“Правки Лозового” скасували, хай живуть “правки Князевича”?

“Правки Лозового” скасували, хай живуть “правки Князевича”?

Аналітика
1962
Ukrinform
Мартиненко, Насіров, Онищенко, Розенблат... мають дякувати Роману Князевичу за те, що той “відмазав” їх від Антикорупційного суду

Ейфорію “перемоги” навколо ухвалення Верховною Радою і підписання Президентом закону “Про Вищий антикорупційний суд” (далі - ВАС) рівно за тиждень затьмарив гучний скандал. Днями український сегмент Фейсбуку “гудів” про “шулерську” поправку в згаданому законі, а точніше - норму про те, що кримінальні справи, які вже наразі спрямовані до суду першої інстанції, нібито не підлягають перегляду в апеляційній палаті ВАС. Тобто апеляцію по цих справах мають розглядати загальні суди, навіть якщо ВАС на той момент вже запрацює. Таким чином з підсудності Вищого антикорупційного Суду фактично виводяться всі нинішні резонансні справи НАБУ і САП, а отже — даєш амністію ТОП-корупціонерам, чиї справи вже в судах? Найгірше те, що скандальний абзац з’явився у підписаному президентом законі, як той дідько з табакерки. У профільному Комітеті (керівник депутат Руслан Князевич - на першому фото) її не підтримали, у залі ВР також, а в документі вона є. Доки вже будемо пробачати ці ганебні шулерські фокуси?..

Говорили-балакали, проголосували та й заплакали...

Для початку варто процитувати одіозну поправку: “Судовий розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, який розпочато у судах першої та/або апеляційної інстанцій та не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, продовжується у цих судах. Зазначені кримінальні провадження не можуть бути передані до Вищого антикорупційного суду”.

Хоча експерт з конституційного права Богдан Бондаренко переконує, що поправка з’явилася не так вже й несподівано, мовляв, чутки про її можливе внесення ходили й раніше. “За чинних положень закону, зокрема і поправки, яку ми обговорюємо, ті справи НАБУ і САП, які будуть передані до місцевих судів та за якими почнуться судові розгляди ще ДО початку роботи Вищого антикорупційного суду (а це буде ще не скоро), розглядатимуться і надалі місцевими судами. Але, зверніть увагу, в більшості резонансних антикорупційних розслідувань обвинувальні акти ще не передані до суду, а це означає, що судовий розгляд не розпочато і справи мають усі шанси потрапити “на стіл” новоствореному Антикорсуду”, - каже Бондаренко.

Можливо, саме тому НАБУ та САП сьогодні й не поспішають передавати справи до звичайних судів. Ось приміром, справу екс-глави ДФС Романа Насірова, в якій лише обвинувальний акт складає 774 сторінки, вже передано до Шевченківського райсуду Києва. Тобто головному податківцю Антикорупційний суд “не світить”. Натомість, справа Борислава Розенблата, якому Солом’янський суд лише обрав запобіжний захід, може туди потрапити.

Директор АБ “Дроздова та партнери” адвокат Олена Дроздова також цей принциповий момент підтверджує. Утім, посилаючись на Конвенцію про захист прав людини та норми КПК України, додає, що винесені місцевими судами вироки все ж можуть підлягати оскарженню у майбутньому Антикорупційному суді. Але, по-перше, судді майбутнього Антикорсуду не матимуть можливості втрутитися до цих проваджень на початковому етапі, а по-друге, до них потраплятимуть уже апеляційні скарги на вироки.

Патентний повірений Юрій Трачук вважає, оскільки Антикорупційний суд не встигнуть створити раніше 2019 року, то всі розглянуті за цей час судові провадження, згідно правки, теоретично потрапляють потім до апеляційної інстанції загальної юрисдикції, і далі до Верховного суду, як до найвищої судової інстанції України. Тобто, з Антикорупційним судом чи без, але топ-корупціонери уникнути відповідальності не зможуть, стверджує експерт.

Депутати, шулери “та інші”...

Як узагалі так вийшло, що в документі, до якого була прикута увага усього українського суспільства та західних партнерів, наші депутати змогли “профітькати” принципові речі?

За словами народного депутата ВРУ Мустафи Наєма, згадану правку не озвучили ні під час фінального засідання профільного комітету, ні під час обговорення і голосування в сесійній залі.

