Літній перед старт президентської кампанії: кого критикував та що обіцяв Роман Безсмертний

Літній перед старт президентської кампанії: кого критикував та що обіцяв Роман Безсмертний

2706
Ukrinform
«Просто реформувати і лагодити – вже нічого не можливо. Потрібні повне перезаснування держави і нова якість політики»

Вчора на Подолі, на нижньому поверсі музею «Духовні скарби України» відбулася зустріч Романа Безсмертного з журналістами, де він заявив про свій намір балотуватися в президенти України. Перед старт президентської кампанії у майже літній період можна вважати плюс-мінус вдалим. 

Повний зал журналістів та аналітиків, тут тобі й Олег Покальчук, і Сергій Рахманін, і Андрій Куліков, відомі блогери і телевізійники. Ця зустріч показує, як багато можуть дружні відносини, бо чому б ще прийшли впізнавані й перші особи медіа-тусовки. Хтось приходив на Безсмертного, з яким писали десятки інтерв'ю, як із експертом, хтось – на коменданта періоду Помаранчевої революції, хтось – на колишнього віце-прем'єра, хтось – на найбільш просунутого представника нацдемівського політичного напрямку. Роман Петрович уміє комунікувати.  

Зустріч почалася із запізненням на 20 хвилин, колеги поруч жартували, що не варто починати з дурної звички часів Ющенка. Перші півгодини були презентацією основних тез Романа Безсмертного (ще не програма, але така обкатка). 

Я  чекала цю зустріч із певними побоюваннями. Кандидат у президенти повинен критикувати президента та чинну владу – це альфа та омега розкрутки. На здоров'я кандидату, але чи завжди справедливо (і на здоров'я суспільству)? (Я «згортаю» співрозмовника, коли він починає дорікати, що влада не закінчила війну, опозиційний популізм такий самий шкідливий, як і провладний – він не дозволяє побачити здобутків і часом вчить ненавидіти владу в тих випадках, коли вона фактично тотожна самій державі)... Але ти ж не можеш «згорнути» співрозмовника, коли він каже, що за чотири роки не збудоване ВПК чи що нам бракує патронів. Збудоване чи ні, але у нас за чотири роки запрацювали заводи, які при Януковичу стояли в плані ліквідації, та й зі стрілецькою зброєю проблем нема. (Це якщо вірити профільному парламентському комітету). Об'єктивно, у цьому плані стакан мені здається наполовину повним, а не наполовину порожнім.  І, звісно, згодна, що проста людина виживає, але не згодна, що держава не присутня в житті людини, бо вона присутня зарплатами, пенсіями та субсидіями. 

А тепер – що мені зайшло. Роман Безсмертний повторив більш оформлено деякі свої фрази про якість політики. Чому влада та людина живуть автономно?

Кілька тез Романа Безсмертного:

●  Української політики немає, ми скотилися до сюжету вистави в театрі: виборець та політик  потрібні одне одному півтори години телевізійного шоу. Цю шоуїзацію політики – замінити на здорову дискусію.

●  Спляча еліта. Спочатку еліти століттями вбивали, вбиваючи таким чином цінності. А політика – це обслуговування цінностей, рух за цінностями. Вбивство істеблішменту означає вбивство пам'яті в системі влади. Держава існує окремо, а суспільство окремо. Допомогти поєднати їх можуть у тому числі журналісти, які перебувають між окремішною державою і самотньою людиною. Вони здатні розбудити сплячу еліту, повернути її до цінностей та ідей, які я особисто бачив лише у своїй першій каденції у парламенті... працюючи там поруч із такими людьми, як Чорновіл, Юхновський.

●  Кажучи про нову якість політики, я не маю на увазі нові обличчя. Я знаю молодого душею Юхновського, і нові обличчя, які не здатні зрозуміти, чим вони займаються. 

●  Просто реформувати і лагодити – вже нічого не можливо. Треба створювати все з нуля. Будувати нові інститути з новою якістю. Потрібні повне перезаснування держави і нова якість політики.

(Роман Безсмертний знову заговорив про двопалатний парламент, каналізацію проблематики та зусиль регіонів до центрального уряду, яка не проглядається в системі влади).

●  Необхідна єдність виконавчої влади через відповідальність перед парламентом, через тотальний контроль, агресивність, продуманість, методичність верхньої та нижньої палати, які здійснюють стримування та контроль.

●  Активне самоврядування – гарантія соціальної м'якості та соціальних ліфтів, швидка відповідь на потреби людини. 

●  Потрібно усунути помилку в ціннісних пріоритетах. На першому місці  має бути ЛЮДИНА. Донбас це показав найкращим чином. Наприклад, у статуті української армії досі немає місця солдату як людині, і це в той момент, коли на Донбасі зосереджені кілька конфліктів.

