Україна може отримати ПДЧ в НАТО після Грузії – експерт
Про це заявив директор міжнародних програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Віталій Мартинюк під час круглого столу у Києві "Чого слід очікувати Україні від Брюссельського саміту НАТО (2018)", повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Ми очікуємо, що в Брюсселі якимось чином будуть означені наші перспективи щодо майбутнього членства. Думаю, що про ПДЧ мова йти не буде, йтиметься про програму розширених можливостей. Але було б важливо, щоб не забували також і Грузію тому, що Україна йде з Грузією в одному кейсі. Хоча Грузія нас трохи випереджає. І як тільки Грузія отримає ПДЧ, або запрошення до членства в Альянсі, можна очікувати, що наступною стане Україна", - сказав Мартинюк.
Експерт наголосив, що надання ПДЧ в НАТО для Грузії означало б "прорив східного флангу розширення Альянсу".
За словами Мартинюка, наразі у своєї політиці розширення НАТО робить фокус на Західні Балкани: “Минулого року Чорногорія набула повноцінного членства в Альянсі, цього року очікується, що і Македонія може отримати офіційне запрошення приєднатися до НАТО”.
Водночас, експерт вказав на те, що він “далекий від думки, що Македонія сьогодні внутрішньо більш готова до членства в Альянсі, ніж Україна”.
Він також зазначив, що в декларації Брюссельського саміту має бути фраза про те, що Альянс підтримує прагнення України набути членство в НАТО.
Директор міжнародних програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" наголосив, що Україні слід продовжувати курс на НАТО, незважаючи на відсутність відчутних зрушень щодо членства за останні 10 років: “Ми повинні прямувати цим шляхом, не звертати. Тому що в Альянсі дивляться на сталість, на сталість зовнішньої політики, внутрішніх перетворень, відносин між країною (Україною) і Альянсом. І тому, якщо ми будемо незворотньо слідувати, то це врешті-решт нас приведе до членства в Альянсі”.
Говорячи про сталі внутрішні перетворення, Мартинюк, зокрема, вказав на те, що Альянс постійно наголошував, від генсека до представників в Україні, що реформи мають стосуватися не лише військового сектору, а всього комплексу державних установ, що мають відношення до безпеки. “В Україні була така мета: до саміту НАТО схвалити закон про нацбезпеку. З тим, щоб з ним, умовно кажучи, приїхати в Брюссель. Закон був врешті-решт схвалений. Але цього недостатньо, треба дивитися на його зміст... Передбачалося, що від СБУ заберуть функцію економічної безпеки — вона в законі збереглася”, - зазначив експерт.
Говорячи про співпрацю з НАТО, Мартинюк також вказав на те, що наразі Україна “не відіграє, на жаль, ту роль, яку вона може відігравати для вкладу у протидію гібридним загрозам”, хоча кожного дня протидіє цим загрозам з боку РФ. За його словами, чомусь Європейський центр протидії гібридним загрозам, контрибуторами якого є НАТО та ЄС, був створений у Гельсінки, а не в Україні. “На сьогоднішній день не бачу активної співпраці цього центру з Україною. Нам варто поглянути, яким чином приєднатися до цього центру. І це має бути зроблено не лише в розрізі перспектив членства НАТО, а й також в розрізі посилення співпраці НАТО з ЄС”, - сказав він.
