Україна може отримати ПДЧ в НАТО після Грузії – експерт

Україна може отримати ПДЧ в НАТО після Грузії – експерт

1355
Ukrinform
У питанні отримання Плану дій щодо членства в НАТО Грузія дещо випереджає Україну, тому як тільки офіційний Тбілісі отримає ПДЧ, тоді таку перспективу можна очікувати і Києву.

Про це заявив директор міжнародних програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Віталій Мартинюк під час круглого столу у Києві "Чого слід очікувати Україні від Брюссельського саміту НАТО (2018)", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ми очікуємо, що в Брюсселі якимось чином будуть означені наші перспективи щодо майбутнього членства. Думаю, що про ПДЧ мова йти не буде, йтиметься про  програму розширених можливостей. Але було б важливо, щоб не забували також і Грузію тому, що Україна йде з Грузією в одному кейсі. Хоча Грузія нас трохи випереджає. І як тільки Грузія отримає ПДЧ, або запрошення до членства в Альянсі, можна очікувати, що наступною стане Україна", - сказав Мартинюк.

Експерт наголосив, що надання ПДЧ в НАТО для Грузії означало б "прорив східного флангу розширення Альянсу".

За словами Мартинюка, наразі у своєї політиці розширення НАТО робить фокус на Західні Балкани: “Минулого року Чорногорія набула повноцінного членства в Альянсі, цього року очікується, що і Македонія може отримати офіційне запрошення приєднатися до НАТО”.

Водночас, експерт вказав на те, що він “далекий від думки, що Македонія  сьогодні внутрішньо більш готова до членства в Альянсі, ніж Україна”. 

Він також зазначив, що в декларації Брюссельського саміту  має бути фраза про те, що Альянс підтримує прагнення України набути членство в НАТО.

Читайте також: Україна очікує від саміту НАТО підтвердження перспективи членства

Директор міжнародних програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" наголосив, що Україні слід продовжувати курс на НАТО, незважаючи на відсутність відчутних зрушень щодо членства за останні 10 років: “Ми повинні прямувати цим шляхом, не звертати. Тому що в Альянсі дивляться на сталість, на сталість зовнішньої політики, внутрішніх перетворень, відносин між країною (Україною) і Альянсом. І тому, якщо ми будемо незворотньо слідувати, то це врешті-решт нас приведе до членства в Альянсі”.

Говорячи про сталі внутрішні перетворення, Мартинюк, зокрема, вказав  на те, що Альянс постійно наголошував, від генсека до представників в Україні, що реформи мають стосуватися не лише військового сектору, а всього комплексу державних установ, що мають відношення до безпеки.  “В Україні була така мета: до саміту НАТО схвалити закон про нацбезпеку. З тим, щоб з ним, умовно кажучи, приїхати в Брюссель. Закон був врешті-решт схвалений. Але цього недостатньо, треба дивитися на його зміст... Передбачалося, що від СБУ заберуть функцію економічної безпеки — вона в законі збереглася”, - зазначив експерт.

Говорячи про співпрацю з НАТО, Мартинюк також вказав на те, що наразі Україна “не відіграє, на жаль, ту роль, яку вона може відігравати для вкладу у протидію гібридним загрозам”, хоча кожного дня  протидіє цим загрозам з боку РФ. За його словами, чомусь Європейський центр протидії гібридним загрозам, контрибуторами якого є НАТО та ЄС, був створений у Гельсінки, а не в Україні. “На сьогоднішній день не бачу активної співпраці цього центру з Україною. Нам варто поглянути, яким чином приєднатися до цього центру. І це має бути зроблено не лише в розрізі перспектив членства НАТО, а  й також в розрізі посилення співпраці НАТО з ЄС”,  - сказав він. 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-