Відповіді на ці питання є у багатьох політичних командах, але (на думку Безсмертного) саме медіа повинні розбудити суспільство і сформувати замовлення на це.  Медіа повинні формувати замовлення на політику. Коли спить еліта, інститутом, який пов'язує державу та суспільство, є журналісти. Якщо журналісти та політологи почнуть крутити цю дискусію, то сформується кордиор. Коридор честі української політики. 

Далі була година запитань. Різних, компліментарних, гострих, глибоких, не дуже.

- Про гроші. Хто фінансуватиме вашу кампанію?

- Вже півтора року я перебуваю у стані переговорів із різними людьми. Вони кажуть: тобі ми гроші дамо, але їм – ні. Я запитую: а ви можете оголосити, що даєте мені гроші? Вони кажуть: ні. Ну тоді буду чекати, коли ви скажете чесно, що готові оголосити, що будете фінансово підтримувати. Мій діалог йде про те, як вони оголосять, що висловлюють свою підтримку.  

- З ким із політиків будете домовлятися? 

- З людьми, які запустили процеси у 2011 році я домовлятися не буду.

- Чому не кажете про боротьбу з корупцію? 

- Я говорив про ті речі, які слід міняти, бо вони породили корупцію. Прибравши інституційні можливості корупції, створюємо можливість боротьби з корупцією. Фонд Держмайна, Антимонопльний комітет – імпотенти у боротьбі з корупцією. НАЗК, НАБУ, ДБР – конституційні органи? Що ми наробили? Конституційні органи не працюють, а ми хочемо, щоб працювали неконституційні органи. Ми можемо довести до ницості  Генпрокуратуру і можемо прийняти десяток законів про ДБР. Ви думаєте, що воно працюватиме? Зубастий голова Антимонопольного комітету та взвод охорони біля нього – і ніякого Київенерго не буде через місяць. Так само зубастий голова Фонду Держмайна і взвод охорони постійно – й уся ця приватизація дуже швидко завершиться. Зберігаючи імпотентними АМК та ФДМ ми не позбудемося корупції. Але зубасті потребують інституційної підтримки. 

- Висунутися в президенти можна, але що у вас є? Оргструктури нема, медіа-ресурсів особливих нема, харизматичності особливої ви не маєте і корову на ефіри водити не будете. Ви кажете розумні, але нудні речі. За рахунок чого ви плануєте набрати хоча б 5%? Як ви плануєте здивувати виборця?

- Все, що мені вдалося з 1993 року – заперечення всіх тверджень, які лунали. Я не випадково кажу про іншу державу, інший зміст, інші інститути. Якщо ми хочемо вискочити з цього болота, то я пропоную йти разом. Невже ви не здогадуєтеся, що якщо я захочу, то піду тою дорогою. Але я розумію: або ми стаємо на шлях іншості й можемо змінити ситуацію, або ми продовжуємо випробовувати – людина державу, держава людину – тоді нічого не зміниться. Президентська кампанія може бути різна, але політика має бути системною та підпадати під закони великих чисел. Тож треба рухатися далі, не зупинятися в розбудові політичної структури, партій, громадських інституцій, представницької влади та системи місцевого самоврядування. А стосовно медіа та фінансів – будемо йти та вирішувати. Я не думаю, що досвід не дозволяє мені сформувати відповіді на ці запитання.  

- Що таке деклароване вами перезаснування держави?

- Щоб змінювати, треба розуміти вади. За спиною 25 років роботи, я добре розумію ці вади. Тому потрібне перезаснування держави – перезаснування інституцій. Ключовим інструментом є вибори, які сформували б нове замовлення. А зміст напрацьовується через конституювання, новий основний закон, меморандум, політичні дії. Це залежить від того, яку рецептуру запропонує еліта. Українська Конституція впала жертвою політичного невігластва. Після тих шпагатів, на які її ставили, то вона по суті зникла. Мова йде про глибокі установчі дії. Але відповідати на запитання треба під час війни: війна – це не лише біда, а й великий шанс. Вона спрощує взаємовідносини, вона породжує правильні та реальні цінності. Тому такі періоди придатні для кардинальної зміни систем. 

ПОСТСКРИПТУМ

Одразу під час виступу, коли перші присутні запостили в соцмережах інформацію про виступ Романа Безсмертного, з'явилися ядучі коменти, порівняння із Іво Бобулом та Бубенчиком, нагадування про старий досвід у різних президентських адміністраціях. На жаль, чиновницький досвід зараз намагаються знецінити та  зінтерпретувати, як щось ганебне. Не рахувала, чого було більше – позитиву чи негативу. Але як виборець та журналіст вважаю, що наявність розумної дискусії й інтелектуального дебату зроблять президентську кампанію цікавішою.  Ну чому Іво Бобулу можна, а Роману Безсмертному – ні?

Лана Самохвалова, Київ

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-