півострова.
Після початку російської агресії на Донбасі, нагадує Ар'єв, Асамблея вдруге підтримала резолюцію, якою підтвердила санкції та призупинила право голосу російської делегації, доки вимоги ПАРЄ не будуть виконані.
«Юридично безпідставно Росія у 2017 році порушила інше зобов’язання: відмовилася сплачувати свій фінансовий внесок до Ради Європи, що становить загалом 7% від загального бюджету», - йдеться у публікації.
«Якою має бути адекватна відповідь на цей шантаж? Сильною позицією у зазначеній ситуації має бути дотримуватися своїх принципів та скоротити бюджетні витрати - чи прийняти шантаж. На жаль, це не той шлях, який обрало керівництво Ради Європи», - зазначив Ар'єв.
Зокрема, наголосив народний депутат, генсек РЄ відкинув усі пропозиції, включаючи пропорційне збільшення бюджетних внесків поміж країнами-членами.
Відтак, як підкреслив Ар'єв, прийнявши російські вимоги, ПАРЄ виступить проти своїх же ухвалених резолюцій, що може стати негативним прецедентом.
«Чи прийняття російських вимог варто порушення питання «бути чи не бути?», а також високої репутації організації, яка успішно існувала упродовж 40 років, доки Російська Федерація приєдналася до неї? Це справа самої РЄ – дати відповідь на це запитання та визначити своє майбутнє. Ціна негативної відповіді, яка полягає у правах людини, верховенстві права та демократії в Європі, не може бути недооціненою... », - переконаний Ар'єв.
Як повідомляв Укрінформ, Бюро ПАРЄ 29 червня ухвалило рішення про розгляд пропозицій щодо повернення російської делегації до роботи в організації. Фактично це дає змогу внесення лобійованих Росією змін до правил процедури Асамблеї для повернення російської делегації в ПАРЄ без застосування до неї санкцій.
ПАРЄ позбавила делегацію Росії права голосу в січні 2015 року через агресію цієї країни проти України. 15 грудня минулого року на засіданні Бюро ПАРЄ в Парижі було створено аd hoc комітет "з питання ролі та місії Парламентської асамблеї", який фактично покликаний створити передумови для повернення російської делегації в ПАРЄ. Приїжджаючи на засідання аd hoc комітету, які в тому числі відбувалися під час зимової та весняної сесій ПАРЄ, представники РФ неодноразово наголошували, що не збираються виконувати резолюції Асамблеї щодо України.