Мустафа Найєм, народний депутат України
Мустафа Найєм, народний депутат України

“Виступаючи з трибуни, глава комітету Руслан Князевич зачитав всі ключові правки до документу, крім цієї. Це можна перевірити в стенограмі засідання парламенту”, - переконує нардеп. Так, після перерахування правок главою комітету було сказано лише одну фразу: “...та інші техніко-юридичні правки”. “Але це не техніко-юридична правка, а істотне доповнення, яке змінює суть документа, яку глава комітету зобов'язаний був зачитати, але не став”, - наголосив Наєм.

Єдиний документ, в якому згадується ця правка, каже він, це стенограма попереднього засідання профільного комітету від 21 травня, де Роман Князевич повідомив, що правка нібито написана на вимогу Венеціанської комісії Ради Європи. Хоча секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт це спростував. В коментарі “Європейській правді” він заявив: “З боку Венеціанської комісії не було подібної вимоги”. За словами юриста Trasparency International Максима Костецького є ще й така версія — у списку правок, які роздали нардепам перед засіданням комітету 6 і 7 червня, поправка щодо апеляції була, але її... не помітили. Тому що час для розгляду був обмежений, і вся увага депутатів була зосереджена на питанні юрисдикції міжнародних експертів.

Так чи інакше, але маємо чергове підтвердження недолугої роботи депутатського корпусу у надважливих для країни справах. Мустафі Наєму, звісно, плюсик до карми за те, що він, на відміну від інших колег-депутатів, хоча б вибачився за власну неуважність при голосуванні за документ, яку він потім надолужив, привернувши увагу до факту раптової появи принципових поправок. Чому ж тоді промовчало керівництво ВР, Адміністрація Президента? Натомість бачимо вже традиційне тикання пальцями один на одного, замість того, щоб виправити помилку.

Операція-ліквідація: чи скасують скандальну правку?

Як надалі розвиватимуться події та чи зникне врешті скандальна правка з закону “Про Антикорупційний суд”, враховуючи, що найближчий рік країна житиме в передвиборчій лихоманці? З цим питанням ми звернулися до експертів. Відповіді отримали неоднозначні.

Приміром, виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин озвучує три ймовірні сценарії розвитку подій.

Юрчишин: “Перший — оптимальний. До законопроекту №7441, який сьогодні лежить в парламенті і який синхронізує закон про Антикорупційний суд з чинними нормами про судоустрій, вносять правку, що повертає апеляцію в Антикорсуд. Всі задоволені, роблячи вигляд, що нічого не сталося. Другий — реалістичний. Влада пручається, не бажаючи щось змінювати, на неї починають тиснути західні партнери, і до початку роботи Антикорсуду її (правку) таки ліквідовують. В цьому випадку не виключені ускладнення в стосунках з “міжнародниками”. Третій — песимістичний. Правка залишається доти, доки, користуючись нею, хтось з топ-фігурантів корупційних справ не отримує виправдання. Отут не уникнути втрати авторитету держави, сповільнення реформ, складнощів у переговорах з Заходом”.

Політичний консультант Олександр Вербицький вважає малоймовірним внесення якихось змін до тільки-но проголосованого закону. Швидше за все залишать у нинішній редакції.

Вербицький: “По-перше, спроби внесення будь-яких змін можуть знову спровокувати дискусії в суспільстві про недосконалість закону і залежність парламенту від західних інституцій. По-друге, відповідальність за нинішню редакцію закону автоматично переноситься на новий парламент, склад якого мало прогнозований. Чи буде в ньому взагалі політична конфігурація для прийняття рішення (226 голосів)? Нинішня редакція в принципі може влаштовувати всіх, а особливо тих, хто втративши недоторканність після виборів-2019, сам може потрапити в поле зору антикорупційних органів. По-третє, депутати свою справу зробили. Чергову умову західних партнерів виконано у визначений термін, Україна отримає транш МВФ. А далі — будемо жити, будемо бачити”.

Натомість адвокат Олена Дроздова дає позитивний прогноз: під тиском суспільства і міжнародників недолік нового закону все ж ліквідують.

Дроздова: “З урахуванням пильності та уважності українців і представників європейської спільноти, які вже б’ють на сполох через таку відверто корупційну складову в антикорупційному законі, припускаю, що під громадським тиском депутати повернуться до питання. Передвиборча кампанія слугуватиме додатковим стимулом для народних обранців, щоби вони без зволікань внесли необхідні зміни та не втрачали голосів виборців”.

Мирослав Ліскович, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-